Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №488/2623/25 — Миколаївський апеляційний суд

17.02.26

33/812/78/26

Провадження №33/812/78/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у першій інстанції Федорченко А. А.

Доповідачка апеляційного суду Ямкова О. О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд

в складі: головуючого- судді Ямкової О. О.

за участю: секретаря Лівшенка О. С.

захисника Рикуна А. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Рикуна А. В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Корабельного районного суду міста Миколаєва від 14 серпня 2025 року, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно постанови судді, 10 червня 2025 року о 17 годині 58 хвилині по проспекту Богоявленському 342/5 у місті Миколаєві водій ОСОБА_1 керував автомобілем «OPEL», державний номерний знак НОМЕР_1 , з порушенням вимог пункту 2.9а ПДР, в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено тестом приладу Drager 6810 ARAM 2297 з результатом 0,34 проміле, що зафіксовано за допомогою відеозапису.

ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, на підставі постанови судді Корабельного районного суду міста Миколаєва від 14 серпня 2025 року.

Не погодившись із зазначеною постановою, 9 грудня 2025 року особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити йому строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову судді від 14 серпня 2025 року, провадження у справі закрити.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 6 січня 2026 року в поновленні строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 відмовлено, а апеляційна скарга невідкладно повернута заявнику.

11 січня 2026 року на постанову судді Корабельного районного суду міста Миколаєва від 14 серпня 2025 року надійшла апеляційна скарга від захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Рикуна А. В.

У змісті скарги захисник, який діє в інтересах ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати та поновити йому строк на апеляційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивує тим, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості своєчасно подати апеляційну скаргу, так як не був повідомлений про розгляд справи, не знав про результати її розгляду та копію постанови судді не отримував, у зв`язку з проходженням військової служби. Захисник, який здійснював захист прав ОСОБА_1 в суді першої інстанції, втратив з ним зв`язок, внаслідок проходження ОСОБА_1 військової служби, яка стала суттєвою перепоною у доступі до правосуддя, і тому такий строк підлягає поновленню.

Слухання справи у суді апеляційної інстанції відбулося за відсутності особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , повідомленого належним чином про дату та час слухання справи, у присутності його захисника відповідно до вимог, передбачених статтею 294 КУпАП.

Перевіривши доводи, викладені в клопотанні, заслухавши захисника – адвоката Рикуна А. В. на підтримку клопотання про поновлення строку, вивчивши матеріали справи приходжу до наступного висновку.

Згідно до положень частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Отже, в розумінні положень статті 294 КУпАП, строк передбачений на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.

З матеріалів справи та змісту постанови Миколаївського апеляційного суду від 6 січня 2026 року слідує, що у поданій 11 січня 2026 року захисником - адвокатом Рикуном А. В. апеляційній скарзі підстави для поновлення пропущеного строку, як-то: не повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи судом першої інстанції; не знання про результати її розгляду та не отримання копії постанови судді, у зв`язку з проходженням військової служби; а також припинення повноважень іншого захисника з надання захисту в суді першої інстанції ОСОБА_1 ; та проходження ОСОБА_1 військової служби, були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, за наслідком якого ОСОБА_1 відмовлено в поновленні строку за відсутністю поважних причин для такого поновлення і за пропуском процесуального строку протягом тривалого часу.

Втім, захисник Рикун А. В., який мав право на захист інтересів ОСОБА_1 відповідно до повноважень за укладеними договором та додаткової угодою до нього від 20 січня 2025 року та 17 грудня 2025 року (а.с.47-70), та який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції 6 січня 2026 року за апеляційною скаргою, що була подана ОСОБА_1 , вважав за можливе подати апеляційну скаргу на теж саме судове рішення, але вже від свого імені в інтересах особи ОСОБА_1 , але обґрунтовуючи підстави для поновлення строку тими ж самими поважними причинами, які були вказані в апеляційній скарзі ОСОБА_1 та вже були предметом апеляційного розгляду.

Положеннями статей 268, 271 КУпАП передбачено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, повноваження якого відповідно підтверджуються дорученням, ордером чи договором. Тому ці особи (захисники) мають право за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу тощо.

Тобто права і обов`язки захисника у справі про адміністративне правопорушення в частині реалізації ним права на подачу апеляційної скарги відповідно до частини 2 статті 294 КУпАП, пов`язуються не лише з моментом його запрошення особою діяти від її імені, які підтверджуються датою укладення відповідного договору, та безпосередньо пов`язані з підтвердженням ним поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження під час реалізації прав та інтересів самої особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, а не з реалізацією особистих прав та інтересів адвоката, який виступає у справі не на свій захист, а на захист інтересів цієї особи.

За таких обставин, під час здійснення захисту прав особи, її захисник зобов`язаний утримуватися від дій, які вчиняються не на захист цієї особи, а є по своїй суті зловживанням процесуальним правом, направленим на створення штучних умов для повторного перегляду справи, у зв`язку з незгодою з прийнятим апеляційною інстанцією рішенням про відмову самій особі у поновленні строку на апеляційне оскарження.

У зв`язку із цим, добросовісність при правовому регулюванні таких публічних відносин повинна розглядатися як відповідність реальної поведінки учасників цих відносин вимогам загальносоціальних уявлень про честь і совість, принципи справедливості, добросовісності та розумності, як засад утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати свої права та забезпечити виконання обов`язків, протягом якого учасник справи може оскаржити рішення про накладення на нього адміністративного стягнення, оскільки недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки, що за практикою ЄСПЛ не є порушенням права на доступ до суду.

Тому, враховуючи те, що в поновленні строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 відмовлено на підставі постанови Миколаївського апеляційного суду від 6 січня 2026 року, і підстави такої відмови достеменно відомі захиснику ОСОБА_1 - адвокату Рикуну А. В., який незважаючи на це подав скаргу від свого імені, але в інтересах ОСОБА_1 , та не навів інших підстав, які не були оцінені судом апеляційної інстанції, внаслідок чого використав своє процесуальне право недобросовісно, оскільки фактичною підставою оскарження постанови судді є незгода з оцінкою поважності причин процесуального строку, в поновленні якого відмолено судом апеляційної інстанції.

Отже, апелянтом пропущений десятиденний строк, передбачений на оскарження постанови в справах про адміністративні правопорушення, а наведені причини, які перешкодили йому в передбачений законом строк подати апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 не є поважними.

За таких обставин вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду апелянтом був пропущений без поважних причин, а тому поновленню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КУпАП

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити захиснику ОСОБА_1 – адвокату Рикуну А. В. в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Корабельного районного суду міста Миколаєва від 14 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Апеляційну скаргу з додатками невідкладно повернути – захиснику – адвокату Рикуну А. В.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча О. О. Ямкова