Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №725/8892/25 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/8892/25

Провадження № 2/727/424/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Літвінової О.Г.

при секретарі Гавалешко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» звернулось із позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за договором кредитної лінії № 00-10363661 від 13.05.2025 у розмірі 20606,00 гривень.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що відповідач ОСОБА_1 має невиконані кредитні зобов`язання за вказаним кредитним договором № 00-10363661 від 13.05.2025 у розмірі 20606,00 гривень, з яких 10000.00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2000.00 грн. - заборгованість за комісією, 4606 грн. - заборгованість за процентами, 4000.00 грн. заборгованість зі штрафів. Оскільки відповідач не сплатив заборгованість в добровільному порядку, позивач звернувся до суду із позовом з метою відновлення своїх порушених майнових прав.

Ухвалою суду від 04.11.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, одночасно із матеріалами позову надала клопотання про розгляд справи без її участі, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомленийзавчасно через поштове повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, зокрема розміщенням оголошення на офіційному сайті Судової Влади, у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не надавав. Однак поштове відправлення повернулось до суду із зазначенням причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою.

За таких обставин, суд розглянув справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження з можливістю ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подавав. При цьому, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд уважає, встановленими наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 13.05.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (надалі - кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - позичальник) укладено договір кредитної лінії № 00-10363961.

Відповідно до умов кредитного договору кредит надано позичальнику на наступних умовах: сума кредиту: 10000 грн.; строк дії кредитної лінії 360 кадендарних днів; тип процентної ставки - фіксована; стандартна процентна ставка складає 0.94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом у межах строку дії кредитної лінії; одноразова комісія за надання кредиту 2000 грн.

Позичальником під час укладення кредитного договору пройдено ідентифікацію шляхом використання системи ВаnkID, що узгоджується із п.2.1 договору.

Договір кредитної лінії №00-10363961 підписано електронним підписом позичальника, одноразовий ідентифікатор 39975.

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію» укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Таким чином, договір кредитної лінії №00-10363961 від 13.05.2025 був укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Факт отримання коштів позичальником підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПрофітГід», відповідно до якої ТОВ «ПрофітГід» як технічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті торговця через надавача платіжних послуг «ПрофітГід» була проведена успішна транзакція. Дані транзакції: номер транзакції – 44709-07124-52563; сума - 10000 грн.; дата та час проведення: 2025-05-13 01:58:32; номер платіжної картки НОМЕР_1 ; емітент платіжної картки - PRIVATBANK .

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повертати позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики та сплати процентів.

Згідно із ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як випливає із розрахунку заборгованості за договором № 00-10363961 від 13.05.2025 сума заборгованості за тілом кредиту - 10000,00 грн., заборгованість за комісією - 2000 грн., заборгованість за відсотками - 4606,00 грн.

Проценти нараховані за період з 13.05.2025 по 30.06.2025року, що становить 0,94% від суми кредиту за кожний день користування.

Суд погоджується із заявленою позивачем сумою заборгованості, оскільки згідно із розрахунками, наданими позивачем, нарахування комісії та відсотків здійснено відповідно до вищезазначених умов кредитного договору та в межах строку дії кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення із відповідача заборгованості в розмірі 16606 грн.. з яких: 10000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2000 грн. комісія, 4606 грн - заборгованість за процентами підлягають до задоволення як такі, що підтверджені матеріалами справи та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Щодо стягнення з відповідача штрафів в розмірі 4000 грн. суд зазначає, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зважаючи на те, що з 24.02.2022 і по цей час в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення у п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно з якими у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки за таке прострочення, позивачем безпідставно нараховано відповідачу неустойку в розмірі 4000 грн., яка стягненню не підлягає, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково на суму 16606 грн., в іншій частині відмовлено, тому розмір задоволених позовних вимог у пропорційному відношенні становить 80,59 %.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Отже, судові витрати в сумі 2 422,40 грн. слід розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які складатимуть 1952,21 грн.

За таких обставин, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 1952,21 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.4,12,13,81,141,263,265,273,354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Винести заочне рішення.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» заборгованість за договором кредитної лінії №00-10363961 від 13.05.2025 в розмірі 16606 грн.(шістнадцять тисяч шістсот шість) грн. з яких: 10000 (десять тисяч) гривень - заборгованість за тілом кредиту, 2000 грн. (дві тисячі) гривень комісія, 4606 (чотири тисячі шістсот шість) грн. - заборгованість за процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» 1952,21 грн сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.Г.Літвінова