Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №740/7368/25 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/7368/25

Провадження № 2-о/740/45/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськр айонний суд Чернігівської області в складі

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участі секретаря судового засідання Хомінець Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2 , поданою представником – адвокатом Луєнком Юрієм Васильовичем, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районі проведення воєнних дій,

установив:

23.12.2025 представник заявниці подав до суду через систему «Електронний суд» указану заяву, в якій просив установити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 біля села Кам`янське Василівської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заяву обґрунтовано тим, що наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 25.01.2025 № 27 ОСОБА_5 призначено на посаду командира групи спеціального призначення роти спеціального призначення. Відповідно до сповіщення військової частини № 38 від 22.03.2025 та сповіщення сім`ї № 4/1906 від 22.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 командир 3 групи спеціального призначення 2 роти спеціального призначення в/ч НОМЕР_1 – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконав військовий обов`язок, у бою за Україну, її свободу та незалежність, 20.03.2025 унаслідок ворожого вогневого впливу зник безвісти у районі н. п. Кам`янське Василівського району Запорізької області при безпосередній участі в бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації. З метою уточнення причин та умов зникнення безвісти ОСОБА_5 проведено службове розслідування, в межах якого допитано військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 , які надали показання, що бачили ОСОБА_5 без ознак життя. Також на підтвердження вказаної обставини солдатами в/ч НОМЕР_1 складено акт настання смерті № 3259/1 від 21.03.2025. Станом на 21.03.2025 у зв`язку з активними бойовими діями тіло загиблого ОСОБА_5 неможливо евакуювати. Встановлення вказаного факту необхідне заявниці для здійснення у визначеному законодавством порядку державної реєстрації смерті ОСОБА_5 , одержання свідоцтва про смерть та в подальшому – для реалізації прав, передбачених Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області 05 січня 2026 року вказану заяву залишено без руху.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 січня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 11 лютого 2026 року 15-00 год.

Представник заявниці – адвокат Луєнко Ю. В. подав до суду заяву про розгляд справи без його та заявниці участі, заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

У письмових поясненнях представник заінтересованої особи – Міністерства оборони України – Матієнко О. Б. просив залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду, оскільки задоволення заяви та встановлення факту смерті ОСОБА_5 безпосередньо впливатиме на права й обов`язки його спадкоємців, у тому числі на їхнє право на отримання одноразової грошової допомоги, що свідчить про наявність спору про право. Крім того, задоволення заяви у цій справі в порядку окремого провадження безпосередньо вплине на права та обов`язки Міністерства оборони України як органу, який уповноважений на прийняття рішень про виплату одноразової грошової допомоги, оскільки на підставі рішення суду заявник звернеться за виплатою одноразової грошової допомоги. У випадку, якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для залишення заяви без розгляду, представник заінтересованої особи просив відмовити у задоволенні такої заяви.

Від заінтересованих осіб – ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до суду надійшла заява, в якій вони просили справу розглянути без їхньої участі, не заперечували проти задоволення заяви.

Інші заяви/клопотання відсутні.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Суд установив, що 30.08.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а. с. 9).

Відповідно копії до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а. с. 9-зворот).

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 25.01.2025 ОСОБА_5 призначено на посаду командира групи спеціального призначення роти спеціального призначення (а. с. 27-зворот).

Відповідно до копії сповіщення сім`ї від 22.03.2025 № 4/1906, виданого т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 – ОСОБА_6 , а також копії сповіщення № 38 від 22.03.2025, виданого т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 – ОСОБА_7 , молодший лейтенант ОСОБА_5 вірний Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок, у бою за Україну, її свободу та незалежність, 20.03.2025 унаслідок ворожого вогневого впливу зник безвісти в районі н. п. Кам`янське Василівського району Запорізької області (а. с. 12-зворот, 22).

Як убачається з акта службового розслідування, затвердженого 21.04.2025 командиром в/ч НОМЕР_1 – ОСОБА_8 , під час службового розслідування причин та умов, які сприяли безвісти зникненню солдата ОСОБА_5 , установлено, що 20.03.2025 о 17-05 год. у районі «Торіно» ВОП «Сардинія» РОП «Емполі» Пд. Сх. н. п. Кам`янське (Василівська міська громада, Василівський район, Запорізька область) під час виконання бойового завдання, внаслідок стрілецького бою при спробі зачистки укриття з противником командир 3 групи спеціального призначення 2 роти спеціального призначення – ОСОБА_5 отримав поранення, не сумісне із життям. У зв`язку з неможливістю проведення евакуації тіла ОСОБА_5 вважається безвісти зниклим. Також під час службового розслідування допитано солдатів в/ч НОМЕР_1 , які були свідками загибелі ОСОБА_5 , а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . Зокрема, свідки пояснили, що 20.03.2025 близько 18-00 год. військовослужбовець ОСОБА_5 отримав поранення, несумісне із життям, внаслідок стрілецького бою з противником. Тіло останнього знаходиться в місці з визначеними координатами. Станом на 21.03.2025 у зв`язку з активними бойовими діями відсутня можливість евакуювати тіло загиблого ОСОБА_5 . 21.03.2025 солдати ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 склали акт про настання смерті молодшого лейтенанта ОСОБА_5 (а. с. 15-19).

Відповідно до наданої представником заявниці копії акта про настання смерті від 21.03.2025, складеного військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 – ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 о 18-13 год. ОСОБА_5 загинув за наступних обставин: ІНФОРМАЦІЯ_1 о 17-05 год. у районі ПВід «Торіно» ВОП «Сардинія» РОП « ІНФОРМАЦІЯ_7 п. Кам`янське (Василівська міська громада, Василівський район, Запорізька область) під час виконання бойового завдання, внаслідок стрілецького бою при спробі зачистки укриття з противником командир 3 групи спеціального призначення 2 роти спеціального призначення ОСОБА_5 отримав поранення не сумісне із життям, що призвело до його загибелі (а. с. 21).

Згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 21.04.2025 № 56 за результатами службового розслідування командир 3 групи спеціального призначення 2 роти спеціального призначення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вважається таким, що зник безвісти 20.03.2025 при безпосередній участі в бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі й стримуванні збройної агресії Російської Федерації (а. с. 37-39).

На виконання ухвали суду від 28 січня 2026 року в частині витребування доказів до суду надійшли копії матеріалів кримінального провадження № 12025270380000249 від 26.03.2025, в яких, зокрема, міститься витяг з ЄРДР за № 12025270380000249 від 26.03.2025, відповідно до якого 26.03.2025 до Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області надійшла заява ОСОБА_1 про те, що 20.03.2025 під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України проти вторгнення військ Російської Федерації у районі населеного пункту Кам`янське Василівського району Запорізької області зник безвісти її чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є військовослужбовцем Збройних Сил України, а саме військової частини НОМЕР_1 (а. с. 103).

До заяви додано фотокартки особи чоловічої статі у військовій формі, на обличчі, а також на тілі якої наявні сліди речовини бурого кольору (а. с. 40, 41).

Відповідно до листа начальника Ніжинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області – Світлани Катрухи від 23.12.2025 № 834/887-24-25-33.8/33.8 у відділі відсутній актовий запис про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров`я, де настала смерть особи, та інших осіб. Із заяви ОСОБА_14 та доданих до неї документів відділ не має правових підстав для видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_5 (а. с. 44-зворот).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України).

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Цивільним законодавством передбачено декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23 (провадження № 61-16728св23)).

Таким чином, оголошення померлим (смерть in absentia) – це судове визнання померлим фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом встановленого строку. Оголошення особи померлою юридично прирівнюється до фізичної смерті, є припущенням смерті (praesumptio mortis) і має своїм наслідком припинення правоздатності особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Стаття 317 ЦПК України регулює особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України.

У абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України вказано, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2024 року в справі № 506/358/22 (провадження № 61-7094св23) зазначено, що заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи в певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.

Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.

Тобто за наявності незаперечних доказів про смерть особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, правильним буде звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 02.04.2025 у справі № 465/3147/22 зазначено, що за наявності незаперечних доказів смерті особи (результати генетичних експертиз, процесуальні документи в рамках кримінального провадження тощо) належним способом захисту є звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті такої особи, а не про оголошення її померлою. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю та ґрунтується на презумпції смерті особи, коли достеменно встановити факт смерті неможливо.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Як установлено судом, чоловік заявниці - ОСОБА_5 був військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , та, як зазначає у заяві її представник, він загинув під час проходження військової служби під час ведення бойових дій із забезпечення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил Російської Федерації, а, отже, він мав спеціальний статус військовослужбовця, який врегульований Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими спеціальними нормативно-правовими актами України і смерть якого може бути підтверджена офіційними органами державної влади України.

Однак долучені до заяви матеріали в своїй сукупності достовірно не свідчать про смерть ОСОБА_5 саме ІНФОРМАЦІЯ_8 , а лише дають підстави для обґрунтованого припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть свідчити про смерть військовослужбовця.

Зокрема, тіло ОСОБА_5 – не передавалося родичам, факт його загибелі у встановленому законом порядку – не підтверджено. Як убачається з копій матеріалів кримінального провадження, наданих на запит суду, у батька ОСОБА_5 – ОСОБА_3 відібрано біологічні зразки з метою проведення експертного генетичного дослідження для ідентифікації особи, однак таке дослідження на цей час не проведено.

Крім того, додані до заяви фотокартки, на яких зображено чоловіка у військовій формі зі слідами крові на обличчі та одязі, самі по собі не є належними та допустимими доказами, які б достовірно підтвердили, що зображена на них особа є саме ОСОБА_5 , з огляду на відсутність результатів експертизи та інших беззаперечних доказів.

Таким чином, заявницею та її представником не надано незаперечних доказів на підтвердження обставин, які свідчать про смерть ОСОБА_5 у точно визначений час.

Отже, за встановлених обставин, у суду відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення – смерті її чоловіка ОСОБА_5 (військовослужбовця) у певний час – ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Разом з тим, з огляду на встановлені у цій справі обставини та наявність у заявниці вірогідного припущення про смерть її чоловіка ОСОБА_5 , вона не позбавлена можливості звернутися до суду із заявою про оголошення ОСОБА_5 померлим на підставі ч. 2 ст. 46 ЦК України.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 76-81, 258-259, 263-265, 273, 293, 315, 317, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2 , поданої представником – адвокатом Луєнком Юрієм Васильовичем, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районі проведення воєнних дій – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Шевченко