Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №741/246/25 — Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/59/26

Єдиний унікальний номер 741/246/25

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

іменем України

03 лютого 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Кузьменка І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Носівка у порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Носівського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 156628,04 грн та понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29 березня 2024 року ОСОБА_1 уклав із товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» кредитний договір № 1428014 в електронній формі, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем з метою отримання кредиту.

30 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 30072024/1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 30 липня 2024 року до договору факторингу № 30072024/1 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 26146,954 грн, з яких: 8329,66 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 17367,28 грн – сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 450 грн – заборгованість за комісією за надання кредиту.

Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 1428014 в сумі 26146,94 грн, яку позивач і просив стягнути судовим рішенням.

29 березня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5536242 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом із додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами.

30 липня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 30072024/2, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 30.07.2024 до Договору факторингу № 30072024/2 від 30.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 40530 грн, з яких: 10000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 26020 грн – сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 1150 грн – заборгованість за комісією за надання кредиту; 3360 грн – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 30.07.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 5536242 в розмірі 40530 грн, з яких: 10000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 26020 грн – сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 1150 грн – заборгованість за комісією за надання кредиту; 3360 грн – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

11 березня 2024 року ОСОБА_1 уклав із товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договір позики № 79462875, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

14 червня 2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 30 від 19 серпня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 37275 грн, з яких: 9000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 28275,00 грн – сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики № 79462875 в сумі 37275 грн, яку позивач і просив стягнути судовим рішенням.

Крім того, 29 березня 2024 року ОСОБА_1 уклав із товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» кредитний договір № 49562-03/2024, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, та надісланий на номер мобільного телефону відповідача, за яким позикодавець зобов`язується надати позичальнику кошти кредиту у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем з метою отримання кредиту.

20 серпня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 20082024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 20 серпня 2024 року до договору факторингу № 20022024 від 20 серпня 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача на суму 39000 грн, з яких: 10000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 29000 грн – сума заборгованості за відсотками.

Усупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 20 серпня 2024 року, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики № 49562-03/2024 в сумі 39000 грн, яку позивач і просив стягнути судовим рішенням.

Також 29 березня 2024 року ОСОБА_1 уклав із товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» кредитний договір № 49701-03/2024, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, та надісланий на номер мобільного телефону відповідача, за яким позикодавець зобов`язується надати позичальнику кошти кредиту у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем з метою отримання кредиту.

25 липня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25072024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 25 липня 2024 року до договору факторингу № 25072024 від 25 липня 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача на суму 35250 грн, з яких: 10000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 25250 грн – сума заборгованості за відсотками.

Усупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 25 липня 2024 року, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики № 49701-03/2024 в сумі 35250 грн, яку позивач і просив стягнути судовим рішенням.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 2 червня 2025 року відкрито позовне провадження в цивільній справі, постановлено розгляд даної справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 29 липня 2025 року.

Ухвалою суду від 29 липня 2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 23 вересня 2025 року.

Ухвалою суду від 23 вересня 2025 року відкладено розгляд справи до 22 грудня 2025 року для здійснення повторного виклику відповідача.

22 грудня 2025 року розгляд справи не відбувся у зв`язку із зайнятістю головуючого судді Крупини А.О. у розгляді кримінального провадження, розгляд справи призначено на 03 лютого 2026 року.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце проведення судових засідань сповіщався належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, про причини неявки до суду не повідомив, правом на подання відзиву не скористався, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від нього до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядились своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За письмовою згодою позивача суд постановив 03 лютого 2026 року ухвалу про заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 223 ЦПК України.

У відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд робить нижченаведений висновок.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, судом установлено, що 29 березня 2024 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 1428014 (а. с. 11-16).

Указаний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника.

Відповідно до п. 1. 2. кредитного договору сума (загальний розмір) кредиту становить 9000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору кредит надається строком на 105 днів з 29.03.2024 (дата надання кредиту) і складається із пільгового та поточного періодів.

Відповідно до п. п. 1.4., 1.5. кредитного договору пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 13.04.2024. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 12.07.2024.

Відповідно до п. 1.5. кредитного договору денна процентна ставка (за весь строк користування) складає: 2,03 %.

Відповідно до п. 1.5.1. кредитного договору комісія за надання кредиту: 450 грн, яка нараховується за ставкою 5 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору кредитні кошти надаються ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Указаний договір підписаний ОСОБА_1 29.03.2024 о 09:41 год за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 639082. Також ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 639082 29.03.2024 о 09:40 год підписано паспорт споживчого кредиту № 1428014, у якому визначено умови кредитування, аналогічні умовам, указаним у кредитному договорі № 1428014 (а. с. 19-20).

