Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №650/6740/25 — Херсонський апеляційний суд

Суд: Херсонський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: що виникають з договорів оренди

Дата: 15 лютого 2026 р.

Справа: №650/6740/25

Суддя: Воронцова Л. П.

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/6740/25 Головуючий у 1-й інстанції: Сікора О.О.

Номер провадження: 22-ц/819/278/26 Доповідач: Воронцова Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя- доповідач): Воронцової Л.П.,

суддів: Майданіка В.В.,

Склярської І.В.,

секретар: Олійник К.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ПЛЮС",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08 грудня 2025 року, ухвалене суддею Сікорою О.О., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ковальчук Микола Олександрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати за землю,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ковальчук М.О., звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" (далі - ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ"), Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" (далі - ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати за землю.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником земельної ділянки 6520685200:04:010:0013, загальною площею 8,699 га, що розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

19 червня 2006 року між позивачем та ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" укладено договір оренди землі № 4АА002118-040671500011. 15 жовтня 2015 року між позивачем, ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" та ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" укладено угоду про заміну сторони у договорі оренди, відповідно до якого право оренди перейшло до ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС". 28 грудня 2017 року між позивачем, ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" укладено додаткову угоду, згідно з якою новим орендарем стало ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки у сумі 238 058 грн 74 коп. 03 травня 2019 року між позивачем та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" укладено додаткову угоду, якою визначено розмір орендної плати, що становить 5,48 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто 13 045 грн 62 коп. на рік, строк дії договору - до 30 листопада 2029 року.

17 квітня 2025 року між ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" укладено договір № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, на підставі якого право оренди, зокрема земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:04:010:0013, перейшло до ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС", номер запису про право (в державному реєстрі прав) - 31900510.

Однак, відповідачі не виконують взятих на себе зобов`язань за договором оренди земельної ділянки, внаслідок чого позивачу не сплачено орендну плату за 2023-2024 роки на загальну суму 39 136 грн 86 коп.

Вважає, що систематична несплата орендної плати, невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням та відсутність будь-яких дій з боку відповідачів щодо виконання договору свідчать про істотне порушення умов оренди, що є підставою для розірвання договору та стягнення заборгованості.

У зв`язку із зазначеним, просив суд:

- розірвати договір оренди землі від 19 червня 2006 року №4АА002118-040671500011 (з урахування додаткової угоди від 15 жовтня 2015 року, додаткової угоди від 28 грудня 2017 року та додаткової угоди від 03 травня 2019 року), укладений між ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 31900510, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:04:010:0013, з урахуванням Договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС" від 17 квітня 2025 року №1704/25-24;

- стягнути з ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС" на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати у сумі 39 136 грн 86 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ковальчук М.О., до ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати за землю задоволено частково. Розірвано договір оренди землі від 19 червня 2006 року №4АА002118-040671500011 (з урахування додаткової угоди від 15 жовтня 2015 року, додаткової угоди від 28 грудня 2017 року та додаткової угоди від 03 травня 2019 року), укладений між ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 31900510, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:04:010:0013, з урахуванням Договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС" від 17 квітня 2025 року №1704/25-24. Стягнуто з ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС" на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 26 091 грн 24 коп. та витрати на судовий збір в розмірі 709 грн 53 коп. Стягнуто з ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір в розмірі 709 грн 53 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції врахував факт відчуження права оренди ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС", встановив об`єктивну неможливість відповідача ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" упродовж 2022 року використовувати спірні земельні ділянки, що розташовані на території, яка була тимчасово окупована рф з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року, та виходив з доведеності істотних порушень відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, а саме систематичного невиконання обов`язку зі сплати орендної плати за 2023-2024 роки, недоведення відповідачем обставин непереборної сили за вказаний період і неможливості виконання умов договору, а тому дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди та стягнення відповідно орендної плати за землю. Враховуючи часткове задоволення позову, суд стягнув із відповідачів судові витрати, понесені на оплату судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з кожного.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням суду ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08 грудня 2025 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував наявність обставин непереборної сили через об`єктивну неможливість здійснювати господарську діяльність у повному обсязі та використовувати орендовані земельні ділянку за цільовим призначенням, що є підставою для звільнення відповідача від сплати орендної плати за 2023-2024 роки та виключає застосування наслідків несплати орендної плати у виді розірвання договору оренди землі. Суд першої інстанції в порушення норм процесуального права надав перевагу доказам позивача, залишивши поза увагою пояснення та докази відповідача, якими він обґрунтовував свою позицію.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ковальчук М.О., вважав доводи апеляційної скарги безпідставними, просив відмовити в задоволенні скарги.

В судове засідання апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що не перешкоджає її розгляду в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки 6520685200:04:010:0013, загальною площею 8,699 га, яка розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ХС № 009907.

19 червня 2006 року між позивачем та ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" укладено договір оренди землі № 4АА002118-040671500011.

15 жовтня 2015 року між позивачем, ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" та ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" укладено угоду про заміну сторони у договорі оренди, відповідно до якого право оренди перейшло до ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС".

28 грудня 2017 року між позивачем, ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" укладено додаткову угоду, згідно з якою новим орендарем стало ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки у сумі 238 058 грн 74 коп.

03 травня 2019 року між позивачем та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" укладено додаткову угоду, якою визначено розмір орендної плати, що становить 5,48 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто 13 045 грн 62 коп. на рік, строк дії договору - до 30 листопада 2029 року.

17 квітня 2025 року між ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" укладено договір № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, на підставі якого право оренди, зокрема земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:04:010:0013, перейшло до ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС", номер запису про право (в державному реєстрі прав) - 31900510.

Відповідно до заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 13 травня 2025 року, посвідчених державним нотаріусом Березнегуватської районної державної нотаріальної контори Нікурадзе Т.В, останні у період з 11 вересня 2023 року по 01 травня 2024 року працювали у ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" на посадах тракториста і ними відповідно до вказівок керівництва здійснювалися роботи з обробітку земельних ділянок (боронування, культивація тощо) на території, зокрема, Бериславського району Херсонської області, а саме на землях, розташованих у межах Новорайської, Великоолександрівської, Борозенської сільських рад, Бериславської міської ради, Тягинської сільської ради із залученням сільськогосподарської техніки та працівників, що перебували у трудових відносинах з ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" у Миколаївській області.

Згідно з розпорядженням Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 "Про доповнення переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили", до вказаного переліку додано ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ".

Відповідно до листа Головного управління ДСНС України у Херсонській області № 6603-2942/6616/3 від 11 червня 2025 року, піротехнічні розрахунки ДСНС до проведення робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) на земельних ділянках, орендованих ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" на території Бериславського району Херсонської області, не залучались, а самі роботи з розмінування проводились іншими фаховими відомствами.

Відповідно до розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 31 жовтня 2023 року № 163 "Про надання пільг ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на 2022-2023 роки", Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов`язання за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року. Земельні ділянки загальною площею 12 338,0283 га, які перебувають у користуванні ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об`єктом оподаткування у визначений період та не підлягають оподаткуванню на території Новорайської сільської територіальної громади в період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року.

Згідно з розпорядженням начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 06 лютого 2024 року № 29 "Про надання пільг ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на І квартал 2024 року", ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" надано пільги щодо нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов`язання на період з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року.

Відповідно до розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 18 квітня 2024 року № 154 "Про нову редакцію розпорядження начальника сільської військової адміністрації "Про надання пільг ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на І квартал 2024 року" № 29 від 06 лютого 2024 року, ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" надано пільги щодо нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов`язання на період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року на земельні ділянки площею 12338,0283 га.

Згідно з розпорядженням начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 11 лютого 2025 року № 58 "Про надання пільг ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на 2025 рік" ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" надано пільги щодо нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов`язання на період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року на земельні ділянки.

2. Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати, посилаючись на невиконання відповідачами обов`язку зі сплати орендної плати за 2023-2024 роки, що є істотним порушенням умов укладеного між ними договору оренди.

Щодо розірвання договору оренди земельної ділянки

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Правилами частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на наведені правила абзацу першого частини другої статті 651 ЦК України як цивільне законодавство, так і земельне передбачає окремі приклади його застосування, що мають характер загальних для усіх цивільних відносин (у разі істотного порушення цивільного договору іншою стороною), а також характер спеціалізованих - для інших приватноправових договорів та для інших окремо застережених у законі видів порушень цивільних договорів (зокрема, окремі правила статті 141 ЗК України, застосовні до догорів оренди землі).

Спеціальними у врегулюванні розірвання договору оренди землі є приписи статті 32 Закону України "Про оренду землі", а також статті 141 ЗК України, пункт "д" частини першої якої передбачає, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

З наведеного можна зробити висновок, що приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.

Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23, провадження № 12-19гс24.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановлено, що 19 червня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" укладено договір оренди № 4АА002118-040671500011 земельної ділянки,кадастровий номер 6520685200:04:010:0013, відповідно до якого з урахуванням додаткових угод від 15 жовтня 2015 року, від 28 грудня 2017 року та від 03 травня 2019 року, новим орендарем стало ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", яке зобов`язалося, зокрема, сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою у грошовій формі у розмірі 5,48 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто 13 045 грн 62 коп. за рік оренди.

Згідно з договором № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 17 квітня 2025 року, укладеним між ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:04:010:0013, перейшло до ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС", номер запису про право (в державному реєстрі прав) - 31900510.

Як на підставу розірвання договору оренди земельної ділянки позивач посилається на систематичне невиконання відповідачем ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ"умов договору, а саме несплату орендної плати за користування земельною ділянкою у 2023-2024 роках.

Відповідач ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ"визнав факт невиплати орендної плати за вказані періоди у строки передбачені договором, при цьому посилався на те, що заборгованість по орендній платі виникла виключно з обставин непереборної сили, пов`язаних з військовою агресією рф проти України, потенційною загрозою забруднення земельних ділянок, знищенням майна підприємства та неможливості провадження господарської діяльності, що об`єктивно унеможливило використання земельних ділянок та виконання обов`язку зі сплати орендної плати.

У свою чергу відповідач ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС", будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судові засідання не з`являвся, щодо позовних вимог заперечень не подавав, рішення суду першої інстанції не оскаржував.

Так, відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 922/2394/21 викладено висновок про те, що: "статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у своїй судовій практиці: постанови від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18 та від 09 листопада 2021 у справі № 913/20/21.

У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22 зазначено, що на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору.

Загальновідомим є факт збройної (військової) агресії Російської Федерації проти України та окупація частини території України, в тому числі, частини Херсонської області.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено та діє на даний час.

Встановлено, що спірна земельна ділянка розташована на території Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області.

У період з 09 квітня 2022 по 10 листопада 2022 року Новорайська сільська територіальна громада Бериславського району Херсонської області перебувала під тимчасовою окупацією рф, що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786.

Однак, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо наявності форс-мажорних обставин у період з 2023-2024 рік та безпідставними посилання на лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1.

Апеляційний суд зазначає, що лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Той факт, що ТПП України засвідчила відповідну форс-мажорну обставину сам собою не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань.

Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання. При цьому, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22.

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі № 915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі№ 913/785/17, від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17, від 07 червня 2023 року у справі№ 906/540/22).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" обмежилось лише посиланням на військові дії на території України та Херсонської області, зокрема, але не надало доказів на підтвердження того, які саме обставини вплинули на господарську діяльність підприємства та неможливість виконання умов спірного договору.

Так, доводи скаржника ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" про наявність обставин непереборної сили, тобто забруднення після деокупації території сільськогосподарських угідь вибухонебезпечними предметами, які унеможливили для відповідача проведення сільськогосподарської діяльності протягом 2023-2024 років є необґрунтованими, оскільки належних доказів обстеження спірних земельних ділянок на предмет їхнього забруднення вибухонебезпечними предметами, визнання непридатними суду не надано.

Посилання скаржника на звільнення від оподаткування на підставі розпоряджень Новорайської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про надання пільг ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" із місцевих податків та зборів на території Новорайської селищної громади на певний період часу не звільняє його від виконання обов`язків, передбачених умовами договору оренди.

Подане відповідачем розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 "Про доповнення переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили", апеляційний суд не бере до уваги, оскільки зазначене розпорядження стосується періоду окупації Херсонської області у 2022 році та підлягало затвердженню на сесії обласної ради, що передбачено в пункті 2 цього документа.

Колегія суддів також вважає необґрунтованим посилання скаржника на дані Інтерактивної карти ДСНС та віднесення території Новорайської селищної територіальної громади до територій, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, оскільки вказана карта не відображає даних за 2023-2024 роки, не підтверджує факту реального забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами, а лише свідчить про ймовірний ризик такого забруднення.

Посилання відповідача на лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області № 66 03-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року як на доказ неможливості використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням, є безпідставним, оскільки з огляду на те, що піротехнічні розрахунки ДСНС у Херсонській області до робіт з розмінування на відповідних земельних ділянках не залучалися, про що зазначено в листі, відтак припущення ДСНС щодо потенційної забрудненості ділянок вибухонебезпечними предметами не доводить факту наявності на ній вибухонебезпечних предметів або неможливості її використання.

Суд зауважує, що потенційна небезпека, на яку посилається відповідач, не є доказом реальної неможливості обробки конкретної земельної ділянки. У межах приватно-правових договірних зобов`язань, звільнення від їх виконання можливе лише за наявності обставин, які фактично унеможливлюють здійснення сільськогосподарської діяльності, що має бути підтверджено відповідними технічними висновками або іншим належними доказами.

Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на обстеження земельних ділянок з метою подальшого їх використання та виконання умов договору оренди.

Апеляційний суд відхиляє посилання скаржника на висновки, викладені у постанові Херсонського апеляційного суду у справі № 650/3776/24 та постановах Миколаївського апеляційного суду, оскільки вони не має преюдиційного значення для даної справи.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2023 та 2024 роки, що свідчить про систематичне невиконання умов договору оренди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірний договір оренди землі за вимогою позивача може бути достроково розірваний з підстав неналежного виконання умов договору, а саме систематичного невиконання обов`язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору.

Надаючи оцінку вимогам скарги щодо незаконності рішення суду в частині стягнення орендної плати, колегія суддів виходить із наступного.

Позовні вимоги про стягнення орендної плати заявлено до відповідача ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС", відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (стаття 13 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Враховуючи, що суд першої інстанції частково задовольнив заявлену вимогу, пред`явлену до відповідача ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС", а ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", оскаржуючи рішення суду першої інстанції в цій частині не довів, що суд стягуючи заборгованість з орендної плати з ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС", вирішив питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, а ТОВ "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС" рішення суду в апеляційному порядку не оскаржує, апеляційний суд оскаржуване рішення в частині стягнення орендної плати не переглядає.

За таких підстав, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на законність і обґрунтованість рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, і суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, за наведених обставин, доводи апеляційної скарги є такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" залишити без задоволення, рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08 грудня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.

Головуючий Л.П. Воронцова

Судді: В.В. Майданік

І.В. Склярська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua