Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №650/2700/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/2700/25 Головуючий в І інстанції: Хомик І.І.

Номер провадження: 22-ц/819/68/26 Доповідач: Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді (судді-доповідача) - Базіль Л.В.,

суддів: Майданіка В.В., Склярської І.В.,

секретар Андреєва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС Агропродукт» Журик Андрія Леонідовича на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви.

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»(далі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»), в якому просила розірвати право оренди земельної ділянки згідно договору оренди землі №15374038 та № 15373736 від 15.10.2015 року та додаткову угоду №1700074 та № 1700073 від 28.12.2017 року якими продовжено термін оренди до 30.11.2027 року, які укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», предметом якої є земельні ділянки площею 7,1036 га 6520983700:04:014:0027 та площею 2,6687 га 6520983700:04:014:0016, які розташовані в межах території Новокубанської сільської ради Бериславського району (раніше Великоолександрівського району) Херсонської області.

Позов обґрунтований тим, що їй на праві власності належать земельні ділянки площею 7.1036 га, кадастровий номер 6520983700:04:014:0027, та площею 2.6687 га, кадастровий номер 6520983700:04:014:0016, які розташовані в межах території Новокубанської сільської ради Бериславського (Великоолександрівського) району Херсонської області, Борозенська ОТГ, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

28.12.2017 року вона уклала з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» додаткові угоди №1700074 та № 1700073 до договору оренди землі від 15.10.2015 року, предметом якого є належні їй земельні ділянки. Згідно додаткових угод строк оренди продовжено до 30.11.2027 року; нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 7,1036 га, визначена у розмірі 255021,70 грн, а земельної ділянки площею 2,6687 га, - 95764,68 грн, також погоджено, що розмір орендної плати складає 5,31% від нормативної грошової оцінки за повний рік оренди і вноситься в грошовій формі з 01 серпня по 31 грудня.

Незважаючи на умови договору, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не здійснило сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки.

У зв`язку з викладеним, позивач вважає, що систематична несплата відповідачем орендної плати за землю є невиконання договору оренди та підставою для його дострокового розірвання.

12.05.2025 року позивач через свого представника за ордером, адвоката Промітного Д.С. подала до суду уточнену позовну заяву, в якій просила розірвати договір оренди земельної ділянки №15374038 та № 15373736 від 15.10.2015 року, додаткову угоду №1700074 та №1700073 від 28.12.2017 року, якими продовжено термін оренди до 30.11.2027 року, які укладені між громадянкою ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», предметом якої є земельні ділянки площею 7,1036 га, 6520983700:04:014:0027 та 2,6687 га 6520983700:04:014:0016, які розташовані в межах території Новокубанської сільської ради, Бериславського району (раніше Великоолександрівського району) Херсонської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18.07.2025 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Промітного Д. С. залучено до участі у справі співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», про розірвання договору оренди землі задоволено.

Суд вирішив:

Розірвати договори оренди землі від 15 жовтня 2015 року та додаткові угоди №1700074 і №1700073 від 28 грудня 2017 року, укладених між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС- АГРОПРОДУКТ», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520983700:04:014:0027, загальною площею 7.1036 га, та кадастровим номером 6520983700:04:014:0016 загальною площею 2.6687 га, з урахуванням договору купівлі-продажу від 17.04.2025 року №1704/25-26 між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту систематичної несплати ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» орендної плати за 2022-2024 роки, що є істотним порушенням умов договору оренди землі та підставою для його розірвання.

При цьому суд не погодився з наведеними у відзиві доводами відповідача про наявність законних підстав для його звільнення від виконання зобов`язань щодо сплати орендної плати за користування земельними ділянками в період з 2022-2024 роки та зазначив, що належними, достатніми та допустимими доказами відповідачем не доведено існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2022-2024 роки.

Вимоги апеляційної скарги та її узагальнюючи доводи.

В апеляційній скарзі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» просить скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2025 року у справі № 650/2700/25 в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки безпідставно не прийняв до уваги того, що внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації території, на якій розташовані орендовані земельні ділянки, відповідач був позбавлений можливості здійснювати свою господарську діяльність у повному обсязі та використовувати орендовані земельні ділянки за цільовим призначенням. Крім того, звернув увагу суду на те, що внаслідок бойових дій територія, на якій розташовані земельні ділянки, є забрудненою вибухонебезпечними предметами та потребує проведення робіт з розмінування для забезпечення безпечного використання. Відсутність розмінування унеможливлює будь-яку діяльність на земельній ділянці, включаючи сільськогосподарське виробництво, для якого вона орендувалася. Перебування працівників на такій території та здійснення діяльності без проведення відповідного розмінування становить пряму загрозу для їх життя та здоров`я. За таких обставин на думку апелянта, суд повинен був застосувати положення ч.6 ст. 762 ЦК України, яка прямо передбачає звільнення від орендної плати у таких випадках.

Вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки суд учасника справи ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС», який не зареєстрував електронного кабінету, не повідомив про дату, час і місце розгляду справи; а також розглянув в порядку спрощеного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; порушив порядок прийняття доказів; порушив розгляд клопотання про відвід судді; не врахував практики апеляційних судів у подібних правовідносинах.

Вказує, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не є боржником за договором оренди землі і відповідно – відповідачем у вказаній справі, оскільки право оренди спірної земельної ділянки було відчужено ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Доводи інших учасників процесу.

Учасники процесу не скористались правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Явка учасників процесу до суду апеляційної інстанції.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи учасники справи не з`явилися.

Від представника ОСОБА_1 , адвоката Промітного Дмитра Сергійовича надійшла заява, в якій просить провести апеляційний розгляд без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, зі змістом та вимогами апеляційної скарги не згоден.

Згідно частиною другою статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За викладеного колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.

Позиція апеляційного суду.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим № 6520983700:04:014:0027 загальною площею 7,1036 га та земельної ділянки з кадастровим № 6520983700:04:014:0016 загальною площею 2.6687 га, які розташовані в межах території Новокубанської сільської ради Бериславського (Великоолександрівського) району Херсонської області, Борозенської ОТГ. Дана обставина підтверджується свідоцтвами про право власності на спадщину за законом від 18.08.2015 року серії НАМ №348494 та серії НАМ № 348493.

Право власності на земельні ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 705692865209 та 705799165209, номер запису про інше речове право 15374038 та 15373736.

28.12.2017 року ОСОБА_1 , уклала з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» додаткові угоди №1700074 та №1700073 до договору оренди землі від15.10.2015 р. №15374038, за якими продовжено строк оренди до 30.11.2027 року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 7.1036 га, визначена у розмірі 255021,70 грн., а земельної ділянки площею 2.6687 га – 95764,68 грн. Зазначено, що розмір орендної плати складає 5.31% від нормативної грошової оцінки за повний рік оренди і вноситься в грошовій формі з 01 серпня по 31 грудня.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_1 за період з січня 2022 року по грудень 2024 року інформація щодо отримання доходу від ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відсутня.

Наведена інформація свідчить про те, що в 2022, 2023, 2024 роках ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у порушення умов діючих договорів оренди землі, оренду плату не виплачував, тим самим систематично допускав порушення умов договору щодо термінів виплати орендної плати.

На підтвердження неможливості використання орендованих земельних ділянок та застосування положень частини шостої статті 762 ЦК України відповідач у відзиві на позову заяву та вказував, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» здійснює свою діяльність на території Херсонської області та з початку вторгнення військ рф значна частина території Херсонської області була окупована до 11.11.2022 року, в тому числі і території, на яких розташовані орендовані земельні ділянки, а тому підприємство об`єктивно не мало ані доступу, ані можливості використовувати їх у господарській діяльності. На підтвердження своїх доводів щодо об`єктивної неможливості використання орендованих земельних ділянок посилався на розпорядження Херсонської обласної ради від 01.03.2023 року, відповідно до якого ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» включено до переліку підприємств, які постраждали внаслідок обставин непереборної сили; розкрадання та знищення підприємства; лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, в якому офіційно засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України, яка стала підставою для введення воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, визнається форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили); лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області № 6603-2942/6616/3 від 11.06.2025 року, яким підтверджується, що орендовані земельні ділянки є потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.

17 квітня 2025 року між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» було укладено договір №1704/25-26 про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, у тому числі й щодо земельних ділянок позивача.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем систематично порушуються умови договорів оренди землі щодо сплати орендної плати, що є підставою для дострокового розірвання цих договорів.

Суд вказав, що у матеріалах справи відсутні докази, що несплата орендної плати за період 2022-2024 роки була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання зобов`язань.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

В апеляційній скарзі, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», не оспорюючи факту порушення ним зобов`язання щодо сплати орендної плати за 2022-2024 роки, посилається на те, що таке порушення сталося внаслідок непереборної сили, а саме тимчасової окупації території Херсонської області, де розташовані спірні земельні ділянки; визначення земельних ділянок не придатними до їх використання через потенційне забруднення, а тому на підставі положень ч.6 ст.762 ЦК України відповідач не може бути притягнутий до відповідальності, передбачену договором оренди чи законом.

Апеляційний суд частково погоджується з такими доводами апеляційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов`язання, є нікчемним.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).

Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України, положення якої застосовуються до відносин з оренди землі, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, оскільки має місце випадок та непереборна сила.

У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено військовий стан, який триває дотепер.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22 лютого 2025 року № 376, Борозенська сільська територіальна громада Бериславського району Херсонської області, на території якої розташовані орендовані земельні ділянки, з 03.03.2022 року по 09.11.2022 року перебувала під тимчасовою окупацією, наразі належить до територій можливих бойових дій.

Вказана обставина не була належним чином оцінена судом першої інстанції, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про можливість орендаря користуватися спірною земельною ділянкою в 2022 році і наявність обов`язку щодо сплати орендної плати за вказаний період.

У зв`язку з наведеним, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що порушення зобов`язання щодо несплати орендної плати позивачу за 2022 рік сталося внаслідок існування форс-мажорних обставин, бойових дій та тимчасової окупації Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

Верховний Суд у постанові від 25.06.2025 року у справі 610/941/24 вказав, що тимчасова окупація населеного пункту, в якому розташована спірна земельна ділянка, впливає на можливість орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, проводити посівну компанію, збирати врожай тощо.

Враховуючи, що з 03.03.2022 року по 09.11.2022 рік Борозенська сільська рада Бериславського району Херсонської області, на території якої розташовані орендовані земельні ділянки, перебувала під тимчасовою окупацією рф і відповідач не міг користуватися землею з обставин, за які він не відповідає, колегія суддів дійшла висновку про те, що в силу ч.6 ст.762 ЦК України відповідач звільнений від обов`язку сплати орендної плати за вказаний період.

За викладеного доводи апеляційної скарги в зазначеній частині є прийнятними, а тому посилання суду першої інстанції на можливість використання відповідачем спірних земельних ділянок в 2022 році, як обставину, встановлену судом, слід виключити з мотивувальної частини рішення.

Разом з тим, районний суд по суті вирішення спору дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для дострокового розірвання договорів оренди землі за вимогою позивача, підставно врахувавши факт не сплати відповідачем орендної плати за період 2023-2024 роки, що є істотним порушенням умов договору та правомірно вказав, що у матеріалах справи відсутні докази того, що несплата орендної плати за вказаний період була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання зобов`язань.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції по суті вирішення спору, апеляційний суд виходить з таких міркувань.

Підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати.

Матеріалами справи підтверджено, а судом встановлено, що відповідач не виконав свого обов`язку зі сплати орендної плати за 2023 та 2024 рік, і доказів того, що несплата орендної плати за 2023-2024 роки була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б не уможливлювали виконання його зобов`язання суду не надано.

Так, лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області, на який посилається скаржник, не містить висновку про те, що спірні земельні ділянки визнані небезпечними для сільськогосподарського використання або на їх використання накладено санітарні, техногенні чи екологічні обмеження. Таким чином, наданий документ не дає підстав для висновку того, що спірні земельні ділянки є забрудненими вибухонебезпечними предметами, що позбавляє відповідача можливості користуватися ними.

Інші доводи апеляційної скарги (посилання на витяг з ЄРДР № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року; посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2924/02.0-7.1; посилання на розпорядження органів місцевого самоврядування щодо надання податкових пільг) були предметом судового розгляду суду першої інстанції, яким суд надав достатньо аргументовану оцінку, а тому апеляційний суд вважає, що повторно відповідати на ті самі аргументи заявника необхідності не має.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що належними, достатніми та допустимими доказами відповідачем не доведено існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2023 та 2024 роки.

Неприйнятним є посилання відповідача на висновки Верховного Суду, висловлені у справі 650/3776/24, оскільки такі висновки зроблені судом за інших конкретних обставин, ніж у цій справі.

Щодо доводів апелянта про розгляд судом в порядку спрощеного позовного провадження справи, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, апеляційний суд у складі колегії суддів звертає увагу на наступне.

Статтею 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1)малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки(пені)за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3)щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Вбачається, що ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 16.06.2025 року було відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з огляду на те, що обмеження, передбачені ч.4 ст.274 ЦПК України за яких справи не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження у цій справі відсутні.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, сформувавши його 18.07.2025 року в системі «Електронний суд», що свідчить про його обізнаність про відкриття провадження у справі та про порядок розгляду справи, однак заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суду не подав. З огляду на викладені обставини та норми процесуального права, спір у цій справі міг бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження.

Неприйнятними є доводи апеляційної скарги і про те, що суд порушив вимоги процесуального закону розглянув справу за відсутності співвідповідача ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», про повідомлення якого в матеріалах справи відсутні відомості, оскільки ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не наділений повноваженнями представництва ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС».

Що стосується доводів Товариства про те, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» є неналежним відповідачем у справі з підстав відчуження права оренди земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» за договором від 17 квітня 2025 року, колегія суддів вважає, що вони не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України «Про оренду землі» у разі відчуження права оренди земельної ділянки таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужене.

Разом з тим, згідно з частиною п`ятою статті 6 зазначеного Закону, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.

Отже, саме з моменту державної реєстрації переходу права оренди новий орендар набуває юридично значущих прав та обов`язків щодо користування земельною ділянкою.

З матеріалів справи встановлено, що договір про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, укладений між ТОВ «ЮТС АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» 17 квітня 2025 року, тобто тоді як спірні правовідносини та заборгованість зі сплати орендної плати виникли у період з 2023 по 2024 роки, коли орендарем відповідної земельної ділянки було ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Таким чином, обставина укладення між відповідачами договору відчуження права оренди в 2025 році не впливає на вирішення спору щодо розірвання договору оренди землі з підстав неналежного виконання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» договірних зобов`язань протягом 2023-2024 років.

За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов`язку щодо виплати орендної плати за 2023-2024 роки за договорами оренди земельної ділянки.

Щодо доводів апеляційної скарги про розгляд справи неповноважним складом суду, а саме суддею Хомик І.І., якій було заявлено відводи і які було вирішено на думку апелянта з порушеннями вимог процесуального законодавства, колегія суддів вважає такі доводи неприйнятними з огляду на таке.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 липня 2025 року заяву про відвід судді (від 18.07.2025р.), яка була аргументована притягненням судді до дисциплінарної відповідальності та наявністю в її провадженні більше ніж 100 судових справ, де відповідачами виступає ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а рішення, які ухвалює суддя не містять належного зазначення мотивів їх ухвалення та не відображають причин відхилення аргументів відповідача, так і причин прийняття аргументів позивача, залишено без розгляду з посиланням на положення ч.3 ст.44 ЦПК України (а.с.83, 88 ).

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2025 року, заяву про відвід судді від 22.09.2025р., яка мотивована порушенням вирішення заяви про відвід судді від 18.07.2025 р., залишено без розгляду з посиланням на положення ч.3 ст.44 ЦПК України (а.с.123,124)

За змістом частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність обставин, які б неуможливлювали розгляд справи суддею Хомик І.І. підстав для скасування рішення з зазначених апелянтом підстав не має.

Інші доводи апеляційної скарги, як такі, що не впливають на правильність прийнятого судом рішення, та не містять в собі підстав для його скасування, слід залишити поза увагою суду.

Зважаючи на те, що апеляційним судом частково прийнято до уваги доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання на можливість використання відповідачем об`єкту оренди у 2022 році, як обставину встановлену судом.

В іншій частині рішення суду слід залишити без змін, як таке що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Повний текст постанови складено 17.02.2026 р.

Керуючись статтями 374,376,381-384 ЦПК України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» задовольнити частково.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2025 року змінити.

Виключити з мотивувальної частини рішення посилання суду на можливість використання відповідачем об`єкту оренди у 2022 році.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Л.В. Базіль

Судді: В.В. Майданік

І.В. Склярська