Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №205/915/24 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/915/24

Номер провадження2/205/2100/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Костромітіної О.О.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка є правонаступником ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Медведєва Ліна Василівна, до ОСОБА_3 , третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кретова Наталія Борисівна, ОСОБА_4 , про розірвання договору довічного утримання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка є правонаступником позивача ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Медведєва Л. В. звернулася до суду з позовом, зміст якого уточнювала, до ОСОБА_3 , третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кретова Н. Б., ОСОБА_4 , про розірвання договору довічного утримання. В обґрунтування позовних вимог в остаточній редакції посилається на те, що ухвалою ( Новокодацького) Ленінського районного суду міста Дніпра відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про розірвання договору довічного утримання. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер позивач по справі ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про його смерть, виданого відділом ДРАЦС по Новокодацькому та Чечелівському районах у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Мінюсту (м. Одеса), актовий запис № 1238 від 22.04.2024 року. Позивач по справі ОСОБА_1 є єдиною донькою та єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 07.07.1972 року, згідно якого її прізвище було ОСОБА_5 (за прізвищем її матері), батьком зазначений ОСОБА_2 . Згідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 21.11.1981 року дошлюбне прізвище позивача ОСОБА_5 змінилось на ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

07.05. 2024 року позивач по справі звернулася до Приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Шатковської І.Ю. із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_2 , про що була заведена спадкова справа № 44/2024 від 07.05.2024 року, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

12.11.2021р. ОСОБА_2 , уклав із відповідачем ОСОБА_3 , договір довічного утримання (далі – Договір), посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Кретовою Н.Б.

Відповідно до п.1 Договору, Відчужувач передає, а набувач отримує у власність квартиру за адресом: АДРЕСА_1 , взамін Набувач зобов`язався забезпечувати Відчужувача утриманням довічно на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору утримання (догляд) визначається сторонами у вигляді: а) купівля продуктів на замовлення за кошти набувача; б) надання матеріальної допомоги щомісячно у розмірі 100 (сто) гривень; в) забезпечення належними лікувальними засобами у разі потреби; г) забезпечення поховання.

Згідно п.3.2 Договору, обов`язками Відповідача (набувача по Договору) є, у встановлені строки та в необхідному обсязі здійснювати надання утримання згідно із п. 2 Договору.

Проте, відповідач за цим договором ОСОБА_3 ніколи не виконував своїх обов`язків за укладеним договором, що є підставою для його розірвання, а саме за п.3.1.2. Договору.

Відповідач по справі ОСОБА_3 , будучи відповідачем у цьому спорі та будучи обізнаним про судовий спір за його участю, уклав на квартиру за адресом: АДРЕСА_1 , договір купівлі-продажу з Третьою особою ОСОБА_4 , яка є предметом договору довічного утримання, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Мельником О.І., яка до укладення спірного договору довічного утримання перебувала у власності ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_3 не виконував своїх обов`язків за спірним договором, передбачені п.2.1., не купував продуктів за свої кошти, не надавав матеріальної допомоги щомісячно у розмірі 100 гривень ОСОБА_2 , не забезпечував батька належними лікувальними засобами, не здійснював його поховання та не ніс витрати за ним. Всі витрати на утримання та догляд за батьком здійснювала позивач ОСОБА_1 , яка сплачувала за житло покійного на цей час, поховала його та отримала допомогу на поховання. Посилаючись на ст.ст. 629, 755,756, 653, 610 ЦК України, просить суд розірвати договір довічного утримання від 12.11.2021 року, укладений між ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Кретовою Н.Б. та зареєстрованого за № 1341 від 12.11.2021 року на квартиру за адресом АДРЕСА_1 та застосувати наслідки його розірвання.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Сірик А.С. надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що 12.11.2021 року ОСОБА_2 уклав із ОСОБА_3 , договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Кретовою Н.Б.

Відповідно до п.1.1-1.2 Договору, відчужувач передає, а набувач отримує у власність квартиру на умовах цього договору. Об`єкт договору знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2.1 Договору утримання (догляд) визначається сторонами у вигляді: а) купівля продуктів на замовлення за кошти набувача; б) надання матеріальної допомоги щомісячно у розмірі 100 (сто) гривень; в) забезпечення належними лікувальними засобами у разі потреби; г) забезпечення поховання.

Згідно п.3.2.1-3.2.2 Договору, обов`язками Відповідача (набувача по Договору) є, у встановлені строки та в необхідному обсязі здійснювати надання утримання згідно із п. 2 Договору.

До смерті відчужувача не укладати щодо майна, яке отримане за цим договором, правочинів купівлі-продажу, міни, дарування, ренти, застави чи іншим способом не передавати майно у власність іншій особі.

Втрата (знищення), пошкодження одержаного набувачем майна від відчужувача не є підставою для припинення чи зменшення обсягу обов`язків Набувача майна, взятими ним за цим договором.

У разі смерті Набувача майна обов`язки за договором переходять до тих спадкоємців, до яких перейде відчужувана за цим договором квартира. При відсутності у Набувача майна спадкоємців або при відмові їх від цього договору довічного утримання, квартира, що відчужена з умовою довічного утримання, повертається відчужувачу.

Також відповідно до п. 1.1 Договору купівлі-продажу квартири від 27.05.2024, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Мельником О.І., ОСОБА_3 з однієї сторони, ОСОБА_4 , погодили, що продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність і сплачує за Квартиру, визначену п. 2.1. цього Договору грошову суму.

Таким чином, на теперішній час квартира перебуває у власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27.05.2024 року.

Позивач вказує, що: «Відповідач ОСОБА_3 не виконував своїх обов`язків за спірним договором, передбачених пунктом 2.1., не купував продуктів за свої кошти, не надавав матеріальної допомоги щомісячно у розмірі 100 (сто) гривень ОСОБА_2 , не забезпечував батька належними лікувальними засобами і не здійснював його поховання та не ніс витрати за ним. Всі витрати на утримання та догляд за батьком здійснювала позивач за цим позовом ОСОБА_1 яка сплачувала за житло покійного на цей час ОСОБА_2 , поховала його та отримала допомогу на поховання, що підтверджується письмовими доказами, які додаються до цього позову».

Вказані доводи не відповідають дійсності, оскільки відповідач належно вчиняв обов`язки, відповідно умов Договору.

Як зазначалось, відповідно до п. 2.1 Договору утримання (догляд) визначається сторонами у вигляді:

а) купівля продуктів на замовлення за кошти набувача; б) надання матеріальної допомоги щомісячно у розмірі 100 (сто) гривень; в) забезпечення належними лікувальними засобами у разі потреби; г) забезпечення поховання.

Стосовно виконання умов пп. «а» п. 2.1 Договору надає суду виписку АТ КБ «ПриватБанк» за період з 27.12.2021 по 05.04.2024 щодо купівлі Відповідачем ОСОБА_2 продуктів.

Щодо виконання умов пп. «б» п. 2.1 Договору надаю виписку АТ КБ «ПриватБанк» за період з 27.12.2021 по 05.04.2024, відповідно до якої відповідачем не пропущено жодної оплати по Договору.

Стосовно виконання умов пп. «в» п. 2.1 Договору вказує, що від ОСОБА_2 не виникали вимоги до відповідача щодо купівлі лікувальних засобів.

Щодо умов пп. «г» п. 2.1 Договору повідомляє, що відповідач не забезпечив поховання ОСОБА_2 , з причин, які не залежали безпосередньо від нього з огляду на наступне.

На теперішній час відповідач перебуває у складі Збройних Сил України, що підтверджується відповідною довідкою, посвідченою начальником штабу – заступником командира батальйону військової частини НОМЕР_1 (докази додаються).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 та на час поховання останнього (22.04.2024) відповідач з 19.04.2024 по 26.04.2024 проходив у м. Києві фахову підготовку на оператора РЛС у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується доказами. Таким чином, фізично, Відповідач не міг забезпечити поховання ОСОБА_2 у зв`язку із перебуванням на планових навчаннях у ЗСУ та змоги щодо допомоги в організації поховання не міг здійснити з підстав, які не залежали від нього. Вважає, що вказані підстави є поважними та такими, які відбулись поза волею Відповідача. Більш того, Відповідач систематично піклувався про фізичний та матеріальний стан ОСОБА_2 , оскільки свідомо розумів, що договір є обов`язковим для виконання сторонами і у разі порушення зобов`язання настали би правові наслідки, встановлені договором або законом. Таким чином, в діях ОСОБА_3 відсутній факт протиправної поведінки (бездіяльності), наявності вини у формі умислу або необережності та негативних наслідків.

Таким чином, теза позивача щодо того, що «Відповідач за цим позовом ОСОБА_3 ніколи не виконував своїх обов`язків за укладеним договором, що є підставою для його розірвання, а саме, за ч 3.1.2» є необґрунтованим, безпідставним та такою, яка спростовується доказами, які надаються представником відповідача.

Позивач не є стороною договору, ні відчужувачем квартири, ні третьої особою (стороною) також.

Відповідно до ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, особисті немайнові права та права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлення законом.

Приймаючи до уваги умови Договору, до обов`язків відповідача, як набувача, входить купівля продуктів на замовлення за кошти набувача; надання матеріальної допомоги щомісячно у розмірі 100 (сто) гривень; забезпечення належними лікувальними засобами у разі потреби; забезпечення поховання.

Отже, права ОСОБА_2 за договором належали саме останньому і не підлягають успадкуванню. А тому вимога розірвати договір довічного утримання є необґрунтованою та безпідставною, так як позивач не має права та інтереси по даному об`єкту Договору.

Також, положення ст. 1218 ЦК України визначають, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Проте, як встановлено на момент розгляду справи, квартира позивачу не належала, договір довічного утримання в цієї частині припинений, а тому позивач не може вважатися такою, що прийняла спадщину на квартиру.

Більш того, на теперішній час власником квартири на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27.05.2024, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Мельником О.І., є ОСОБА_4 .

Розірвання договору довічного утримання безумовно вплине на права та інтереси ОСОБА_4 , який є власником квартири.

Також зазначає, що відповідно до ст.ст. 631,651 ЦК України розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Отже, відповідно до усталеної практики, розірванню підлягає лише той договір, строк дії якого не закінчився (також правовий висновок, зазначений у постанові КГС ВС від 18.11.2019 №910/16750/18).

Оскільки ОСОБА_4 є власником квартири, а не відповідач, тому позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушеного права. Враховуючи вищевикладене просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Медведєва Л.В. надала суду відповідь на відзив за змістом аналогічним змісту викладеним обставинам в позовній заяві.

Представник третьої особи ОСОБА_4 адвокат Кравченко В.В. надала суду письмові пояснення, в обґрунтування яких зазначила, що відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пунктом 1.1 договору купівлі-продажу квартири від 27.05.2024 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Мельником О.І., ОСОБА_3 з однієї сторони, ОСОБА_4 , погодили, що продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність і сплачує за Квартиру, визначену п. 2.1. цього Договору грошову суму.

На теперішній час квартира перебуває у власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27.05.2024 року.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Із викладеного слідує, що укладений договір купівлі-продажу квартири від 27.05.2024 року, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Мельником О.І., повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо позовних вимог про розірвання договору довічного утримання виклала письмові пояснення аналогічні змісту відзиву представника відповідача. Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 29 січня 2023 року відкрито провадження у справі за позовною заявою представника позивача ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кретова Наталія Борисівна, про розірвання договору довічного утримання.

Ухвалою суду від 07 червня 2024 року у задоволенні заяви адвоката Медведєвої Л.В., яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресом: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 , на квартиру, розташовану за адресом: АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 , відмовлено.

Ухвалою суду від 06 серпня 2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Медведєвої Ліни Василівни про витребування доказів задоволено. Постановлено витребувати у приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Шатковської Ірини Юріївни, належним чином засвідчену копію спадкової справи №44/2024 від 07.05.2024 року після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 24 січня 2025 року позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Медведєва Ліна Василівна, до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кретова Наталія Борисівна, про розірвання договору довічного утримання в редакції від 05.06.2024 року, залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 24 січня 2025 року клопотання ОСОБА_1 , адвоката Медведєвої Ліни Василівни, про заміну сторони позивача в порядку процесуального правонаступництва задоволено, залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3 , третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кретова Наталія Борисівна, про розірвання довічного утримання, у якості правонаступника позивача ОСОБА_1 та прийнято позовну заяву ОСОБА_1 в новій редакції від 24.01.2025 року, яка є правонаступником позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кретова Наталія Борисівна, ОСОБА_4 , про розірвання договору довічного утримання.

Ухвалою суду від 28 травня 2025 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Медведєва Л.В. у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічні змісту позовних вимог, відповіді на відзив. Також позивач ОСОБА_1 суду пояснила, що на момент укладення спірного договору довічного утримання між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вони з батьком не спілкувались, між ними відбувся конфлікт. Вона не повідомляла ОСОБА_3 про смерть батька.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Сірик А.С. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду пояснення аналогічні змісту відзиву, просив суд відмовити у задоволені позову

Представник третьої особи ОСОБА_4 адвокат Кравченко В.В. у судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні позову, надала суду пояснення аналогічні змісту письмових пояснень, зміст яких викладено вище.

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кретова Н. Б. надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Новокодацького (Ленінського) районного суду міста Дніпра відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про розірвання договору довічного утримання.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер позивач по справі ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про його смерть, виданого відділом ДРАЦС по Новокодацькому та Чечелівському районах у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Мінюсту (м. Одеса), актовий запис № 1238 від 22.04.2024 року.

Позивач по справі ОСОБА_1 є єдиною донькою та єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 07.07.1972 року, згідно якого її прізвище було ОСОБА_5 (за прізвищем її матері), батьком зазначений ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 21.11.1981 року дошлюбне прізвище позивача ОСОБА_5 змінилось на ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

07.05. 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Шатковської І.Ю. із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_2 , про що була заведена спадкова справа № 44/2024 від 07.05.2024 року, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

12.11.2021 року ОСОБА_2 уклав із відповідачем ОСОБА_3 договір довічного утримання (далі – Договір), посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Кретовою Н.Б.

Відповідно до статті 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні(набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або її частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно з частинами першою, другою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору утримання (догляд) визначається сторонами у вигляді:

а) купівля продуктів на замовлення за кошти набувача; б) надання матеріальної допомоги щомісячно у розмірі 100 (сто) гривень;

в) забезпечення належними лікувальними засобами у разі потреби; г) забезпечення поховання.

Виконання відповідачем ОСОБА_3 умов пункту 2.1 Договору підтверджується

випискою АТ КБ «ПриватБанк» за період з 27.12.2021 по 05.04.2024. Зазначена виписка також підтверджує, що з боку відповідача відсутня заборгованість або несплата за договором.

Доказів, які б підтвержували те, що від ОСОБА_2 виникали вимоги до ОСОБА_3 щодо купівлі лікувальних засобів позивачем не надано.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що їй відомо про укладення між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договору довічного утримання. ОСОБА_3 виконував умови договору в повному обсязі. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 вона неодноразово зустрічалася з ОСОБА_2 , спілкувалася з ним, та він їй казав, що ОСОБА_3 заїжджає до нього. Про своїх дітей говорив, що не потрібен доньці.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що ОСОБА_2 залишив квартиру ОСОБА_3 . Конфліктних ситуацій між ними він не спостерігав. Він бачив гарні відносини між ними. Він неодноразово був з ОСОБА_11 у ОСОБА_2 . Вони разом купували продукти для ОСОБА_2 . При ньому жодного разу не згадували про доньку. У ОСОБА_2 не було претензій до ОСОБА_3 щодо виконання договору. Коли ОСОБА_12 пішов воювати, то просив його привезти до ОСОБА_2 ліки та продукти.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що вона сусідка ОСОБА_2 .. Останній називав ОСОБА_14 онуком. Він був задоволений онуком, хвалив його. ОСОБА_12 приносив йому ліки, продукти, вона бачила його з пакетами. ОСОБА_12 був на війні, через що ОСОБА_2 хвилювався за нього. ОСОБА_2 не казав, що хоче переписати квартиру на іншого, що він незадоволений онуком. Донька теж приїжджала до ОСОБА_2 , була з ним в його останні дні життя.

Позивачем не надано суду переконливих доказів, які б свідчили про те, що відповідач ухилявся від виконання своїх обов`язків за договором довічного утримання та спростували пояснення свідків.

Відповідно до ст. 611 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Матеріали справи підтверджують, що відповідач ОСОБА_3 є військовослужбовцем Збройних Сил України, що підтверджується довідкою, посвідченою начальником штабу – заступником командира батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Тобто, станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та на час поховання останнього (22.04.2024) відповідач ОСОБА_3 з 19.04.2024 по 26.04.2024 проходив у м. Києві фахову підготовку на оператора РЛС у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується матеріалами справи. Таким чином, останній не міг забезпечити поховання ОСОБА_2 у зв`язку із перебуванням на планових навчаннях у ЗСУ та змоги щодо допомоги в організації поховання не міг здійснити з підстав, які не залежали від нього.

При цьому суд зауважує, що відповідача ОСОБА_3 не повідомляли про смерть ОСОБА_2 , про що пояснювала суду позивач ОСОБА_1 .

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від14.02.2018, справа №686/2676/15-ц (провадження №61-3126 св 18) дійшла висновку, що неналежне виконання обов`язку щодо поховання відповідачем не може слугувати підставою для розірвання договору довічного утримання. Проте, це може стати підставою для відшкодування витрат особі, яка здійснила поховання.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку , що в діях ОСОБА_3 відсутній факт протиправної поведінки (бездіяльності), наявності вини у формі умислу або необережності та негативних наслідків, а отже підстави для розірвання договору відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини.

Тлумачення пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України визначає, що договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду за умови доведення відчужувачем факту порушення набувачем своїх обов`язків за договором довічного утримання (догляду), що може проявлятися у вигляді неповного чи неналежного забезпечення доглядом, допомогою, харчуванням відчужувача або у вигляді повного невиконання вказаних дій.

У постанові Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-142ц13 визначено, що право на звернення до суду з вимогою про розірвання договору довічного утримання має лише відчужувач спірної квартири.

Позивач не є стороною договору, ні відчужувачем квартири, ні третьої особою (стороною) також.

Відповідно до ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, особисті немайнові права та права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлення законом.

Приймаючи до уваги умови договору, до обов`язків відповідача, як набувача, входить купівля продуктів на замовлення за кошти набувача; надання матеріальної допомоги щомісячно у розмірі 100 (сто) гривень; забезпечення належними лікувальними засобами у разі потреби; забезпечення поховання.

Отже, права ОСОБА_2 за договором належали саме останньому і не підлягають успадкуванню. А тому вимога розірвати договір довічного утримання є необґрунтованою та безпідставною, так як позивач не має права та інтереси по даному об`єкту договору.

Також, положення ст. 1218 ЦК України визначають, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.09.2023 у справі № 279/3625/22 встановив, що після смерті баби позивачки договір довічного утримання припинив свою дію, а позивачка не є стороною оспореного договору, правові підстави для розірвання договору, який припинив свою дію, відсутні.

Таким чином, правові підстави для розірвання вказаного договору відсутні, оскільки квартира позивачу не належала, договір довічного утримання є припиненим, а тому позивач не може вважатися такою, що прийняла спадщину на квартиру.

Відповідно до ч. 1 ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Відповідний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 року у справі № 910/7981/17.

У постанові Верховного Суду України від 25.12.2013 року у справі №6- 142ц13 визначено, що право на звернення до суду з вимогою про розірвання договору довічного утримання має лише відчужувач спірної квартири.

Позивач ОСОБА_1 не є відчужувачем спірної квартири.

Відповідач ОСОБА_3 з однієї сторони та третя особа ОСОБА_4 з другої сторони 27.05.2024 року уклали договір купівлі - продажу квартири за адресом АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Мельником О.І.

Згідно з пунктом 1.1 договору купівлі-продажу квартири сторони погодили, що продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність і сплачує за квартиру, визначену п. 2.1. цього Договору грошову суму. Таким чином, квартира за адресом АДРЕСА_1 перебуває у власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27.05.2024 року.

На теперішній час, оскаржуваний договір є виконаним та припиненим, а квартира перейшла у власність ОСОБА_4 , який є власником квартири, тому позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушеного права.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 яка є правонаступником ОСОБА_2 , про розірвання договору довічного утримання.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд, відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладає судові витрати на останню.

Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-266, 268, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , яка є правонаступником ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Медведєва Ліна Василівна, до ОСОБА_3 , третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кретова Наталія Борисівна, ОСОБА_4 , про розірвання договору довічного утримання, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресом: АДРЕСА_3 ;

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Медведєва Ліна Василівна, РНОКПП НОМЕР_4 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1681 від 23.04.2007, адреса: область Дніпропетровська, м. Кам`янське, проспект Перемоги, 16;

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_5 ;

Представник відповідача Сірик Артем Станіславович, РНОКПП НОМЕР_6 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5137, адреса: м. Дніпро, вул. Квітки Цісик, буд. 18/62

Третя особа ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_6 ;

Представник третьої особи ОСОБА_15 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_7 .

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кретова Наталія Борисівна, зареєстрована за адресом: 49000, м. Дніпро, житловий масив Покровський, буд. 5-т, приміщення 3.

Суддя Костромітіна О.О.