Вирок від 16 лютого 2026 р. у справі №511/4667/24 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/4667/24

Номер провадження: 1-кп/511/83/26

17 лютого 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області кримінальне провадження №12024162390000758, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.10.2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобруйськ Білорусь, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України,

В с т а н о в и в:

Обвинувачення , визнане судом доведеним.

28.10.2017 року о 08 годині 35 хвилини до чергової частини Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області надійшло телефонне повідомлення від ОСОБА_5 про те, що між ним та його знайомим ОСОБА_3 трапився конфлікт. в ході якого останній вдарив його арматурою та забрав належний йому мобільний телефон, яке зареєстровано 28.10.2024 року в ITC ІПНП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області за № 7549 з першочерговою кваліфікацією розбій.

З метою перевірки вказаного повідомлення та з`ясування всіх обставин про скоєне правопорушення, 28.10.2024 приблизно о 10 годині, працівники сектору кримінального підрозділу в складі: старшого оперуповноваженого СКП Роздільнянського РВП ГУНГІ в Одеській області майора поліції ОСОБА_6 , заступника начальника СКП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_7 , за наказом заступника начальника ВП-начальника СКП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_8 , на службовому автомобілі марки «PEUGEOT 301», білого кольору, із р/н синього кольору НОМЕР_5, прибули за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, селище Лиманське до бару «У Ігната», де було встановлено місце знаходження ОСОБА_3 .

Так, 28.10.2024 року оперуповноважений сектору кримінальної поліції ОСОБА_6 , виконуючи свої службові обов`язки в частині встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, підійшов до ОСОБА_3 , представився та пред`явив службове посвідчення, при цьому запропонував ОСОБА_3 пройти з ним до службового автомобілю, на якому вони поїхали до місця проживання останнього.

По прибуттю до подвір`я за адресою селище Лиманське, БОС 165, 28.10.2024 року близько 10:10 год, перебуваючи у середині службового автомобіля, ОСОБА_3 почав поводити себе зухвало та агресивно, висловлювався у бік працівників поліції, які знаходилися поряд із ним нецензурною лайкою, відмовлявся від виконання законних вимог працівників поліції та почав розмахувати руками, продовжував виражатися нецензурною лайкою, у зв`язку із чим ОСОБА_6 виконуючи обов`язки поліцейського щодо вжиття заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях, неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно- правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, з метою припинення протиправної ОСОБА_9 , повернувшись на півоберта головою у бік ОСОБА_3 та зробив зауваження.

Однак, ОСОБА_3 , не реагуючи на законні вимоги працівника поліції ОСОБА_6 заспокоїтись та припинити свої протиправні дії, достовірно знаючи, що вказана особа є працівником поліції, діючи умисно, повністю усвідомлюючи незаконність своїх дій, з метою спричинення тілесних ушкоджень наніс ОСОБА_6 один удар кулаком в ліву половину обличчя, чим спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці лівої щоки, яке за судово-медичним критерієм не є небезпечними для життя у момент спричинення, а мають незначні скороминучі наслідки, тривалістю не більше 6 діб і за цим критерієм, згідно п.2.3.1., п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 345 КК України як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків .

Позиція обвинуваченого у суді.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчинені злочину визнав частково та в судів пояснив, що 28.10.2024 року біля 6 години ранку він знаходився біля свого гаражу за АДРЕСА_2 , де зустрів знайомого ОСОБА_5 , гараж №91 якого також знаходиться за вказаною адресою. В ході розмови з ОСОБА_5 він сказав останньому, що не має грошей заплатити борг за електроенергію , так як той збирав гроші з власників гаражів для проведення розрахунків за електроенергію. Також в ході розмови він висловив підозру, що ОСОБА_5 раніше вкрав у нього деякі речі з гаражу, а тому попросив його пустити у свій гараж, щоб він подививсяпошукав там свої речі. ОСОБА_5 пропустив його в свій гараж, а коли він виходив, то, знаходячись позаду вдарив його по спині трубою. Після цього сам вибіг з гаражу та почав кричати, що його вбивають і побіг додому. Він в цей час подзвонив своєму знайомому і той прийшов до гаражів, сфотографував у нього синці на спині і вони пішли в бар, де він вживав спиртні напої. Біля 10 години йому зателефонували, що його шукають поліцейські. Після цього до кафе під`їхала поліція на двох службових авто, поліцейських було троє. Він сів до поліцейського автомобіля і вони поїхали до його будинку за його паспортом.

