Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №641/3266/15-ц — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року

м. Харків

справа № 641/3266/15

провадження № 22-ц/818/1569/26

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Тичкової О.Ю.,

суддів – Маміної О.В., Яцини В.Б.

за участю секретаря – Волобуєв О.О.,

Учасники справи:

стягувач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»

боржник - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Слобідського районного суду Харківської області від 03 листопада 2025 року у складі судді Ященко С.О., -

УСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року АК КБ «Приват Банк» звернувся до суду із заявою в якій просить: відновити втрачене судове провадження у справі № 641/3266/15-ц за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закінчене ухваленням судового рішення; поновити строк пред`явлення виконавчого документа № 641/3266/15-ц видного 27.04.2016 року; видати дублікат виконавчого листа від 27.04.2016 р. по справі № 641/3266/15-ц за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 45 666,81 дол. США, що згідно курсу НБУ станом на 16.03.2015 р. складає 994 166,45 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 654,00 грн. та витрати, пов`язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 212,10 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.05.2015 по цивільній справі № 641/3266/15-ц (провадження № 2/641/1251/2015) видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 45 666,81 дол. США, що згідно курсу НБУ станом на 16.03.2015 р. складає 994 166,45 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 654,00 грн. та витрати, пов`язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 212,10 грн. Виконавчий лист № 641/3266/15-ц виданий 27.04.2016 було пред`явлено на виконання до МВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків ГУЮ у Харківській області та було відкрито виконавче провадження № 51783857. 14.12.2018 державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. Станом на 21.08.2025 постанова про повернення виконавчого документа стягувачу та виконавчий документ до АТ КБ «ПриватБанк» не надходили. Згідно відповіді Основ`янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виконавче провадження № 51783857 знищено за закінченням строку його зберігання, надати інформацію стосовно факту направлення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.12.2018 разом з виконавчим документом не вбачається за можливе. У програмних комплексах та в архіві АТ КБ "ПриватБанк" відсутні відомості про надходження з Основ`янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчих документів по цивільній справі № 641/3266/15-ц від 27.04.2016. Також зазначає, що у встановлений законом строк повторно пред`явити виконавчий лист до виконання не представлялось можливим, у зв`язку із систематичною зміною кадрового ресурсу та здійсненням пошуку виконавчого листа. З 12.03.2020 в Україні вводилися карантинні обмеження, які ускладнювали стягувачу АТ КБ «ПриватБанк» реалізацію своїх прав та захист інтересів. З 24.02.2022 у державі введено воєнний стан. Постійні акти агресії російської федерації проти України, починаючи з 24.02.2022 завадили заявнику вчасно звернутися до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого документа. Військові дії, зокрема на території Харківської області, повітряні тривоги впливають на можливість повноцінно здійснювати реалізацію своїх прав суб`єктам цивільних правовідносин. Таким чином, наведені обставини вплинули на повноту реалізації прав стягувача щодо виконання зазначеного судового рішення. Ці події не залежали від волі стягувача. Однак такі події негативно вплинули на його права та призвели до невиконання судового рішення.

Ухвалою Слобідського районного суду Харківської області від 03 листопада 2025 року в задоволенні заяви відмовлено

Рішення обґрунтовано тим, що заявником не було наведено поважних причин, які б перешкоджали йому з 2018 року вжити заходів щодо захисту своїх прав як стягувача, оскільки банк як стягувач мав цікавитись ходом виконавчого провадження, демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури, зокрема, знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, оскаржувати за потреби бездіяльність державних виконавців тощо.

В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати в повному обсязі та задовольнити заяву АТ КБ «Приватбанк».

Скарга містить посилання на те, що судом винесено рішення з неповним встановленням обставин справи, а саме не враховано аргумент заявника про переривання строку виконавчого провадження, оскільки у матеріалах справи відсутня відмітка про отримання рекомендованого листа з повідомленням про вручення постанови про повернення виконавчого провадження, відтак строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не почав спливати після переривання. Крім того, судом не враховано запровадження на території України карантинних заходів з метою запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, у зв`язку з чим АТ КБ «Приватбанк» перебувало в ускладнених умовах роботи.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) – в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у 2015 році у провадженні судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Ященко С.О. перебувала справа № 641/3266/15-ц за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, справу розглянуто у 2015 році.

Згідно з наданою інформацією з архіву Слобідського районного суду м. Харкова цивільна справа № 641/3266/15-ц за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, знищена в зв`язку з закінченням строків зберігання. В архіві суду зберігся оригінал заочного рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.05.2015 року (а.с. 4).

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.05.2015 року позовні вимоги ПАТ КБ "Приват Банк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Приват Банк” заборгованість за кредитним договором у розмірі 45 666,81 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 16.03.2015 року складає 994 166 грн. 45 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 654 грн. 00 коп. та витрати, пов`язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 212 грн. 10 коп. (а.с. 15)

27.04.2016 року по справі № 641/3266/15-ц Комінтернівським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист (а.с. 32).

14.12.2018 року державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області була винесена постанова по ВП № 51783857 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», якою виконавчий лист № 641/3266/15-ц виданий 27.04.2016 Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приват Банк" заборгованості в розмірі 998032,55 грн. повернуто стягувачу. Також в постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлено для виконання в строк до 14.12.2021 року (а.с. 29).

З копії листа Основ`янсько-Слобідського ВДВС у місті Харкові Східного МУ МЮ № 62022 від 21.04.2025 встановлено, що за перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження, встановлено, що в провадженні Відділу перебувало виконавче провадження №51783857 з примусового виконання виконавчого листа №641/3266/15 від 27.04.2016, виданого Комінтернівським районним судом м. Харкова, про стягнення заборгованості ОСОБА_2 на користь ПАТ КЮ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 998 032,55 грн. За результатами здійснених державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, 14.12.2018 останнім винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Надати інформацію стосовно факту направлення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.12.2018 разом з виконавчим документом не вбачається за можливе у зв`язку із знищенням за закінченням строку зберігання (а.с. 16).

Як вбачається з копії довідки АТ КБ "Приватбанк" № Е.95.0.0.0/3-250702/75207 від 02.07.2025 року, виконавчий документ від 27.04.2016 року по справі № 641/3266/15-ц не перебуває на зберіганні банку (а.с. 12).

У відповідності ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Так, відповідно до ст.1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

В силу ст.13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

За приписами частини 1 статті 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 1 статті 489 ЦПК України визначено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

За змістом статті 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Відповідно до частини третьої статті 494 ЦПК України у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження, суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

За змістом розділу десятого «Відновлення втраченого судового провадження» ЦПК України обсяг документів втраченого судового провадження, які підлягають відновленню, законодавцем віднесено на розсуд суду. Так, відповідно до частини першої статті 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів, суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. У зв`язку з цим слід враховувати, що обсяг документів втраченого судового провадження, які підлягають відновленню, залежить від мети такого відновлення.

Незалежно від заявленої мети відновлення втраченого судового провадження, резолютивна частина ухвали про відновлення такого провадження обов`язково має містити повний текст відновленого судового рішення, яким було закінчено провадження у справі, оскільки наведений судом текст відновленого рішення у справі фактично замінює його втрачений оригінал.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, що згідно з наданою інформацією з архіву Слобідського районного суду м. Харкова цивільна справа № 641/3266/15-ц за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, знищена в зв`язку з закінченням строків зберігання. В архіві суду зберігся оригінал заочного рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.05.2015 року.

З копії листа Основ`янсько-Слобідського ВДВС у місті Харкові Східного МУ МЮ № 62022 від 21.04.2025 встановлено, що надати інформацію стосовно факту направлення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.12.2018 разом з виконавчим документом не вбачається за можливе.

З копії довідки АТ КБ "Приватбанк" № Е.95.0.0.0/3-250702/75207 від 02.07.2025 року, виконавчий документ від 27.04.2016 року по справі № 641/3266/15-ц не перебуває на зберіганні банку.

Апеляційним судом встановлено, що матеріали цивільної справи № 641/3266/15-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 були втрачені, що унеможливлює подальший розгляд поданих заяв та реалізацію сторонами процесуальних прав і обов`язків. Проте у задоволені заяви Банку про відновлення втраченого судового провадження судом безпідставно відмовлено.

Без вирішення судом відновлення втраченого судового провадження у справі у порядку, визначеному главою 8 розділу V ЦПК України розгляд заяви про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа № 641/3266/15-ц, виданого 27 квітня 2016 року, та про видачу дубліката виконавчого листа від 27 квітня 2016 року по справі № 641/3266/15-ц, на даному етапі є передчасним.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції єнеповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження у справі та розгляд заяв пов`язаних з виконанням судового рішення що набрало законної сили по суті.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 1 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» -задовольнити частково.

Ухвалу Слобідського районного суду Харківської області від 03 листопада 2025 року – скасувати. Справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

В.Б. Яцина