Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №133/465/25 — Вінницький апеляційний суд

Суд: Вінницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 16 лютого 2026 р.

Справа: №133/465/25

Суддя: Копаничук С. Г.

Справа № 133/465/25

Провадження № 33/801/208/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.

Доповідач: Копаничук С. Г.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

17 лютого 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и ла:

Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн.

В апеляційній скарзі, яку ОСОБА_1 подав 26.01.2026 року просить зазначену постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення. Крім цього, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови. Зазначає, що розгляд справи відбувався за відсутності ОСОБА_1 та відсутності його захисника. Вказує, що він є військовослужбовцем та проходить службу, а тому не мав можливості брати участь у судовому засіданні. Окрім цього, інформація про розгляд справи тривалий час не оновлювалась і в реєстрі судових рішень доступ до оскаржуваної постанови було надано 18.11.2025 року.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наведенні підстави для поновлення строку, апеляційний суд вважає, що у поновленні строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову ухвалено судом першої інстанції 29.09.2025 року, тому строк на її апеляційне оскарження закінчився 09.10.2025 року.

Вперше 21.12.2025 року з апеляційною скаргою звернулася представник ОСОБА_1 - адвокат Чеботарьова Ю.В., яка також ставила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з посиланням на те, що повноважень захисника Ясінського О. П. вона набула лише 18.12.2025 року, а також те, що інформація про розгляд справи тривалий час не оновлювалась і в реєстрі судових рішень загальний доступ до оскаржуваної постанови було надано 18.11.2025 року.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 30.12.2025 року апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала у звязку із тим, що адвокат Чеботарьова Ю. В. взагалі не наводить будь-яких обґрунтувань поважності пропуску строку з урахуванням того, що копія оскаржуваної постанови була отримана Юридичною компанією яка представляла інтереси ОСОБА_1 в суді першої інстанції. 19.11.2025 року.

Відповідно до ст. 289 КУпАП у разі пропуску строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась зі скаргою, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

ОСОБА_1 не надав суду достатніх доказів, які б у повному обсязі й достовірно підтверджували його перебування на військовій службі та виконання службових обов`язків у період з 29.09.2025 року по 09.10.2025 року, що об`єктивно унеможливлювало б своєчасне подання апеляційної скарги. Посилання на те, що оскаржувану постанову було ухвалено без участі ОСОБА_1 та його захисників у зв`язку з їх неповідомленням про розгляд справи, є безпідставними. Матеріали справи свідчать про те, що захисники Бодачевський Р.В. та ОСОБА_2 були належним чином обізнані про перебіг судового провадження, що підтверджується неодноразовим поданням ними до суду першої інстанції клопотань про відкладення розгляду справи, а також клопотання про закриття провадження від 29.09.2025 року. Таким чином, доводи про відсутність інформації щодо розгляду справи спростовуються їхньою процесуальною поведінкою. У зв`язку з чим наведені ним підстави пропуску строку апеляційного оскарження не можуть бути визнані судом поважними.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та рішення у справі «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

Чинні норми КУпАП не пов`язуються строки на оскарження постанови місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення з датою отримання копії цієї постанови.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; та практику Суду як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року, «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).

Законом передбачено, що пропущений особою строк на апеляційне оскарження поновлюється судом лише за наявності належним чином мотивованого клопотання, в якому повинні бути викладені обставини, що слугували б поважними причинами пропуску такого строку, а також обґрунтування того, в чому саме полягає поважність причин пропуску цього строку та яким саме чином такі обставини могли завадити особі оскаржити постанову суду в передбачений законом строк.

Наведена ініціатором відповідного клопотання причини пропуску строку на апеляційне оскарження не являються поважними причинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто такими, що не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до апеляційної інстанції у строк, визначений законом і такі обставини мають бути підтверджені скаржником.

З урахуванням наведеного, а також того, що ОСОБА_1 не надав жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, суд вважає за необхідне відмовити у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Таким чином, у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити, а апеляційну скаргу у відповідності до вимог ст.294 КУпАП, повернути особі, яка її подала.

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2025 року відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду С. Г. Копаничук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua