Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №727/15994/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчук В. Т., за участі секретаря судового засідання Філатової К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188 КУпАП, за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 січня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 січня 2026 року, з урахуванням постанов Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 січня 2026 року та 13 січня 2026 року про виправлення описок, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі 255 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок в дохід держави.

ОСОБА_1 ставиться в порушення, що він 24 листопада 2025 року приблизно о 11 год. 30 хв. за адресою: м. Чернівці, площа Соборна, буд. 6 у внутрішньому кармані куртки передав гроші в сумі 656 грн. для ув`язненої ОСОБА_2 , яка в даний час утримується в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор».

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 січня 2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. В поданій апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Крім того, ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Поважність причин пропуску строку мотивує тим, що його належним чином не повідомили про час, дату та місце судового розгляду справи. 22 січня 2026 року він подав клопотання в Шевченківський районний суд м. Чернівці про дозвіл ознайомитись з матеріалами справи і отримав його тільки 27 січня 2026 року, а тому

Провадження № 33/822/59/26 Головуючий у І інстанції: Калмикова Ю. О.

Категорія ст. 188 КУпАП Доповідач: Марчук В. Т.

вважає, що строк на оскарження постанови районного суду пропущений з поважних причин.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що не погоджується з висновками, викладеними в оскаржуваній постанові з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що 24 листопада 2025 року він передав для ОСОБА_2 теплу куртку, перед цим ретельно перевіривши кишені і запакувавши її в целофановий пакет. З моменту передачі речей через вікно кімнати передач, він втратив контроль над переданими речами. Через деякий час працівники слідчого ізолятору завели його в кімнату і продемонстрували йому виїмку купюр з внутрішньої кишені куртки. Будь-які кошти в куртку не ставив, а тому вважає, що це була провокація персонала СІЗО, з метою психологічного тиску на його родича - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

В матеріалах справи відсутній відеозапис, на якому було б зафіксовано момент виявлення грошей в кишені куртки.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи, до суду не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, у зв`язку з чим, на підставі ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 .

Дослідивши зміст оскаржуваної постанови та доводи, викладені в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, якщо він пропущений з поважних причин.

В матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду справи.

Розгляд справи, 12 січня 2026 року, відбувся без участі ОСОБА_1 .

З заяви ОСОБА_1 (а. с. 25) вбачається, що 28 січня 2026 року він ознайомився з матеріалами справи та результатами його розгляду.

За таких обставин строк на апеляційне оскарження необхідно поновити, оскільки він пропущений із поважних причин.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.

Статтею 188 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за приховану від огляду передачу або спробу передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а так само інших заборонених для передачі предметів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про попереднє ув`язнення» режим у місцях попереднього ув`язнення, тобто порядок і умови тримання осіб, взятих під варту, та нагляду за ними з метою забезпечення попереднього ув`язнення, встановлюється цим Законом та іншими нормативними актами.

Додатком № 1 до Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року №1769/5 передбачено перелік продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, заборонених для передавання ув`язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 розділу 2 Переліку до заборонених предметів першої необхідності, засобів особистої гігієни, інших речей та предметів відносяться: гроші, цінні речі, цінні папери.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЧВ № 15 від 24 листопада 2025 року (а. с. 4) ОСОБА_1 цього ж дня приблизно о 11 год. 30 хв. за адресою: м. Чернівці, площа Соборна, буд. 6 у внутрішньому кармані куртки передав гроші в сумі 656 грн. для ув`язненої ОСОБА_2 , яка на даний час утримується в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор».

ОСОБА_1 вказав, що з протоколом не згідний та нічого забороненого не передавав.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст. 255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об`єктивно підтверджуються іншими дослідженими доказами по справі.

Згідно з рапортом молодшого інспектора ВРіО ОСОБА_4 (а. с. 1), під час огляду передачі для ув`язненої ОСОБА_2 від ОСОБА_1 в внутрішній кишені куртки було виявлено кошти в сумі 656 грн.

З висновку службового розслідування по факту виявлення та вилучення заборонених предметів при спробі передачі в режимну зону (а. с. 2-3) вбачається, що 24 листопада 2025 року о 11 годині 30 хвилин в кімнаті прийому передач ДУ «Чернівецький СІЗО» під час огляду продуктової передачі, яку передавав громадянин ОСОБА_1 на ім`я ув`язненої ОСОБА_2 , у внутрішньому кармані куртки було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 656 грн. При опитуванні ОСОБА_1 розповів, що йому не відомо звідки грошові кошти у внутрішньому кармані куртки. Свою провину не визнав.

За фактом службового розслідування складено відповідні матеріали, направлено їх до Шевченківського районного суду м. Чернівці для прийняття рішення за даним фактом, а вилучені заборонені предмети, а саме грошові кошти в сумі 656 гривень, визнано речовими доказами та здано на склад установи в камеру схову речових доказів ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор».

У своїх поясненнях від 24 листопада 2025 року (а. с. 5) ОСОБА_1 зазначив, що того ж дня передав ув`язненій ОСОБА_2 передачу, у складі якої була куртка. За його словами, перед передачею куртку перевірив, сторонніх предметів у ній не було, а про походження грошових коштів, виявлених у кишені куртки, йому не відомо.

Разом з тим, відповідно до протоколу виявлення та вилучення заборонених для передачі та користування предметів від 24 листопада 2025 року (а. с. 6), під час огляду передачі, наданої ОСОБА_1 для ув`язненої ОСОБА_2 , у внутрішній кишені куртки чорного кольору було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 656 грн.

З заяви ОСОБА_1 від 24 листопада 2025 року (а. с. 9) вбачається, що він передав для ув`язненої ОСОБА_2 продукти харчування та речі, серед яких під № 10 зазначено куртку. У нижній частині заяви також зазначено, що ОСОБА_1 попереджений про адміністративну відповідальність за приховану передачу ув`язненим і засудженим заборонених предметів, речей та речовин, що підтверджується його підписом.

На фото таблиці (а. с. 10) зображено три купюри номіналом 200 гривень, одна купюра номіналом 50 гривень, одна купюра номіналом 5 гривень та одна купюра номіналом 1 гривня.

Таким чином, районним судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що грошові кошти були виявлені у кишені куртки лише після передачі посилки через вікно кімнати передач, де він втратив візуальний контроль над переданим, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 глави 2 розділу 6 Правил особа, яка приносить передачу, заповнює та підписує заяву у двох примірниках (додаток 17), після чого обидва примірники заяви, передачу, а також паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, здає молодшому інспектору чергової зміни. Останній перевіряє вміст передачі за найменуванням, кількістю предметів, продуктів харчування та їх вагою, а також здійснює її огляд відповідно до встановленого порядку огляду вмісту посилок (передач) та бандеролей.

Згідно з п. 3 глави 2 розділу 6 Правил звірка ваги та вмісту передачі проводиться у присутності особи, яка її доставила (при цьому до ваги передачі не зараховуються предмети особистої гігієни, предмети першої необхідності, лікарські засоби, медичні вироби, допоміжні засоби реабілітації у фабричній, закритій та непошкодженій упаковці).

Як вбачається з протоколу виявлення та вилучення заборонених для передачі та користування предметів ( а. с. 6), огляд проводився у присутності та за участі ОСОБА_1 , який за наслідками огляду підтвердив своїм підписом наявність вказаних грошових коштів в кишені куртки.

З матеріалів справи вбачається, що після надання передачі ОСОБА_1 був запрошений працівниками слідчого ізолятора для проведення її огляду.

ОСОБА_1 власноручно подав заяву про передачу ОСОБА_2 від нього речей, до яких зокрема входила куртка, в кишені якої в подальшому було виявлено грошові кошти. Водночас, останній був попереджений про адміністративну відповідальність за приховану передачу для ув`язнених заборонених предметів, речей та речовин, оскільки вказане попередження наявне на підписаній ОСОБА_1 заяві (а. с. 9).

Наведені обставини свідчить про наявність умислу на передачу ув`язненій ОСОБА_2 , яка утримується у слідчому ізоляторі, заборонених предметів.

Таким чином, доводи про те, що ОСОБА_1 не намагався приховано від огляду передати ув`язненій ОСОБА_2 заборонені предмети, є безпідставними та оцінюються апеляційним судом як обрана лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутній відеозапис події, не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Закон не встановлює обов`язковості фіксації правопорушення саме за допомогою відеозапису.

Матеріали справи містять належні та допустимі докази, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, протокол виявлення та вилучення заборонених предметів, письмові пояснення особи, заяву про передачу та інші документи, які у своїй сукупності є достатніми для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188 КУпАП.

Відсутність відеозапису саме по собі не свідчить про недоведеність вини та не спростовує інших доказів, досліджених судом.

Таким чином, районним судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, за що передбачена адміністративна відповідальність ст. 188 КУпАП.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції апеляційним судом не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи, а доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження.

Разом з тим, суд, ухвалюючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, допустив помилку, визначивши адміністративне стягнення ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі.

В описовій частині постанови районний суд зазначив, що уважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого ст. 188 КУпАП.

Санкція ст. 188 КУпАП передбачає стягнення у вигляді попередження або накладення штрафу від п`ятнадцяти до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією заборонених предметів.

Отже, районний суд у резолютивній частині постанови мав би зазначити про накладення ОСОБА_1 штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а не в твердій грошовій сумі.

За таких обставин, в цій частині постанова районного суду підлягає зміні і така зміна не погіршує становище ОСОБА_1 .

Крім того, санкція ст. 188 КУпАП також передбачає накладення на особу додаткового стягнення у вигляді конфіскації заборонених предметів.

Разом з тим, районний суд в цій частині рішення не прийняв.

Однак, апеляційний суд не може вийти за межі апеляційної скарги в бік погіршення становища особи, оскільки це суперечить вимогам ч. ч. 7, 9 ст. 294 КУпАП.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Чернівецький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 січня 2026 року.

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 січня 2026 року змінити в частині формулювання накладення адміністративного стягнення.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 15 (п`ятнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 гривень.

В решті постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя [підпис] В.Т. Марчук