Вирок від 15 лютого 2026 р. у справі №509/6763/25 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Суд: Овідіопольський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне тяжке тілесне ушкодження

Дата: 15 лютого 2026 р.

Справа: №509/6763/25

Суддя: Бочаров А. І.

Справа № 509/6763/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Овідіополь кримінальне провадження №12025162250000696 від 26.08.2025 року з обвинувальним актом за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Любашівка Одеської області, українця за національністю, громадянина України, з середньою освітою, одружений на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні неповнолітніх або малолітніх дітей не має, працює контролером-ревізором ТО «Седьмое небо 3» ПП «Таврія Плюс», зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, засіб зв`язку: НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

25.08.2025 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив кримінальне правопорушення пов`язане з домашнім насильством при наступних обставинах.

Так, у вищезазначений час та у вищезазначеному місці між ОСОБА_6 та його дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які з 26.03.1999 офіційно одружені, разом проживали, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, виник словесний конфлікт.

Під час вказаного конфлікту, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в приміщенні будинку за вище вказаною адресою, за раптово виниклим злочинним наміром, маючи на меті умисне нанесення тяжкого тілесного ушкодження, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, діючи умисно, схопив своєю правою рукою ніж зі столу столової кімнати та наніс один удар лезом цього ножа в область живота ОСОБА_4 , яка перебувала на ліжку в спальній кімнаті будинку.

В результаті протиправних дій, ОСОБА_6 завдав ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани передньої-бічної поверхні живота зліва, яка проникає у черевну порожнину з наскрізним пораненням великого чепця, яка ускладнилась активною внутрішнє-черевною кровотечою (50 мл), яке згідно з п. 2.1.3 «к» «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину визнав повністю і у вчиненому ним кримінальному правопорушенні щиросердо розкаявся, підтвердивши суду, що він дійсно вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення при вищенаведених фактичних обставинах, які ним не заперечуються.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 правильно розуміє зміст цих обставин, а тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції. При цьому обвинуваченому роз`яснено, що надалі він не матиме права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, відповідно до ст.349 КПК України, судом визнано недоцільним досліджувати докази фактичних обставин справи, які ніким не заперечуються та крім пояснень ОСОБА_6 підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України повністю доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ст.121 ч.1 КК України.

Призначення покарання ОСОБА_6 підлягає в межах санкції ч.1 ст.121 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а у відповідності зі ст.12 КК України вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення відносяться до тяжких злочинів.

Крім того, при призначенні покарання суд враховує особу обвинуваченого:

- обвинувачений ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, працює контролером-ревізором ТО «Седьмое небо 3» ПП «Таврія Плюс», характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Також при призначенні покарання суд враховує:

наявність обставин, що обтяжують покарання:

- вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку (п.6 ч.1 ст.67 КК України);

- вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя (п.6-1 ч.1 ст.67 КК України);

- вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння (п.13 ч.1 ст.67 КК України),

наявність обставин, що пом`якшують покарання:

- щире каяття (п.1 ч.1 ст.66 КК України);

- надання іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення. (п.2-1 ч.1 ст.66 КК України).

З урахуванням наявності двох обставин, що пом`якшують покарання, особи обвинуваченого, позиції прокурора та потерпілої, які вважає можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, призначаючи покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає можливим застосування ст.75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбуття покарання з встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Крім того, з урахуванням того, що обвинувачений даним кримінальним правопорушенням вчинив кримінальне правопорушення пов`язане з домашнім насильством по відношенню до своєї дружини, до нього слід застосувати обмежувальний захід, передбачений ст.91-1 КК України

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_6 слід залишити у вигляді домашнього арешту в нічний період доби з 22:00 по 05:00 годин.

Питання щодо долі речових доказів підлягає вирішення в порядку, передбачено ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст.349, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

У відповідності до ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації

На підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_6 обмежувальний захід, передбачений п.5 ч.1 ст.91-1 КК України у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на три місяці та покласти на нього обов`язок пройти цю програму.

Організацію виконання та контроль за виконанням обмежувального заходу - проходження програми для кривдників, застосованого до ОСОБА_6 покласти на Авангардівську територіальну громаду Одеського району Одеської області (67806, Одеська область, Одеський район, селище Авангард, вул. Добрянського, 26), куди направити копію даного вироку для виконання.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст.91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст.390-1 КК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишити у вигляді домашнього арешту в нічний період доби з 22:00 по 05:00 годин.

Речові доказів відповідно до ст.100 КПК України:

- мобільний телефон марки Samsung A32, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , чорного кольору, з встановленим номером телефону НОМЕР_4 , який поміщено до камери схову речових доказів ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області - повернути власнику ОСОБА_6 ;

- халат зеленого кольору з квітами різного кольору з лівої сторони мається пляма з речовиною бурого кольору та надрізом 15 мм; один відрізок з ковдри з речовиною бурого кольору; ніж кухонний з ручкою чорного кольору, які поміщено до камери схову речових доказів ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області - знищити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 27.08.2025 на мобільний телефон марки Samsung A32, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , чорного кольору, з встановленим номером телефону НОМЕР_4 ; халат зеленого кольору з квітами різного кольору з лівої сторони мається пляма з речовиною бурого кольору та надрізом 15 мм; один відрізок з ковдри з речовиною бурого кольору; ніж кухонний з ручкою чорного кольору.

Після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_6 паспорт для виїзду за кордон на його ім`я (НОМЕР_5), який зберігається в Головному управлінні ДМС в Одеській області.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом 30 днів після його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою в той же строк з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua