Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №761/1604/25 — Київський апеляційний суд

Справа №761/1604/25Головуючий у І інстанції Волошин В.О.

Провадження № 33/824/126/2026 Категорія ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАПДоповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,

В С Т А Н О В И В :

За постановою 17 грудня 2024р. о 22 год. 05 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Cherry Tiggo» д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві по вул. Саксаганського, буд. 88, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофору, не надав перевагу у русі автомобілю марки «Sandero» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого трапилось їх зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів учасників ДТП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 16.6 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно зі ст. 124 КУпАП.

Того ж дня, о 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Cherry Tiggo» д.н.з. НОМЕР_1 у м. Києві по вул. Саксаганського, буд. 88, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився . Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права та матеріального права, а справу розглянуто без повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи.

Вказує, що суддя не надав оцінки відсутності у матеріалах справи належних та допустимих доказів керування ним транспортним засобом, а також тій обставині, що у поліцейських при собі не було спеціального технічного засобу для проведення його освідування на стан алкогольного сп`яніння та останньому не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Також вказує, що слід критично поставитися до пояснень потерпілих, зафіксованих на відеозапису події, оскільки вони є зацікавленими у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Крім того, апеляційна скарга містить у собі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, зазначає про те, що копію постанови отримав лише 01.04.2025 року та не мав можливості у встановлений законом строк звернутися з апеляційною скаргою.

У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.

З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 06.03.2025 року, а апеляційна скарга особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, подана до місцевого суду 09.04.2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Вважаю, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки копія постанови в строк, передбачений ст. 285 КУпАП, не була вручена ОСОБА_1 , у зв`язку з чим причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними.

Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Вимогами п.2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до п. 16.6 ПДР, повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

Винуватість ОСОБА_1 як водія у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння за обставин, викладених у постанові, стверджується сукупністю доказів , яким суд надав належну правову оцінку.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був водієм та не керував транспортним засобом, спростовуються відомостями відеозапису з нагрудної бодікамери працівника поліції.

Зокрема, з відеозапису водії вбачається, що працівники поліції прибули на виклик щодо ДТП, ОСОБА_1 перебував неподалік автомобіля Cherry Tiggo» д.н.з. НОМЕР_1 та казав, що він не водій, однак інформацію щодо особи, яка керувала транспортним засобом не надавав, неодноразово сідав до автомобілю на водійське місце, водій іншого транспортного засобу, з яким зіткнувся автомобіль «Cherry Tiggo» , вказував на ОСОБА_1 як на особу, яка керувала під час ДТП.

У подальшому працівниками поліції встановлені ознаки алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 , які йому були оголошені, та запропоновано останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу або в закладі охорони здоров`я, на що отримали відмову. Також ОСОБА_1 надав працівникам поліції посвідчення водія та документи на автомобіль «Cherry Tiggo» д.н.з. НОМЕР_1 .

Зазначеними доказами стверджується та обставина , що саме ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу «Cherry Tiggo» під час ДТП.

Доводи апеляційної скарги щодо недопустимості доказів, які містяться у показаннях потерпілого, є непереконливими, оскільки підстави вважати , що останній обмовив ОСОБА_1 , відсутні.

З огляду на наведене, твердження апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був суб`єктом адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, на матеріалах справи не ґрунтуються.

Доводи апеляційної скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про те, що йому не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, суперечать даним відеозапису події з бодікамери поліцейського.

Та обставина, що на час апеляційного розгляду закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, не свідчать про необхідність закриття провадження по справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, оскільки на ОСОБА_1 адміністративне стягнення накладене у межах строків, визначених законом і КУпАП не передбачає можливість закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у разі спливу строків накладення адміністративного стягнення до набрання постановою судді законної сили.

Інших міркувань, які б ставили під сумнів правильність висновку судді та підтверджували відсутність події та складу адміністративного правопорушення, в апеляційній скарзі не наведено.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладене з дотриманням вимог ст.33 КУпАП.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати безумовними підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.

За таких обставин постанова є законною.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2025 року.

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Р. Шроль