Коли вони приїхали до будинку, то він хотів вийти з автомобіля, однак йому не дозволили вийти, не дали води, а насильно утримували в автомобілі. Після чого в нього стався нервовий зрив. Поліцейський ОСОБА_6 , який сидів на правому передньому сидінні автомобілю, намагався його заспокоїти та зупинити, в цей час він відчув від нього небезпеку та вдарив рукою по підлокітнику автомобіля і пальцем зачепив ОСОБА_6 , який сидів в кріслі в півоберта до нього. Після цього його вдарив по обличчю інший поліцейський ОСОБА_10 , його скрутили та одягли кайданки, знову посадивши до автомобіля і він разом з поліцейськими поїхали до гаражів. Вони почали обшукувати місцевість, а після цього його повезли на освідування. У нього були зафіксовані тілесні ушкодження - на обличчі було садно, яке він отримав під час затримання і в нього стався гіпертонічний криз. Він в цей день випив лише 100 гр горілки. Його було затримано, в суді йому обрали домашній арешт і поліцейські доставили його до квартири.

Вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, так яка не вчиняв бійку з ОСОБА_5 , який по надуманим мотивам викликав поліцію. Він не бив його арматурою. Також не наносив навмисно тілесні ушкодження поліцейському ОСОБА_6 , не чинив опір поліції при його затриманні.

Між тим суд, незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї причетності до вчинення вказаного злочину, суд вважає, що його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримніального правопорушення повністю підтверджена та доведена наданими по справі доказами.

Докази винуватості .

До висновків щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України дійшов, провівши судовий розгляд в межах пред`явленого обвинувачення відповідно до обвинувального акта за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з наступного.

Положеннями п.1 ч.1 ст.91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Диспозиція ч. 2 ст. 345 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Об`єктивна сторона цього злочину полягає у заподіянні побоїв, а також легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків. Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння побоїв чи тілесних ушкоджень.Основним безпосереднім об`єктом злочину є нормальна діяльність правоохоронних органів, їх авторитет, а додатковим обов`язковим об`єктом психічна та фізична недоторканність працівників правоохоронних органів або їх близьких родичів.

Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується виключно умисною формою вини. Тому для кваліфікації дій особи за ч. 2 ст. 345 КК України судом має бути доведено, що тілесні ушкодження працівнику правоохоронного органу були заподіяні умисно.

Відповідно до постанови ВП ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 633/195/17 до правоохоронних органів слід відносити органи державної влади, визначені в законах України як правоохоронні чи такі, що здійснюють закріплену за ними на законодавчому рівні правоохоронну функцію. При вирішенні питання про те, чи є особа працівником правоохоронного органу, необхідно виходити із системного аналізу: положень Конституції України, КК України, КПК України, КУпАП, нормативно-правових актів, які регулюють правовий статус того чи іншого органу державної влади, з яким особа перебуває у трудових чи службових відносинах; повноважень працівника згідно з його посадовою інструкцією, які передбачають реалізацію правоохоронної функції, зокрема вжиття визначених законом превентивних заходів і заходів примусу, а також передбачених кримінальним процесуальним законодавством і законодавством про адміністративні правопорушення заходів; законодавства про пенсійне забезпечення відповідної категорії.

Так впершу чергу висновок суду щодо винуватості ОСОБА_3 підтверджується показами у суді потерпілого ОСОБА_6 , який 28.10.2024 року працював в Роздільнянському РВП ГУНП в Одеській області на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, підтвердив факти, викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно обвинувачений наніс йому тілесні ушкодження 28.10.2024 року під час виконання ним службових бов`язків поліцейського, коли він у в складі оперативної групи Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області прибув на місце події в селище Лиманське для перевірки обставин, викладених в заяві потерпілого ОСОБА_5 , яка надійшла на адресу Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області.

Зазначив, що о 9 годині ранку в складі слідчо-оперативної групи виїхав до селища Лиманське, де за попереднім повідомленням на лінію 101 стався розбійний напад. Потерпілий ОСОБА_5 вказав на особу, яка вчинили відносно нього протиправне діяння - ОСОБА_3 . Коли вони знайшли ОСОБА_3 , то той був в барі і був вже випивший, від нього чутно було запах алкоголю. Вони представилися йому та запросили його до службового автомобіля, той добровільно сів і вони поїхали до нього додому, щоб він взяв документи для встановлення його особи.

