Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №560/16245/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/16245/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

17 лютого 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправними дії та зобов`язати військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 провести військово-лікарську експертизу стану його здоров`я з повним обстеженням, за необхідності - в умовах стаціонару, з метою оцінки стану здоров`я на момент огляду та визначення ступеня придатності до військової служби;

- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації на особливий період" в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби.

В обґрунтування позову зазначив, що його було протиправно мобілізовано на військову службу без дотримання встановлених законом вимог. Вважає, що проведення медичного огляду військово-лікарською комісією здійснювалось із порушеннями встановленого порядку, не були проведені обстеження профільними спеціалістами, не врахована інформація про стан здоров`я та ступінь порушень функцій організму внаслідок наявних хвороб.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що Згідно пункту 3.5. глави 3 розділу II Положення військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Зазначені документи, а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.

Всупереч цим вимогам ІНФОРМАЦІЯ_2 до початку огляду такі документи у ВЛК не подав, а ВЛК, на порушення перелічених правових норм, ухвалила спірну постанову без вивчення передбачених пунктами 3.4., 3.5. глави 3 розділу II Положення, обов`язкових документів.

Вказує, що визначена розділом ІІ Положення мета медичного огляду стосовно позивача не досягнена, а дії відповідача щодо складання постанови у формі довідки військово-лікарської комісії є передчасними, натомість допущені процедурні порушення.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, З матеріалів справи встановлено, що 05.09.2025 військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 проведений медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого складена довідка ВЛК №2025-0905-1327-3217-3.

У довідці відображений діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювань (травми, поранення, контузії, каліцтва), які визначені за статтями 1152.1, 1152.2 (Міопія ступеню 8.5 D з астигматизмом 4.0 D лівого ока. міопія ступеню 5.0 D з астигматизмом 1.0 D правого ока. Рефракційна амбліопія середнього ступеня обох очей); статтею 167.8, М54.4, М42.17, G54.4 (церебральна мікроангіопатія (за даними мрт); дискогенна попереково-крижова радикулопатія (люмбоішалгія з невропатією лівого сідничного нерва) помірним больовим та незначним м`язево - тонічним синдромом.

Згідно з висновком ВЛК на підставі статей 30б, 31б, 41в, 23в, 64в графи ІІ розкладу хвороб позивач визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Вважаючи протиправними дії військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, відтак і відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

За змістом частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з частиною 10 статті 2 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, призиваються або приймаються на військову службу, та військовозобов`язані, які проходять службу у військовому резерві або призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України, а також центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Положеннями частини 5 статті 22 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-ХІІ передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджене Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року N 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за N 1109/15800 (далі Положення №402).

Згідно з підпунктом 1.1. пункту 1 розділу І Положення №402 у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. За змістом пункту 1.3 глави 1 розділу І Положення №402 основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема : добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я. Згідно з підпунктом 2.8.4 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення №402 на ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян.

За визначенням пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом та інших категорій осіб, передбачених цією нормою.

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, у мирний та воєнний час.

Згідно з підпунктом 3.1 глави 3 розділу II Положення №402 передбачено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації (пункт 3.4 глави 3 розділу ІІ Положення №402).

Згідно з п. 3.5 глави 3 розділу ІІ Положення №402 військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою N 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14.02.2012 № 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.

З матеріалів справи встановлено, що 05.09.2025 військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 проведений медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого складена довідка ВЛК №2025-0905-1327-3217-3.

У довідці відображений діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювань (травми, поранення, контузії, каліцтва), які визначені за статтями 1152.1, 1152.2 (Міопія ступеню 8.5 D з астигматизмом 4.0 D лівого ока. міопія ступеню 5.0 D з астигматизмом 1.0 D правого ока. Рефракційна амбліопія середнього ступеня обох очей); статтею 167.8, М54.4, М42.17, G54.4 (церебральна мікроангіопатія (за даними мрт); дискогенна попереково-крижова радикулопатія (люмбоішалгія з невропатією лівого сідничного нерва) помірним больовим та незначним м`язево - тонічним синдромом.

Згідно з висновком ВЛК на підставі статей 30б, 31б, 41в, 23в, 64в графи ІІ розкладу хвороб позивач визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Із картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 вбачається, що він пройшов наступні дослідження стану здоров`я: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові, флюорографію органів грудної клітки, а також медичне обстеження такими спеціалістами, як терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР лікар, психіатр. У картці обстеження та медичного огляду відображені відповідні висновки про стан здоров`я позивача та діагнози, наявні підписи та печатки лікарів. Довідка ВЛК підписана головою та членами ВЛК.

Зі змісту позову встановлено, що позивач не погоджується з об`єктивністю та повнотою проведених ВЛК досліджень, оскільки під час проходження військово-лікарської комісії, на його думку, не були взяті до уваги наявні у нього захворювання та патологічні стани, а саме: міопічна хоріоретинальна атрофія лівого ока, периферична хоріоретинальна атрофія правого ока, перипапілярна атрофія зорового нерва обох очей, хронічний декомпресований тонзиліт, сколіоз хребта з нестабільністю міжхребцевих дисків та килами Шморля, камінь верхньої третини правого сечоводу, хронічний обструктивний пієлонефрит, депресивні епізоди середньої важкості з соматичними проявами, а також вогнищеві зміни білої речовини обох лобових та лівої острівцевої часток резидуального, судинного характеру.

Водночас, судом не встановлені належні і допустимі докази очевидної необ`єктивності або недостовірності наданих лікарями висновків про стан здоров`я та діагнози позивача, які б прямо вбачались з наявних у справі документів. Крім того, повноваження щодо фактичного аналізу та оцінки медичних документів з метою визначення стану здоров`я, наявності або відсутності певного діагнозу та придатності (непридатності) особи до військової служби за результатами медичного обстеження, покладені на військово-лікарську комісію, а не на суд.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не повинен надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Отже, судовий контроль за ВЛК обмежується перевіркою законності процедури. Суд не має права вирішувати медичні питання, ставити під сумнів діагнози, або надавати власну оцінку стану здоров`я, оскільки не є медичною установою. Оскарження діагнозу або ступеня придатності до військової служби відбувається шляхом звернення до вищої ВЛК (зокрема до Центральної військово-лікарської комісії) а не до суду.

Згідно з пунктами 3.1 - 3.4 Розділу I Положення №402 вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України "Про звернення громадян", Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 №735. Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України "Про звернення громадян".

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16.11.2016 №608 "Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення". Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я.

Судом встановлено, що належні і очевидні докази порушення ІНФОРМАЦІЯ_3 процедури проведення огляду ВЛК у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 встановлено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Згідно з п. 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України. Начальник ЦВЛК безпосередньо підпорядковується командувачу Медичних сил Збройних Сил України. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК. ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК) Збройних Сил України. Згідно з пунктом 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Відповідно до підпункту 2.8.1 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення №402 ВЛК ТЦК та СП створюється у районному (міському) ТЦК та СП.

Згідно з пунктом 3.3 глави 3 розділу І Положення №402 визначено, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

У пункті 3.4 глави 3 розділу І Положення №402 передбачено, що за наслідками розгляду звернень, скарг щодо перегляду (відміни, скасування) постанов ВЛК штатна ВЛК: переглядає оскаржувану постанову ВЛК; приймає рішення про направлення на контрольне обстеження або контрольний медичний огляд ВЛК; повертає звернення заявнику з відповідним роз`ясненням у випадку визнання звернення необґрунтованим. У разі якщо штатна ВЛК визнає обґрунтованою постанову позаштатної ВЛК або дійде до висновку про відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.

З аналізу наведених норм слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення № 402, з метою визначення придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

При цьому до штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Водночас постанови регіональних ВЛК (обласна ВЛК/ВЛК госпіталю/гарнізону) можуть бути оскаржені до Центральної ВЛК або до суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.04.2025 у справі №160/31586/23.

Встановлено, що при ІНФОРМАЦІЯ_3 діє позаштатна постійно діюча ВЛК, постанови якої підлягають оскарженню за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 як ВЛК регіонального рівня. З огляду на це, ІНФОРМАЦІЯ_5 в особі уповноваженого підрозділу уповноважений безпосередньо здійснювати перегляд постанов про придатність військовозобов`язаних до військової служби, які прийняті ВЛК районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ( ВЛК районного рівня).

Судом встановлено, що у справі відсутні належні докази оскарження позивачем рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 до вищестоящої ВЛК, яка б могла здійснити професійну оцінку та перевірку висновків районної ВЛК на предмет їх правильності та достовірності.

Надані позивачем додатково копії медичних довідок щодо проходження ним лікування та обстежень, епікризів та постановляння відповідних діагнозів судом до уваги не береться, адже ці документи є новими, вони були відсутні на час проходження позивачем ВЛК 05.09.2025, а отже не впливали на прийняття оскаржуваного рішення.

Щодо доводів позивача про невручення йому повістки для проходження медичного огляду, на оцінку обставин в цілому ця обставина також не впливає, адже відповідно до чинних нормативно-правових актів повістка насамперед є засобом оповіщення військовозобов`язаного про необхідність прибуття у визначений час до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. В свою чергу, обов`язок військовозобов`язаного з`являтись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки прямо передбачений Законом України №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу».

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що похідні вимоги про скасування наказу про призов на службу під час мобілізації та зобов`язання звільнити з військової служби задоволенню також не підлягають, оскільки судом не встановлені і сторонами не надані належні докази незаконності цього наказу, які самі по собі б свідчили про протиправність дій відповідачів у цій частині.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що скільки з наданих до справи письмових доказів не встановлені обставини і докази, які свідчать про порушення ІНФОРМАЦІЯ_3 та військовою частиною відповідної процедури та вимог чинного законодавства, у задоволенні позову слід відмовити.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М.

Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.