Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №369/12118/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12118/25

Провадження № 2/369/4837/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17.02.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Янченка А.В.

за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу № 369/12118/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12.07.2014 року укладений між ОСОБА_1 у формі розписки з ОСОБА_2 , загальною площею 0,0877 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0543, розташовану по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - ведення особистого селянського господарства; а також визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку загальною площею 0,0877 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0543, розташовану по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - ведення особистого селянського господарства, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного 12.07.2014 року у формі розписки з ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсним та визнання права власності, позивач посилається на наступне.

ОСОБА_1 12.07.2014 року уклав у формі розписки з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0877 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0543, розташовану по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - ведення особистого селянського господарства, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку від 21.04.2010 року. Вказану земельну ділянку позивач придбав у ОСОБА_2 за 19000 (дев`ятнадцять тисяч) гривень, які відповідач отримала 12.07.2014 року після підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки у вигляді розписки.

У день підписання розписки відповідач ОСОБА_2 отримала грошові кошти за земельну ділянку, передала позивачу документи на земельну ділянку та сторони зобов`язалися звернутися до нотаріуса, для його посвідчення. Однак, посилаючись на різні причини відповідач ОСОБА_2 в обумовлений день для підписання та посвідчення договору купівлі-продажу у вигляді розписки земельної ділянки до нотаріальної контори не з`явилася. Протягом тривалого часу позивач неодноразово звертався до відповідача із проханням здійснити обумовлені сторонами дії щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки, але відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань.

З 12.07.2014 року земельна ділянка площею 0,0877 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0543, фактично перейшла у власність ОСОБА_1 , який добросовісно, відкрито та безперервно володіє цією земельною ділянкою, обробляє, облаштовує її, вкладаючи суттєві сили і кошти. Також позивач ОСОБА_1 здійснює оплату земельного податку з фізичних осіб як користувач і власник даної земельної ділянки.

Позивач стверджує, що між ним та відповідачем досягнуто згоди щодо всіх істотних умов даного договору, були передані та сплачені грошові кошти в повному обсязі, договір був підписаний сторонами, спірна земельна ділянка передана у власність ОСОБА_1 з моменту укладання договору. Строк виконання договору настав, пройшло більше десяти років, а відповідач не виконала умови договору, які передбачені розпискою, це свідчить про те, що вона ухиляється від виконання умов договору у зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права шляхом визнання за ним права власності.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.

Ухвалою суду від 04.11.2025 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.

Позивач через свого представника надав суду заяву, в якій позов підтримав повністю і просив задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов по справі не надала, в судове засідання не з`явилася.

Згідно з ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30.09.2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру видно, що земельна ділянка площею 0,0877 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0543 належить ОСОБА_2 .

З довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості вбачається, що оціночна вартість земельної ділянки площею 0,0877 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0543, складає 24897,57 гривень.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 07.08.2024 року, складеного спеціалістом відділу земельних відносин, комунальної власності та екології ОСОБА_3 і старостою Музичанського старостинського округу Масовець М.В., проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , та встановлено факт користування та обробітку ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,0877 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0543, з 2014 року.

З розписки від 12.07.2014 року, написаної власноручно видно, що ОСОБА_2 отримала від громадянина ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 19000 (дев`ятнадцять тисяч) гривень в якості оплати за продану нею земельну ділянку загальною площею 0,0877 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0543, яка розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - ведення особистого селянського господарства, що належить їй на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 21.04.2010 року. Розпискою підтвердила, що зобов`язання ОСОБА_1 по оплаті, придбаної у неї земельної ділянки, виконав в повному обсязі, своєчасно, відповідно до домовленості.

Розпискою відповідач підтвердила, що зобов`язання громадянин ОСОБА_1 по оплаті, придбаної у неї земельної ділянки, виконав в повному обсязі, своєчасно, відповідно до домовленості.

Земельна ділянка продана ОСОБА_1 без будь-яких важких сімейних обставин, без примусу і будь-якого фізичного або психічного тиску.

Вказана розписка написана у присутності двох свідків.

З матеріалів справи вбачається, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.07.2014 року щодо земельної ділянки загальною площею 0,0877 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0543, яка розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - ведення особистого селянського господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 657 ЦК договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Статтею 220 ЦК України визначено, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Зважаючи на те, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки та всі істотні умови договору купівлі-продажу погоджені та виконані сторонами в повному обсязі, є підстави для визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,0877 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0543, яка розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - ведення особистого селянського господарства, дійсним, оскільки сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, але одна із сторін (продавець) ухилилася від його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ніш документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Суд, дослідивши докази, якими обґрунтовується позов, вважає, що позов підлягає задоволенню відповідно до ст.ст. 328, 392, 657 ЦК України, так як право власності вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ніш документа, який засвідчує його право власності.

На підставі викладеного, беручи до уваги вищевказані факти, обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, визнавши договір купівлі-продажу дійсним та право власності на земельну ділянку за позивачем.

Враховуючи що позивач не просив суд стягнути з відповідачем витрати на сплату судового збору, суд не покладає на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 4, 12-13, 211, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсним та визнання права власності задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12.07.2014 року укладений між ОСОБА_1 у формі розписки з ОСОБА_2 , загальною площею 0,0877 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0543, розташовану по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - ведення особистого селянського господарства.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0877 га, кадастровий номер 3222485501:01:003:0543, розташовану по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - ведення особистого селянського господарства, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного 12.07.2014 року у формі розписки з ОСОБА_2 .

Інформація про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повне рішення складено: 17.02.2026 року.

Суддя А.В. Янченко