За кермом службового автомобіля був ОСОБА_7 , він сів на переднє пасажирське сидіння, ОСОБА_3 сидів на задньому пасажирському сидінні. В автомобілі ОСОБА_3 почав вести себе зухвало, перебуваючи на задньому сидінні почав вириватися з авто. Він, сидячи на передньому сидінні, повернувся до нього обличчям, щоб заспокоїти і в цей час ОСОБА_3 вдарив його по обличчю рукою. Вони вимушені були застосувати до нього кайданки та скласти протокол затримання особи. Також ОСОБА_3 один раз вдарив і ОСОБА_7 , після чого ліг на спину та почав бити ногами по машині. Вони не утримували ОСОБА_3 , дали йому води , той на вулиці справляв нужду, так як в нього не було ключів від власної квартири і вони під будинком чекали його дружину, яка потім прийшла і принесла його паспорт. Від нанесеного удару в нього були садна на обличчі, про що він зразу зателефонував на лінію «102» та повідомив про заподіяння йому тілесних ушкоджень.

Та обставина , що старший уповноважений Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 мав відповідні повноваження та виконував службові обов`язки на час вчинення відносно нього кримінального правопорушення і на законних підставах здійснював правоохоронні функції підтверджується наданими суду:

- витягом з наказу начальника СКЗ Роздільнянського ВП №173о/с від 08.02.2021 року , яким ОСОБА_6 призначено оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Роздільнянського відділу поліції ГУНП України в Одеській області (а.с.72);

- посадовою інструкцією оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Роздільнянського ВП ГУНП України в Одеській області ОСОБА_6 , який має відповідні права щодо вжиття заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річних портах, інших публічних місцях. (а.с.76).

Також на користь обвинувачення свідчать дані Журналу реєстрації заяв Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, в якому за ЄО №7552 від 28.10.2024 року зареєстровано заяву ОСОБА_6 , який повідомив поліцію про те, що при виконанні ним службових обов`язки гр. ОСОБА_3 наніс йому тілесні ушкодження, а саме удар по обличчю.(а.с.64)

Обставини, викладені в заяві ОСОБА_6 підтверджено даними первинного медичного огляду ОСОБА_6 в КНП «Роздільнянська БПЛ» від 28.10.2024 року, відповідно до яких по результатам огляду ОСОБА_6 28.10.2024 року у останнього виявлено садно (синець) на обличчі на ділянці лівої щоки. (а.с.65)

Узгоджують дані первинного медичного огляду з даними висновку судово-медичної експертизи №73 від 28.10.2024 року , згідно якої у ОСОБА_6 на момент огляду виявлено тілесні ушкодження у виді садна лівої щоки , які заподіяні можливо 28.10.2024 року дією тупого предмету і не виключено, що це міг бути кулак(рука). Вказані тілесні ушкодження не були небезпечними для життя у момент спричинення, а мають скороминучі наслідки, тривалістю не більше 6 діб і за цим критерієм відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.(а.с.70)

Також покази потерпілого ОСОБА_6 в суді підтвердили допитані в якості свідків співробітники Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області.

Так свідок ОСОБА_11 , заступник начальника Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області в суді пояснив, що 28.10.2024 року надійшло повідомлення на службу 102 , про те , що в селищі Лиманське стався розбійний напад, учасником якого був громадянин ОСОБА_3 . Він прийняв рішення направити за вказаною адресою групу співробітників поліції для вжиття необхідних заходів. До складу групи війшов його заступник ОСОБА_12 та ОСОБА_6 . По прибуттю на місце події вони зателефонували, що спілкувалися з потерпілим ОСОБА_5 , а потім шукали ОСОБА_3 і знайшли його в межах селища. В ході його виявлення останній чинив супротив та вдарив ОСОБА_6 по обличчю та спричинив йому тілесні ушкодження. По приїзду до відділу поліції ОСОБА_6 написав відповідний рапорт. Також він бачив ОСОБА_3 в день затримання, той був в нетверезому стані, вів себе агресивно. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 він не помітив.

Допитаний в суд свідок ОСОБА_7 , який на час скоєних ОСОБА_3 дій, працював на посаді заступника СКП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області суду показав, що він, перебуваючи на службі разом із з потерпілим ОСОБА_6 28.10.2024 року прибули до селища Лиманське на повідомлення про вчинення розбійного нападу. Після опитування заявника ОСОБА_5 почали шукати в селищі громадянина ОСОБА_13 , якого знайшли в барі випившим. Він без супротиву сів до службового авто. Під час руху в авто він був за кермом автомобіля ОСОБА_14 сидів на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_3 сидів на задньому пасажирському сидінні. ОСОБА_3 в автомобілі почав виражатися на їх адресу нецензурною лайкою, вириватися із автомобіля, а потім ногами почав бити по автомобільним кріслам. ОСОБА_6 , сидячи в кріслі переднього пасажирського сидіння, повернувся до ОСОБА_3 обличчям і намагався заспокоїти його, і в цей час ОСОБА_3 вдарив його рукою в обличчя один раз. Після чого вони застосували до ОСОБА_3 спецзасоби і в кайданках посадили його знову до службового автомобіля. В автомобілі він залишився з ОСОБА_3 разом і щоб той знову не вчинив будь-яких неправомірних дій включив власний мобільний телефон на запис, на якому відображено стан та поведінку ОСОБА_3 , який його ображав та погрожував йому по службі впливовими особами, виражався нецензурною лайкою.

В підтвердження обставин справи суду надано протокол затримання особи, підозрюваного у вчиненнні злочину від 28.10.2024 року, відповідно до якого в цей день було затримано ОСОБА_3 ( а.с.83)

Покази потерпілого та свідків щодо наявності законних підстав затримання обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджуються письмовими доказами, дослідженими судом і впершу чергу даними Журналу реєстрації заяв Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, в якому за ЄО №7549 від 28.10.2024 року зареєстровано заяву ОСОБА_5 , який повідомив поліцію про те, що 28.10.2024 року о 07:29 в селищі Лиманське його побив знайомий ОСОБА_3 та забрав мобільний телефон (а.с.67)

28.10.2024 року за заявою ОСОБА_5 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за попередньою правовою кваліфікацією ст.125 ч.1 КК України , що підтверджується витягом з ЄРДР від 28.10.2024 року (а.с.111)

В свою чергу рапортом заступника начальника ВП начальника СКП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_15 підтверджено, що за даним повідомленням на місце події було направлено групу співробників поліції, до складу якої увійшли заступник начальника СКП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 та старший уповноважений Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 (а.с.66)

Та обставина, що дані протиправні дії були скоєні ОСОБА_3 в стані алкогольного сп`яніння підтверджуються даними його медичного огляду в КНП «Роздільнянська БПЛ» від 28.10.2024 року за №3221, відповідно до яких під час проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння в останнього виявлено 0,85 проміле алкоголю. (а.с.86)

Не протирічать вищенаведеним даним та доповнюють їх наявний в справі протокол огляду місця події від 28.10.2024 року, згідно якого було оглянуто приміщення гаражу № НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_5 за його згодою та вилучено предмети, які в подальшому визнано речовими доказами (а.с.112-116)

Суд вважає, що всі вищенаведені докази винуватості ОСОБА_3 в своїй сукупності не протирічать один одному, повністю узгоджуються між собою та доповнюють один одного і вочевидь відтворюють обставини вчинення ОСОБА_3 злочину і одночасно повністю спростовують доводи ОСОБА_3 та його захисту щодо його невинуватості.

Щодо доводів захисту щодо невинуватості обвинуваченого та підстав для виправдання.

Так суд, дослідивши в повному об`ємі наявні у справі докази, вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 зайняв захисну позицію та не визнав свою причетність до злочину з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин.

По версії обвинуваченого, він не вчиняв 28.10.2024 року протиправних дій відносно ОСОБА_5 , який є його сусідом по гаражу, а також не наносив удар в обличчя поліцейському ОСОБА_16 , а лише випадково його зачепив рукою в автомобілі.

Зазначив, що саме він вважає себе потерпілим від дій ОСОБА_5 , який вдарив його в гаражі по спині трубою, а також від дій поліцейських, які незаконно його затримали та один із поліцейських заподіяв йому тілесні ушкодження.

По цим підставам його захисник адвокат ОСОБА_4 просив ОСОБА_3 виправдати, так як в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

Даючи оцінку цим доводам, суд виходить з наступного.

