Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 16 лютого 2026 р.
Справа: №686/114/26
Суддя: Курко О. П.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 686/114/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Порозова І.Ю.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
17 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Хмельницької області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,
В С Т А Н О В И В :
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції Хмельницької області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони в судове засідання не з`явилися.
16 лютого 2026 року на адресу суду надійшов відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій, зокрема представника позивача просить суд здійснювати розгляд справи без нього та без позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою серії ЕНА №6414330 від 26.12.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності та накладено стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у зв`язку тим, що 26.12.2025 року о 12:04:51 год. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом VOLVO FH 1242, державний номер НОМЕР_1 , перевозив вантаж, який був неналежним чином закріплений, та без відповідного накриття, чим порушив п.22 ПДР.
Вважаючи прийняту постанову протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п.п.22.3 п.22 ПДР перевезення вантажу дозволяється за умови, що він: а)не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху; б)не порушує стійкості транспортного засобу і не утруднює керування ним; в) не обмежує водієві оглядовості та ін..
В матеріалах справи міститься відеозапис, відповідно до якого встановлено, що перевезений вантаж хоч і був щільно складований та закріплений, однак за своєю специфікою не залишався непорушним під час руху транспортного засобу, що вимагало встановлення укриття з метою виконання вимог п.22 ПДР, на чому наголошено інспектором. Зокрема на відео видно, як шматки соломи випали з тюка та вільно розташовувалися на причепі автомобіля та вочевидь могли бути знесені потоком вітру під час руху транспортного засобу, створюючи небезпеку для учасників дорожнього руху.
Колегія суддів вважає, що факт того, що солома під час руху випадала з напівпричепа сам по собі свідчить про порушення вимог ПДР.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 січня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua