Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №946/10019/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 15 лютого 2026 р.

Справа: №946/10019/25

Суддя: Бортейчук Ю. Ю.

Справа № 946/10019/25

Провадження № 3/946/92/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року місто Ізмаїл

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бортейчук Ю.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, отримані з Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 08.12.2025 року серії ЕПР1 №534773, 08.12.2025 року о 11 годині 23 хвилин в селищі Катлабуг Ізмаїльського району Одеської області по вул. Лиманська, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «ВАЗ 21063» д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, зі згоди водія був проведений тест на стан вживання алкоголю за допомогою газоаналізатора «Алкотестер Драгер», результат тесту 0,64 ‰.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Притягуваний ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався. Так, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення 08.12.2025 року притягуваний був повідомлений про те, що справа розглядатиметься Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 22.12.2025 року о 10:00 годині, про що свідчить його власний підпис. Згідно довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber», притягуваного повідомлено про розгляд справи Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 21.01.2026 року о 10:00 годині. Також, притягуваному було надіслано судову повістку про виклик в суд на 16.02.2026 року о 11:40 годині, проте конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Отже, обставина неявки у судове засідання ОСОБА_1 , якому було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 підтверджена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №534773 від 08.12.2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результатом тесту від 05.11.2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, довідками від 10.12.2025 року, відеозаписом.

При обранні стягнення суд враховує характер правопорушення та обставини його вчинення, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Крім того, суддя вважає за необхідне в силу ч.1 ст.401 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 р., а саме в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Керуючись ст. 7, 9, 130, 247, 251, 252, 266, 276-280, 283, 285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію постанови направити для відома – ОСОБА_1 , для виконання – Ізмаїльському РВП ГУНП в Одеській області.

Положеннями статей 307 та 308 КУпАП встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та стягнення у подвійному розмірі визначеного штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя: Ю.Ю.Бортейчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua