Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №640/13072/19 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/13072/19 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Говоруна О.В.,

Попової О.Г.

При секретарі: Долинської Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа: Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа: Державна податкова служба України, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 №0001124203.

Позов обґрунтовано тим, що податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 №0001124203 таким, що є необґрунтованим та протиправним у зв`язку з незаконністю його прийняття й допущеними контролюючим органом порушеннями чинного законодавства під час проведення перевірки.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020, позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 № 0001124203.

Постановою Верховного Суду від 18 березня 2025 року касаційну скаргу Офісу великих платників ДПС задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції виходив з того, що суди попередніх інстанцій не надали будь-якої правової оцінки доводам позивача та контролюючого органу стосовно своєчасності (несвоєчасності) реєстрації податкових накладних: від 30.09.2017 № 300956 та від 14.09.2018 № 140931, оскільки зазначені податкові накладні входили до періоду, охопленого камеральною перевіркою (з 30.09.2017 по 15.10.2018), результати якої оформлені актом від 19.03.2019 № 894/28-10-42-03/36511938.

Під час нового розгляду справи, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року позовні вимоги - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС № 0001124203 від 11.04.2019 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій щодо податкових накладних № 161135 від 16.11.2018, № 201120 від 22.11.2018, № 191122 від 19.11.2018, № 281121 від 28.11.2018, № 281122 від 28.11.2018, № 261122 від 26.11.2018, № 271125 від 27.11.2018, № 2812402 від 28.12.2018, № 281294 від 28.12.2018, № 3112123 від 31.12.2018.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що законодавець чітко визначає два випадки, які звільняють платника податків від відповідальності за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних:

1) податкова накладна не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування;

2) податкова накладна не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які оподатковуються за нульовою ставкою.

На думку скаржника, оскільки для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), а зазначених умов позивачем дотримано не було, тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що якщо податковий орган під час камеральної перевірки аналізує податкові накладні, які не належать до перевіряємого періоду, це є порушенням, що позбавляє результати перевірки юридичної сили.

Як зазначає позивач, Акт перевірки від 19.03.2019 № 894/28-10-42-03/36511938 є неналежним доказом, та є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Офісом великих платників податків ДПС проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «ДТЕК Трейдінг» в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 30.09.2017 по 15.10.2018, результати якої оформлені актом від 19.03.2019 № 894/28-10-42-03/36511938, за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, які полягали у тому, що Товариство зареєструвало податкові накладні, перелік та реквізити яких наведені на другому аркуші акті перевірки (таблиця 1), із порушенням законодавчо встановлених термінів на загальну суму податку на додану вартість 42775611,26 грн.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що ТОВ «ДТЕК Трейдінг» виписало податкові накладні для контрагентів - покупців, які зареєстровані в ЄРПН з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме: податкову накладну від 30.09.2017 № 300956 зареєстровано 11.12.2017 (57 днів); податкову накладну від 16.11.2018 № 161135 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 22.11.2018 № 201120 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 19.11.2018 № 191122 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 28.11.2018 № 281121 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 28.11.2018 № 281122 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 26.11.2018 № 261122 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 27.11.2018 № 271125 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 28.12.2018 № 2812402 зареєстровано 16.01.2019 (1 днів); податкову накладну від 28.12.2018 № 281294 зареєстровано 28.01.2019 (13 днів); податкову накладну від 31.12.2018 № 3112123 зареєстровано 28.01.2019 (13 днів); податкову накладну від 14.09.2018 № 140931 зареєстровано 15.10.2018 (15 днів).

На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «Н» від 11.04.2019 № 0001124203, яким до позивача було застосовано штраф у загальній сумі 4 323 593,56 грн (у тому числі: у розмірі 10% у сумі 4254544,91 грн; у розмірі 30% у сумі 69048,65 грн).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки акт № 894/28-10-42-03/36511938 від 19.03.2019, складений за результатами камеральної перевірки, є таким, що оформлений із порушенням встановленого порядку, оскільки містить висновки щодо порушень податкового законодавства, які стосуються реєстрації податкових накладних у періоді, що не охоплювався перевіркою, тому вказане свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій щодо податкових накладних № 161135 від 16.11.2018, № 201120 від 22.11.2018, № 191122 від 19.11.2018, № 281121 від 28.11.2018, № 281122 від 28.11.2018, № 261122 від 26.11.2018, № 271125 від 27.11.2018, № 2812402 від 28.12.2018, № 281294 від 28.12.2018, № 3112123 від 31.12.2018.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 ПК України).

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними, при цьому це право платник має незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру.

Відповідно до пункту 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Так, згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, допущення платником податку податкового правопорушення щодо нереєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.

Таким чином, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них (їх нереєстрацію), необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №820/3006/17 та від 21.01.2020 у справі №826/7925/16.

З матеріалів справи вбачається, що Офісом великих платників податків ДПС проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «ДТЕК Трейдінг» в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 30.09.2017 по 15.10.2018, результати якої оформлені актом від 19.03.2019 № 894/28-10-42-03/36511938

У відповідності до Акту перевірки контролюючим органом встановлено, що ТОВ «ДТЕК Трейдінг» виписало податкові накладні для контрагентів - покупців, які зареєстровані в ЄРПН з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме: податкову накладну від 30.09.2017 № 300956 зареєстровано 11.12.2017 (57 днів); податкову накладну від 16.11.2018 № 161135 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 22.11.2018 № 201120 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 19.11.2018 № 191122 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 28.11.2018 № 281121 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 28.11.2018 № 281122 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 26.11.2018 № 261122 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 27.11.2018 № 271125 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 28.12.2018 № 2812402 зареєстровано 16.01.2019 (1 днів); податкову накладну від 28.12.2018 № 281294 зареєстровано 28.01.2019 (13 днів); податкову накладну від 31.12.2018 № 3112123 зареєстровано 28.01.2019 (13 днів); податкову накладну від 14.09.2018 № 140931 зареєстровано 15.10.2018 (15 днів).

Відтак, перевіркою встановлено порушення реєстрації, зокрема, 10 податкових накладних (№ 161135 від 16.11.2018, № 201120 від 22.11.2018, № 191122 від 19.11.2018, № 281121 від 28.11.2018, № 281122 від 28.11.2018, № 261122 від 26.11.2018, № 271125 від 27.11.2018, № 2812402 від 28.12.2018, № 281294 від 28.12.2018, № 3112123 від 31.12.2018), які складені в період з 16.11.2018 по 31.12.2018, тобто податкових накладних, складених в період, який не входить до періоду перевірки здійсненої відповідачем.

За наведених обставин суд першої іцнстанції дійшов до вірного висновку про те, що відповідачем під час проведення перевірки не було належним чином зафіксовано фактичні обставини несвоєчасної реєстрації податкових накладних, оскільки питання їх реєстрації не входило до предмета перевірки, з огляду на те, що зазначені накладні були складені поза межами періоду, за який проводилася перевірка.

Вказані обставини свідчать про те, що Акт № 894/28-10-42-03/36511938 від 19.03.2019, складений за результатами камеральної перевірки, є таким, що оформлений із порушенням встановленого порядку, оскільки містить висновки щодо порушень податкового законодавства, які стосуються реєстрації податкових накладних у періоді, що не охоплювався перевіркою.

Відтак, Акт № 894/28-10-42-03/36511938 від 19.03.2019 не може вважатися належним та допустимим доказом порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних: податкової накладної від 16.11.2018 № 161135; податкової накладної від 22.11.2018 № 201120; податкової накладної від 19.11.2018 № 191122; податкової накладної від 28.11.2018 № 281121; податкової накладної від 28.11.2018 № 281122; податкової накладної від 26.11.2018 № 261122; податкової накладної від 27.11.2018 № 271125; податкової накладної від 28.12.2018 № 2812402; податкової накладної від 28.12.2018 № 281294; податкової накладної від 31.12.2018 № 3112123, тому податкове повідомлення-рішення № 0001124203 від 11.04.2019 в частині вказаних податкових накладних, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо встановлених порушень відносно несвоєчасності реєстрації податкових накладних: від 30.09.2017 № 300956 та від 14.09.2018 № 14093, слід вказати наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вказує про правомірність нарахування ним штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію вказаних податкових накладних, у той же час позивачем жодним чином не спростовано висновки акту перевірки та не надано жодних доказів щодо своєчасності реєстрації податкових накладних від 30.09.2017 № 300956 та від 14.09.2018 № 140931, які зареєстровані з порушенням встановлених чинним законодавством строків.

У свою чергу, позивачем надано до суду першої інстанції платіжну інструкцію №4026170 від 03.06.2025 у сумі 104 382,65 грн з призначенням платежу «Код виду сплати:130 Інфо запису: 130 Сплата грошових зобов`язань за актом перевірки від 19.03.2019 № 894/28-10-42-03/36511938 без ПДВ».

Тобто, позивачем добровільно сплачено суму штрафу, нараховану у зв`язку з несвоєчасною реєстрацією податкових накладних від 30.09.2017 № 300956 та від 14.09.2018 № 140931.

У даному випадку слід враховувати висновки Верховного Суду в постанові від 05.10.2023 по справі № 520/14773/21 згідно яких часткове скасування податкового повідомлення-рішення із зміною ставки штрафу в межах однієї об`єктивної сторони, суб`єкта та об`єкта правопорушення не може розглядатися як втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу або перебирання на себе його функцій. У даному випадку лише уточняється правильна кваліфікація діяння платника податків в межах одного складу податкового правопорушення та правильна ставка штрафної санкції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог частині застосування штрафних (фінансових) санкцій щодо податкових накладних № 161135 від 16.11.2018, № 201120 від 22.11.2018, № 191122 від 19.11.2018, № 281121 від 28.11.2018, № 281122 від 28.11.2018, № 261122 від 26.11.2018, № 271125 від 27.11.2018, № 2812402 від 28.12.2018, № 281294 від 28.12.2018, № 3112123 від 31.12.2018.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.В. Говорун

О.Г. Попова