Так дане кримінальне провадження №12024162390000758, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.10.2024 рокубуло порушено органом досудового розслідування за ст.125 ч.2 , ч.2 ст.345 КК України. ОСОБА_3 було пред`явлено обвинувачення за ч.2 ст.125 КК України за заявою потерпілого ОСОБА_17 .

Кримінальне провадження у даній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст.125 ч.2, 345 ч.2 КК України було скеровано до суду.

18.07.2025 року ухвалою суду у даній справі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст.125 КК України закрито в звя`зку з відмовою потерпілого ОСОБА_5 від обвинувачення.

Дані обставини на думку суду свідчать про те, що дійсно мав місце конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 28.10.2024 року і саме ОСОБА_5 набув статусу потерпілого, так як повідомив правоохоронні органи про спричинення йому тілесних ушкоджень. Даних щодо порушення кримінального провадження відносно ОСОБА_5 матеріали справи не містять, а тому доводи захисника про те, що затримання ОСОБА_3 28.10.2024 року працівниками поліції було безпідставним є надуманими..

Далі суд вважає встановленим той факт, що обвинувачений під час приїзду та спілкування його з поліцейськими, які прибули для встановлення обставин кримінального правопорушення, перебував в стані алкогольного сп`яніння, конфліктував з поліцейськими, заперечуючи свою винуватість та не погоджуючись з його затриманням, в зв`язку з чим до нього були застосовані спецзасоби та оформлено протокол його затримання від 28.10.2024 року.(а.с.83)

Даний протокол затримання підписаний обвинуваченим та його захисником без будь-яких заперечень, а відтак даних щодо застосування до обвинувачених будь-яких незаконних дій з боку поліцейських судом не встановлено, ОСОБА_3 на час винесення вироку у даній справі до правоохоронних органів з відповідними заявами не звертався, також у даній справі порушення відносно працівників поліції кримінальних проваджень не ініціював, а відтак його покази в частині заподіяння йому тілесних ушкоджень працівниками поліції є голослівними.

Також у даній справі потерпілий ОСОБА_6 та допитані свідки пояснили про обставини, за яких ОСОБА_3 застосував насильство до працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків, а саме, що обвинувачений навмисно завдав ОСОБА_6 удар в обличчя, так як в службовому авто намагався чинити опір поліцейським. Наведені показання об`єктивно підтверджуються медичними документами, які були досліджені судом . Те, що садна на обличчі ОСОБА_6 отримані потерпілим за обставин, які були встановлені судом саме від дій ОСОБА_3 не спростовано жодними доказами.

Тому суд не вбачає підстав для виправдання ОСОБА_3 .

Кваліфікація дій.

Тому суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Щодо призначення покарання.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст.65-67 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, наслідки кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає, вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Обставини, що пом`якшують покарання для обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 має ряд хронічних захворювань, обмежено придатний до військової служби, задовільно характеризується за місцем проживання (а.с.129-130)

Також відповідно до ч.1 ст.368 КПК України ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціальну-психологічну характеристику обвинуваченої.

Так з наданої досудової доповіді стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 судом встановлено, що на думку уповноваженого органу з питань пробації виправлення ОСОБА_3 можливо без застосування покарання у виді позбавлення або обмеження волі. (а.с.40)

Тому при призначенні покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи обставини, які характеризують особу обвинуваченого, враховуючи його вік, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.2 ст. 345 КК України та можливим звільнити його від відбування покарання, надавши іспитовий строк на підставі ст.75 КК України.

Також суд вважає необхідним по даній справі з метою організації органами виконання покарань належного контролю за поведінкою обвинуваченого, покласти на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов по справі не заявлявся. Запобіжний захід не обирався.

Також у справі належить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 30.10.2024 року на речові докази у справі.

Речові докази на а.с. 99 - мобільний телефон марки «moto g32» IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 із sim карткою мобільного оператора «vodafon» із номером НОМЕР_4 , - вважати повернутими ОСОБА_3 після набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд

Ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два ) роки та поклавши на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 30.10.2024 року на речові докази у справі.(а.с.101)

Речові докази на а.с. 99 - мобільний телефон марки «moto g32» IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 із sim карткою мобільного оператора «vodafon» із номером НОМЕР_4 , - вважати повернутим ОСОБА_3 після набрання вироком законної сили.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу через Роздільнянський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1