Вирок від 15 лютого 2026 р. у справі №522/10863/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/10863/25

Провадження №1-кп/522/1988/26

ВИРОК

Іменем України

16 лютого 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря – ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162510000513 від 07.04.2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кирнасівка, Тульчинського району Вінницької області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби призваного за призовом під час мобілізації, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді кулеметника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше не одноразово судимого, останній раз 27 квітня 2023 Суворовським районним судом м. Одеси за ст. 395 КК України до 3х місяців арешту,

-у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.4 КК України,

За участю сторін кримінального провадження:

Прокурора - ОСОБА_5 ,

Обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

Представника потерпілого – адвоката ОСОБА_6 ,

Захисника – адвоката – ОСОБА_7 ,

Обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_4 будучи обізнаним, що на території України впроваджено воєнний стан, відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_8 від 24.02.2022 року № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, дію якого, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 4221-ІХ від 05.02.2025 продовжено із 08.02.2025 строком на 90 діб, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

4 квітня 2025 року близько 13-ї години 57 хвилин ОСОБА_4 знаходився в кафе «Роза вітрів», що за адресою: м. Одеса, Олександрівський проспект, 36 та помітив, біля барної стойки, велосипед марки «Canyou U022», у корпусі чорного кольору. Реалізуючи раптово виниклий корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, переконавшись що ніхто із присутніх закладу не звертає на нього та його дії увагу, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання підійшов до барної стойки та забрав вищевказаний велосипед, тобто таємно заволодів ним. Після цього він викотив велосипед із бару, залишивши місце вчинення кримінального правопорушення. Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_9 майнову шкоду у сумі 24 229 гривень.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 винним себе визнав повністю та пояснив суду наступне. 4 квітня 2025 року близько 14-ї години він знаходився у барі «Роза вітрів», що на Олександрівському проспекті 36. Там він побачив велосипед, який вирішив вкрасти. Подивившись, що за його діями ніхто не спостерігає, він викотив велосипед і скрився з ним. Велосипед здав в ломбард. Цивільний позов визнає в повному обсязі, у скоєні злочину кається.

Потерпілий ОСОБА_9 пояснив суду наступне. 4 квітня 2025 року близько 14-ї години він прибув до бару «Роза вітрів», який знаходиться на Олександрівському проспекті 36. Він приїхав на велосипеді, який поставив до барної стойки. В барі він спілкувався з відвідувачами, а коли подивився, то побачив, що велосипеда немає. Він намагався наздогнати крадія, але в нього це не вийшло. Тоді вимушений був звернутися до поліції і крадія було знайдено, але велосипед йому не повернуто. Цей велосипед становив для нього велику цінність, оскільки був пам`яттю про померлого друга. Наполягав на задоволенні цивільного позову.

Крім цього, вина ОСОБА_4 у скоєні вищезазначеного кримінального правопорушення підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

-Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 7 квітня 2025 року, згідно якої ОСОБА_9 просив вжити заходи правового характеру до невстановленої особи. Яка 4 квітня 2025 року близько 13-ї години 50 хвилин ,знаходячись за адресою: м.Одеса, пр-т Олександрівський,36, таємно, шляхом вільного доступу викрала його велосипед чорного кольору марки «Canyou U022»

-Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 квітня 2025 року, згідно якого свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_4 як особу, яка 4 квітня 2025 року продала йому велосипед у корпусі чорного кольору марки«Canyou U022» за 1000 гривень

-Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 9 квітня 2025 року, згідно якого свідок ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_4 як особу, яка 4 квітня 2025 року близько 14-ї години викатувала велосипед у корпусі чорного кольору марки із кафе «Роза вітрів» на Олександрівському проспекті,36 в місті Одесі

-Висновком судової товарознавчої експертизи № 877 від 14 квітня 2025 року, згідно якого вартість велосипеду марки «Canyou U022», у корпусі чорного кольору становить 24229 гривень.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку - такими, на підставі яких можливо ухвалення обвинувального вироку.

Також суд зазначає, що докази, які суд поклав в основу вироку, узгоджуються між собою, зібрані у порядку, встановленому статтею 93 КПК України , жодних обставин, передбачених статтею 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що дійсно мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 .

Вказанні діяння ОСОБА_4 містять склад кримінального правопорушення та вірно кваліфіковані за статтею 185 ч.4 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану

Сукупність досліджених по справі доказів дає суду підстави зробити висновок, що ОСОБА_4 дійсно винен у вчинені вищезазначеного кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.4 КК України та підлягає кримінальній відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого.

ОСОБА_4 раніше судимий, на момент скоєння злочину проходив військову службу.

Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України суд вважає обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 - щире каяття.

Відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 .

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі.

Призначення особі, визнаній винуватою у вчиненні кримінального правопорушення відповідного покарання, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, відноситься до дискреційних повноважень суду.

Судова дискреція (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості і законності обраного покарання тощо.

Відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, суд вважає можливим виправлення засудженого без відбування покарання і вважає можливим звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до вимог статті 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком суд вважає необхідним приєднати невідбуте покарання за вироком Суворовського районого суду м. Одеси від 27 квітня 2023 року за статтею 395 КК України у вигляді 3-х місяців арешту. Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2023 року суд вважає необхідним виконувати самостійно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 суд вважає необхідним скасувати, звільнивши його з –під варти в залі суду негайно.

Суд вважає таким, що підлягає задоволенню цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 та вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 вартість спричиненої крадіжкою матеріальної шкоди, а саме 24 229 гривень. Також, з урахуванням глибини і тяжкості моральних страждань потерпілого суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 у відшкодування моральної шкоди 30000 гривень.

Суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 на користь держави вартість проведеної судової товарознавчої експертизи № 877 від 14 квітня 2025 року в сумі 428 гривень 8 копійок, згідно довідки.

Речовий доказ – DVD – R диск із відеозаписом камер відеоспостереження, який зберігається в матеріалах кримінального провадження – суд вважає необхідним зберігати матеріалах кримінального провадження.

Керуючись статтями 368, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ

ОСОБА_4 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.4 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання у виді 5 ( п`яти) років позбавлення волі.

На підставі статей 75,76 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням на 2 (два) роки, за умови, якщо протягом вказаного часу він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до вимог статті 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком приєднати невідбуте покарання за вироком Суворовського районого суду м. Одеси від 27 квітня 2023 року за статтею 395 КК України у вигляді 3-х місяців арешту.

Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2023 року виконувати самостійно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 скасувати, звільнивши його з – під варти в залі суду негайно.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 у відшкодування матеріальної шкоди 24 229 гривень і у відшкодування моральної шкоди 30000 гривень, а усього - 54 229 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави вартість проведеної судової товарознавчої експертизи № 877 від 14 квітня 2025 року в сумі 428 гривень 8 копійок, згідно довідки.

Речовий доказ – DVD – R диск із відеозаписом камер відеоспостереження, який зберігається в матеріалах кримінального провадження – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Одеського Апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя Приморського

Районного суду міста Одеси ОСОБА_1