Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №620/6269/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/6269/25 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Беспалова О.О., Вівдиченко Т.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) Територіального сервісного центру МВС №7441, у якому просить:

- визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) щодо відмови у перереєстрації транспортного засобу автомобіля Citroen C4, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1 на нового власника ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) здійснити перереєстрацію транспортного засобу автомобіля Citroen C4, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1 на нового власника ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що нею набуто право власності на автомобіль Citroen C4, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , у зв`язку із виконанням умов договору фінансового лізингу №CNGLA!00000081 від 12.05.2020, проте відповідачем протиправно було відмовлено їй в перереєстрації транспортного засобу.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) Територіального сервісного центру МВС №7441 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) Територіального сервісного центру МВС №7441 щодо відмови ОСОБА_1 в перереєстрації транспортного засобу.

Зобов`язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) Територіального сервісного центру МВС №7441 здійснити перереєстрацію транспортного засобу автомобіля Citroen C4, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1 на нового власника ОСОБА_1 .

Суд вказав, що зазначення у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником автомобіля Citroen C4 номер кузова НОМЕР_1 АТ КБ «Приватбанк» не свідчить про те, що останній є фактичним власником такого автомобіля, адже свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про ТЗ і його власника (на момент видачі свідоцтва), проте, як самостійний документ, право власності у особи не породжує. На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем протиправно відмолено позивачу в здійсненні перереєстрації транспортного засобу.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з неповним та невірним з`ясуванням фактичних обставин справи, порушенням норм матеріального права.

Відповідач наголошує на тому, що здійснення реєстрації/перереєстрації транспортного засобу на ім`я позивача неможливе без додержання Порядку № 1388, Закону України «Про дорожній рух». Дії позивача щодо перереєстрації транспортного засобу спрямовані на завершення процедури відчуження майна від АТ КБ «ПриватБанк» до позивача за результатами виконання договору фінансового лізингу, тобто має бути проведена перереєстрація транспортного засобу у зв`язку із його відчуженням попереднім власником. Законодавець запровадив обмеження щодо перереєстрації транспортних засобів щодо всіх боржників-власників транспортних засобів, про яких у Єдиному реєстрі боржників міститься відповідний запис, незалежно від предмету виконавчого провадження, за яким особа перебуває боржником, та незалежно від виду цивільно-правової угоди, на підставі якої відбувається відчуження майна. Встановлена Порядком №1388 заборона на здійснення перереєстрації та зняття з обліку транспортного засобу, зареєстрованого за особою, яка є боржником та перебуває в Єдиному реєстрі боржників, покликана убезпечити вибуття майна такої особи боржника, а ігнорування відповідачем вказаної норми і проведення перереєстрації спірного авто всупереч їй ставить під сумнів її доцільність і ціль існування, її застосування на практиці.

Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року та від 24 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

14 жовтня 2025 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу.

Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до фактичних обставин справи, 12.05.2020 між АТ КБ «Приватбанк» (лізингодавець) та ОСОБА_1 (лізиногоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № CNGLA!00000081 щодо транспортного засобу Citroen C4; рік випуску 2010; тип ТЗ ХєтчБєк; номер кузова НОМЕР_1 , вартість 162000,00 грн.

У пункті 11.2 статті 11 зазначеного договору було обумовлено, що сторони дійшли до згоди про те, що протягом 10 робочих днів з дня закінчення строку лізингу передбаченого договором, при обов`язкових умовах сплати лізингоодержувачем в повному обсязі заборгованості, сплати можливих штрафних санкцій та відшкодування витрат, збитків лізингодавцю, та при обов`язковій відсутності відмови лізингодавця від договору (розірвання договору) відповідно до умов договору та чинного законодавства, лізингодавець зобов`язаний підписати акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності.

Право власності на предмет лізингу переходить від лізингодавця до лізингоодержувача в момент підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печаткою лізингодавця акту звірки взаєморозрахунків та переходу права власності, але не раніше ніж через один рік, починаючи з дати підписання сторонами договору фінансового лізингу.

13.03.2025 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 підписано Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу, в якому зазначено про те, що лізингоодержувач повністю сплатив лізингодацю всі належні до сплати платежі за логовором, предмет лізингу автомобіль Citroen C4, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , разом з відповідними документами передано у власність лізингоодержувачу.

13.03.2025 між АТ КБ «Приватбанк» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір №б/н купівлі-продажу предмета лізингу, відповідно до п.1.1. якого у зв`язку з повним розрахунком між покупцем і продавцем за предмет лізингу до дати укладення цього договору шляхом виплати покупцем усієї вартості предмету лізингу за договором лізингу, продавець зобов`язується передати у власність покупцю товар автомобіль Citroen C4 (VIN номер НОМЕР_1 , рік випуску 2010), а покупець зобов`язується прийняти товар на умовах, визначених цим договором.

Наказом АТ КБ «Приватбанк» №CNGLA!00000081 від 13.03.2025 проведено перереєстрацію транспортного засобу Citroen C4 VIN номер НОМЕР_1 ; головному бухгалтеру банку зняти зазначений автомобіль з балансу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» для подальшої перереєстрації на ОСОБА_1 ; доручено перереєстрацію транспортного засобу в сервісному центрі МВС ОСОБА_1 ; керуючись нормами Закону України від 15.04.2014 №1206-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу», оформити документи, що стосуються перереєстрації зазначеного транспортного засобу (акти, заяви тощо), без використання печатки АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

13.03.2025 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 складено Акт приймання-передачі транспортного засобу марки (моделі) Citroen C4 VIN № НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) НОМЕР_2 , видане ТСЦ 7441.

Для реєстрації вищевказаного транспортного засобу ОСОБА_1 звернулась з відповідною заявою до ТСЦ МВС №7441.

Листом від 15.03.2025 №31/33 позивачу було повідомлено про неможливість проведення перереєстрації транспортного засобу Citroen C4, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , який на праві власності належить АТ КБ «Приватбанк», оскільки за даними Єдиного реєстру боржників Міністерства юстиції України ПАТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) значиться божником у 174 виконавчих провадженнях.

Враховуючи вищевикладене, за наявності відомостей про власника транспортного засобу в Єдиному реєстрі боржників, у адміністратора сервісного центру МВС відсутні підстави для проведення перереєстрації такого транспортного засобу.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Так, під час розгляду адміністративної справи судом було встановлено, що єдиною підставою для відмови позивачу у перереєстрації транспортного засобу стало те, що АТ КБ «Приватбанк» знаходиться у Єдиному реєстрі боржників.

Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-ХІІ (далі - Закон №3353-ХІІ), регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до норм статті 34 Закону №3353-ХІІ, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції транспортних засобів установленим вимогам правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій. (пункт 3 Порядку № 1388).

Відповідно до положень пункту 8 Порядку № 1388, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема: договір фінансового лізингу або зазначений у такому договорі окремий договір купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу, або інший договір, визначений договором фінансового лізингу.

Отже, відповідно до пункту 8 Порядку № 1388, одним із документів, що підтверджує придбання транспортного засобу, є договір фінансового лізингу.

Відповідно пункту 27 Порядку № 1388, транспортні засоби, що придбаваються юридичною особою - лізингодавцем з метою подальшої передачі їх лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, реєструються за лізингодавцем.

Після виконання договору фінансового лізингу транспортні засоби перереєстровуються за лізингоодержувачем на підставі зазначеного договору після повного розрахунку або зазначеного в договорі фінансового лізингу окремого договору купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу або іншого договору, визначеного договором фінансового лізингу.

Згідно приписів ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Частиною 4 статті 6 Закону України «Про фінансовий лізинг», визначено, що об`єкт фінансового лізингу підлягає реєстрації у випадках та порядку, передбачених законодавством.

З матеріалів справи слідує, що у відповідності до умов договору фінансового лізингу від 12.05.2012 №CNGLA!00000081, укладеного між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , право власності на предмет лізингу переходить від лізингодавця до лізингоодержувача в момент підписання уповноваженими, представниками сторін та скріплення печаткою лізингодавця акту звірки взаєморозрахунків та переходу права власності, але не раніше ніж через один рік, починаючи з дати підписання сторонами договору фінансового лізингу (п.11.2 договору).

Вищевказаним пунктом договору закріплено, що в разі закінчення договору лізингу, до лізингоодержувача (в даному випадку яким є позивач) переходить право власності на предмет лізингу (транспортний засіб Citroen C4, рік випуску 2010, тип ТЗ ХєтчБєк, номер кузоваLCFWCAY510247).

Договір фінансового лізингу від 12.05.2012 №CNGLA!00000081 було закінчено з огляду на повне виконання ОСОБА_1 зобов`язань щодо сплати лізинго-платежів, що підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» від 14.03.2025 №20.1.0.0.0/7-250313/65963 та наказом № CNGLA!00000081 від 13.03.2025.

Факт переходу до ОСОБА_1 права власності на автомобіль також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу №CNGLA!00000081 від 13.03.2025, п.1 якого сторони засвідчили, що всі зобов`язання сторін відповідно до договору №CNGLA!00000081 було належним чином виконано, претензій стосовно договору та зобов`язань за ним сторони не мають.

Також у п.3 згаданого акту встановлено, що предмет лізингу автомобіль Citroen C4 номер кузова НОМЕР_1 разом з відповідними документами передано у власність лізингоодержувачу.

У зв`язку з вищезазначеним, ОСОБА_1 звернулась з відповідною заявою до ТСЦ МВС №7441 для реєстрації транспортного засобу.

Листом від 15.03.2025 №31/33 позивачу було повідомлено про неможливість проведення перереєстрації транспортного засобу Citroen C4, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , який на праві власності належить АТ КБ «Приватбанк», оскільки за даними Єдиного реєстру боржників Міністерства юстиції України ПАТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) значиться божником у 174 виконавчих провадженнях.

Відповідно до досліджених судом документів, позивач виконав усі умови за договором лізингу між ним та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" і має право на реєстрацію автомобіля, як власник, за собою, а знаходження АТ КБ "ПРИВАТБАНК" в реєстрі боржників не може бути підставою для обмеження прав позивача.

Станом на дату подання заяви про перереєстрацію транспортного засобу, новим власником вищевказаного транспортного засобу був саме позивач, який набув його у власність на підставі акту звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу, акту приймання-передачі транспортного засобу та договору купівлі-продажу предмета лізингу.

У свою чергу, судом встановлено та не заперечувалось учасниками справи, що на момент виникнення спірних правовідносин, АТ КБ «Приватбанку» внесено до Єдиного державного реєстру боржників.

Водночас, згідно ст. 34 Закону №3353-ХІІ, у разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов`язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що пунктом 15 Порядку № 1388, визначено, що у разі надходження до сервісного центру МВС звернення щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, перереєстрація транспортного засобу не здійснюється, крім випадків, коли: перереєстрація транспортного засобу не пов`язана з його відчуженням; транспортний засіб придбано на електронному аукціоні в порядку, установленому статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження»; транспортний засіб отримано в рахунок погашення боргу в порядку, установленому статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження»; транспортний засіб придбано в порядку, установленому статтею 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»; транспортний засіб безоплатно отримано відповідно до пункту 14 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. №985.

Тож, встановлена Законом України «Про дорожній рух» та Порядком № 1388 заборона на здійснення перереєстрації та зняття з обліку транспортного засобу, зареєстрованого за особою, яка є боржником та перебуває в Єдиному реєстрі боржників, покликана убезпечити вибуття майна такої особи боржника, що є основною метою вказаної норми.

У пункті 11.2 статті 11 зазначеного Договору було обумовлено, що сторони дійшли до згоди про те, що протягом 10 робочих днів з дня закінчення Строку лізингу передбаченого Договором, при обов`язкових умовах сплати Лізингоодержувачем в повному обсязі заборгованості, сплати можливих штрафних санкцій та відшкодування витрат, збитків Лізингодавцю, та при обов`язковій відсутності відмови Лізингодавця від Договору (розірвання Договору) відповідно до умов Договору та чинного законодавства, Лізингодавець зобов`язаний підписати Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності. Право власності на Предмет лізингу переходить від Лізингодавця до Лізингоодержувача в момент підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печаткою Лізингодавця Акту звірки взаєморозрахунків та переходу права власності, але не раніше ніж через один рік, починаючи з дати підписання Сторонами договору фінансового лізингу.

Статтею 328 Цивільного кодексу України, установлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Частиною 1 статті 334 ЦК України, передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наведених положень закону слідує, що за загальним правилом, право власності на рухому річ, яким є автомобіль, виникає з моменту передання майна. Винятком із загального правила про те, що право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна, є вказівка в нормі закону чи в положеннях договору. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин, як договір, його сторони можуть у договорі самі визначити момент виникнення права власності на рухому річ (аналогічні висновки наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суд від 26.04.2023 у справі 569/20334/21).

Тобто, актом звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу, АТ КБ «Приватбанк» здійснено фактичне передання у власність та в повне розпорядження ОСОБА_1 транспортного засобу, що зафіксовано актом приймання-передачі транспортного засобу від 13.03.2025.

Колегія суддів, у контексті доводів апеляційної скарги, зазначає, що право власності на рухоме майно переходить до набувача, відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору, відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України.

Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.

З огляду на вказане, позивач є новим власником транспортного засобу, ідентифікаційні ознаки якого вказані у наданих ним документах, що підтверджують правові підстави набуття права власності.

Спір між продавцем та покупцем за договором фінансового лізингу №CNGLA!00000081 відсутній, адже транспортний засіб фактично переданий ОСОБА_1 , що підтверджено актом звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу, а також зафіксовано актом приймання-передачі транспортного засобу.

Крім того, варто звернути увагу на підстави для відмови, зокрема, що у разі надходження до сервісного центру МВС звернення щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, перереєстрація транспортного засобу не здійснюється, крім випадків, коли: перереєстрація транспортного засобу не пов`язана з його відчуженням, при цьому, що після виконання договору фінансового лізингу транспортні засоби перереєстровуються за лізингоодержувачем на підставі зазначеного договору після повного розрахунку або зазначеного в договорі фінансового лізингу окремого договору купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу або іншого договору, визначеного договором фінансового лізингу.

Тож, втручання у право особи може бути виправданим, якщо воно не тільки «встановлено законом» та здійснено «згідно із законом», але й передбачається «якісним» законом. Оскільки власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби, а надані документи не дають підстав вважати, що позивач не є власником транспортного засобу Citroen C4; рік випуску 2010; тип ТЗ ХєтчБєк; номер кузова НОМЕР_1 , то такий транспортний засіб за його заявою підлягає реєстрації (перереєстрації), а позивачем надано документи, які підтверджують правомірність придбання ним (на підставах, не заборонених законом) вказаного транспортного засобу (умова, за якої транспортний засіб підлягає реєстрації на нового власника).

До того ж, приписи ст. 34 Закону № 3353-XII, передбачають здійснення процедури перевірки на предмет внесення до Єдиного реєстру боржників саме особи, що звертається за перереєстрацією транспортного засобу.

При цьому в даному випадку, звернення за перереєстрацією здійснювалося шляхом подання відповідної заяви від імені власника транспортного засобу автомобіля Citroen C4; рік випуску 2010; тип ТЗ ХєтчБєк; номер кузова НОМЕР_1 , а, отже, згідно положень статті 34 Закону № 3353-XII перевірка мала здійснюватися відносно особи ОСОБА_1 , а не АТ КБ «Приватбанк», який не був суб`єктом такого звернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд першої інстанції вирішив даний спір правильно, та з урахуванням всіх обставин справи та дотриманням критеріїв, визначених у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

Т.Р. Вівдиченко