30 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «ФК «Євпропейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 30072024/1, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» Права Вимоги до Боржників. вказаними у Реєстрі боржників (а. с. 22-24).

Згідно з п. 1.1. договору факторингу Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно з п. 1.2 договору факторингу Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 30 липня 2024 року до договору факторингу № 30072024/1 від 30 липня 2024 року (а. с. 26) ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1428014 у сумі 26146,94 гривень, з яких: 8329,66 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням; 17367,28 грн – сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 450 грн – заборгованість за комісією за надання кредиту.

Відповідно до п. 1.3. договору факторингу ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

Згідно з п. 3.9. договору факторингу у разі отримання коштів від Боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення Заборгованості після дати підписання цього Договору, Клієнт зобов`язаний перерахувати ці кошти Фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок Фактора, вказаний в розділі 10 даного Договору.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме: з 27.11.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1428014 від 29.03.2024 року за період з 30.07.2024 по 31.12.2024 станом на 31 грудня 2024 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» у розмірі 26146,94 грн, з яких: 8329,66 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 17367,28 грн – сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 450 грн – сума заборгованості за комісією за надання кредиту (а. с. 27).

Також судом установлено, що 29 березня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 5536242, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 10000,00 грн шляхом переказу кредитних коштів на його картковий рахунок НОМЕР_1 (пункти 1.2., 2.1. договору) (а. с. 33-38).

Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, шляхом підписання його позичальником одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника (пункти 6.1., 6.2. договору).

Пунктами 1.3., 1.4. договору встановлено, що кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів з 29.03.2024 (дата надання кредиту). Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 09.03.2025 (дата остаточного погашення заборгованості).

Згідно з пунктами 1.5., 1.5.1., 1.6. договору денна процентна ставка складає 1,99%. Комісія за надання кредиту: 1150,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована.

Відповідно до пункту 7.1. договору цей договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками № 1 (графік платежів за договором) та № 2 (паспорт споживчого кредиту)) набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у пункті 2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Указаний договір підписаний ОСОБА_1 29.03.2024 о 13:35 год за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 301157. Також ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 280170 29.03.2024 о 13:35 год підписано паспорт споживчого кредиту № 5536242, у якому визначено умови кредитування, аналогічні умовам, указаним у кредитному договорі № 5536242 (а. с. 41-42).

30 липня 2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Мілоан» укладено договір факторингу № 30072024/2, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Мілоан» Права Вимоги до Боржників. вказаними у Реєстрі боржників (а. с. 44-45).

Згідно з п. 1.1. договору факторингу Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно з п. 1.2 договору факторингу Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 1 від 30 липня 2024 року до договору факторингу № 30072024/2 від 30 липня 2024 року (а. с. 47) ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5536242 у сумі 40530,00 гривень, з яких: 10000 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням; 26020,00 грн – сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 1150 грн – заборгованість за комісією за надання кредиту; 3360 грн – сума заборгованості за неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до п. 1.3. договору факторингу ТОВ «ФК «Мілоан» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме: з 30.07.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № 5536242 від 29.03.2024 року за період з 30.07.2024 по 31.12.2024 станом на 31 грудня 2024 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» у розмірі 40530 грн, з яких: 10000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 26020 грн – сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 1150 грн – сума заборгованості за комісією за надання кредиту, 3360 грн – сума заборгованості за неустойкою (а. с. 48).

Крім того, судом установлено, що 11 березня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (на умовах поверрення позики в кінці строку позики) № 79462875 (а. с. 55-57), відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк з метою придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п. 1. договору).

Відповідно до розділу 2 договору сума позики 10000,00 грн. Строк позики/строк договору (первісний строк кредитування) – 30 днів. Процентна ставка (бозова)/день – 2,5%. Дата надання позики 11.03.2024. Дата повернення позики 09.04.2024. Денна процентна ставка – 2,50%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою – 2,70%.

Відповідно до п. 4 договору сторони відповідно до ст. 1048 ЦК України домовились про те, що у випадку невиконання позичальником обов`язку із повернення позики у в останній день строку користування позикою, позичальник отримує право користування кредитом без застосування по відношенню до позичальника штрафних санкцій (у тому числі процентної ставки за понадстрокове користування позикою) протягом 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами, за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена п. п. 2.3. п. 2 договору.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами, за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена п. п. 2.3. п. 2 договору. Товариство на власний розсуд може зупинити нарахування процентів до спливу строку, визначеного у першому реченні цього пункту.

Згідно з п. 21. договору цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно із Законом України «Про електронну комерцію».

Указаний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 38715 (а. с. 57).

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а. с. 59-61).

28 липня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, якою погоджено внесення змін до п. 1.3. Договору (а. с. 62).

13 червня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Додаткову угоду № 7 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, якою викладено п. 9.1. договору в новій редакції (а. с. 63).

19 серпня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Додаткову угоду № 34 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, яка стосується відступлення прав вимоги згідно з Реєстром Боржників № 30 від 19 серпня 2024 року (а. с. 64).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 30 від 19.08.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 79462875 в сумі 37275,00 грн, з яких: 9000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 28275,00 грн – сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою (а. с. 66).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором позики № 79462875 від 11.03.2024 року станом на 31 грудня 2024 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» у розмірі 37275 грн, з яких: 9000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 28275 грн – сума заборгованості за відсотками за понадстрокове користування позикою (а. с. 67).

Також судом установлено, що 29 березня 2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 49562-03/2024 (а. с. 73-76), відповідно до розділу 1 якого товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається на 120 днів (п. 1.2. договору). Дата надання кредиту 29.03.2024. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 26.07.2024. За користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Денна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього договору (п. 1.4.1. договору).

Відповідно до п. 7.1 цього договору договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п. 1.6. договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5355-28хх-хххх-4543 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Згідно з п. 2.1. договору перед укладенням цього договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, шляхом отримання через Систему BankID ідентифікаційних даних клієнта.

Указаний договір підписаний ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора електронного підпису W1538. Таким же чином ОСОБА_1 підписано додаток до договору № 49562-03/2024, яким є графік платежів (а. с. 77), а також паспорт споживчого кредиту (а. с. 78-79), що містить основні умови кредитування, аналогічні вказаним у договорі.

20 серпня 2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 20082024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а. с. 80-82).

Згідно з витягом з Реєстру боржників від 20.08.2024 до Договору факторингу № 20082024 від 20.08.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 49562-03/2024 в сумі 39000 грн, з яких: 10000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 29000 грн – сума заборгованості за відсотками (а. с. 84).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № 49562-03/2024 від 29.03.2024 року станом на 31 грудня 2024 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» у розмірі 39000 грн, з яких: 10000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 29000 грн – сума заборгованості за відсотками (а. с. 85).

Також судом установлено, що 29 березня 2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 49701-03/2024 (а. с. 86-89), відповідно до розділу 1 якого товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається на 120 днів (п. 1.2. договору). Дата надання кредиту 29.03.2024. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 26.07.2024. За користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Денна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього договору (п. 1.4.1. договору).

Відповідно до п. 7.1 цього договору договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п. 1.6. договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5355-28хх-хххх-4543 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Згідно з п. 2.1. договору перед укладенням цього договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, шляхом отримання через Систему BankID ідентифікаційних даних клієнта.

Указаний договір підписаний ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора електронного підпису W0857. Таким же чином ОСОБА_1 підписано додаток до договору № 49701-03/2024, яким є графік платежів (а. с. 90), а також паспорт споживчого кредиту (а. с. 91-92), що містить основні умови кредитування, аналогічні вказаним у договорі.

25 серпня 2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 25072024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а. с. 93-95).

Згідно з витягом з Реєстру боржників від 25.07.2024 до Договору факторингу № 25072024 від 25.07.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 49701-03/2024 в сумі 35250 грн, з яких: 10000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 25250 грн – сума заборгованості за відсотками (а. с. 97).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № 49701-03/2024 від 29.03.2024 року станом на 31 грудня 2024 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» у розмірі 35250 грн, з яких: 10000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 25250 грн – сума заборгованості за відсотками (а. с. 98).

Так, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові та ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.

Відповідно до ч. 1 статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч.1 статті 519 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Так, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 було укладено п`ять кредитних договорів № 1428014 від 29.03.2024, № 5536242 від 29.03.2024, № 79462875 від 11.03.2024, № 49562-03/2024 від 29.03.2024, № 49701-03/2024 від 29.03.2024, які підписані ним шляхом використання електронного підпису одноразовими ідентифікаторами, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

У вказаних договорах сторонами погоджено всі їх істотні умови щодо сум і строків кредитування, сплати відсотків за користування позиками, розміри і тип процентної ставки, розмір комісій.

Крім того, при укладенні кредитних договорів відповідач сам надав відомості, які його ідентифікують: свої прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, РНОКПП, адресу проживання, номер телефону, номер банківської картки.

Указані договори є дійсними, належних і допустимих документальних доказів на спростування факту укладення цих договорів відповідачем суду не надано, у судовому порядку відповідачем вказані договори не оскаржувались.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно з приписами ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Ураховуючи викладені обставини, суд уважає, що договори позики укладені в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов, та у сторін відповідно до приписів ст. 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які витікають із договорів позики.

Позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» надано належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитними договорами № 1428014 від 29.03.2024, № 5536242 від 29.03.2024, № 79462875 від 11.03.2024, № 49562-03/2024 від 29.03.2024, № 49701-03/2024 від 29.03.2024, а також наявність у відповідача грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем.

Суд уважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеними договорами, а також те, що взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав, у передбачені в договорах строки грошові кошти (кредити, позику), нараховані відсотки, комісії не повернув, у зв`язку з чим у нього виникли заборгованості за вищевказаними кредитними договорами, які підлягають стягненню з відповідача на користь позики.

Щоро розрахунків та розміру заборгованості за договором про споживчий кредит № 1428014 від 29.03.2024, укладеноим між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 .

Так, в обґрунтування наявності заборгованості відповідача за договором про споживчий кредит № 1428014 від 29.03.2024 позивачем надано розрахунок заборгованості, із якого вбачається, що станом на 31 грудня 2024 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 26146,94 грн, з яких: 8329,66 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 17367,28 грн – сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 450 грн – сума заборгованості за комісією за надання кредиту (а. с. 27).

Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконав умови укладеного кредитного договору, суму отриманих кредитних коштів не повернув, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за основною сумою боргу за договором про споживчий кредит № 1428014 від 29.03.2024 в розмірі 8329,66 грн. та комісії за надання кредиту в розмірі 450 грн, яка передбачена п. 1.5.1. кредитного договору.

Вирішуючи питання про правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за процентами, суд виходить з того, що позивач, крім заборгованості за основною сумою боргу, просив стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 17367,28 грн.

Так, у договорі про споживчий кредит № 1428014 від 29.03.2024 сторонами погоджено сплату процентів за ставкою 2,03 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується в межах строку кредитування, тобто в межах 105 днів.

Однак, 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким, зокрема, було доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» новими частинами.

Так частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Указана норма законодавства була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Оскільки договір про споживчий кредит № 1428014 укладений між сторонами 29 березня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (в частині обмеження розміру денної процентної ставки), то в ньому повинні бути враховані положення чинного на момент укладення договору законодавства щодо максимального розміру денної процентної ставки, яка не може перевищувати 1 % в день. А тому відповідні умови договору щодо нарахування процентів у розмірі 2,03 % в день є нікчемними, оскільки відсоткова ставка, встановлена законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, не може бути збільшена умовами договору. Тому суд з урахуванням умов договору та норм чинного на час виникнення правовідносин законодавства, що встановлюють максимальний розмір денної процентної ставки (не може перевищувати 1 % у день), уважає за необхідне навести власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за відсотками за договором про споживчий кредит № 1428014 від 29.03.2024.

Таким чином, виходячи із суми кредиту у розмірі 9000 грн, процентної ставки у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом та строку кредитування (строку договору) тривалістю 105 днів, заборгованість відповідача по відсотках за договором про споживчий кредит № 1428014 від 29.03.2024 становить 9450 грн (9000,00 грн * 1%*105 днів).

Отже, суд уважає за необхідне також стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за відсотками за договором про споживчий кредит № 1428014 від 29.03.2024 у сумі 9450 грн.

Щоро розрахунків та розміру заборгованості за договором про споживчий кредит № 5536242 від 29.03.2024 (а. с. 33-38), укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Так, в обґрунтування наявності заборгованості відповідача за договором про споживчий кредит № 5536242 від 29.03.2024 позивачем надано розрахунок заборгованості, із якого вбачається, що станом на 31 грудня 2024 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 40530 грн, з яких: 10000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 26020 грн – сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 1150 грн – сума заборгованості за комісією за надання кредиту, 3360 грн – сума заборгованості за неустойкою (а. с. 48).

Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконав умови договору про споживчий кредит № 5536242 від 29.03.2024, суму отриманих кредитних коштів не повернув, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за основною сумою боргу за цим договором в розмірі 10000 грн. та комісії за надання кредиту в розмірі 1150 грн, яка передбачена п. 1.5.1. кредитного договору.

Вирішуючи питання про правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за процентами, суд виходить з того, що позивач, крім заборгованості за основною сумою боргу, просив стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 26020 грн, при цьому надав розрахунок заборгованості за період з 30.07.2024 по 31.12.2024 року, із якого вбачається, що після 30 липня 2024 року жодних нарахувань відсотків за вказаним кредитним договором не відбувалося. Тобто відсотки за вказаним кредитним договором нараховані відповідачеві за період з 29.03.2024 по 29.07.2024, тобто за 123 дні.

Так, у договорі про споживчий кредит № 5536242 від 29.03.2024 сторонами погоджено сплату процентів за ставкою 1,99 % за 1 день користування кредитом.

Оскільки договір про споживчий кредит № 5536242 від 29.03.2024 укладений між сторонами 29 березня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (в частині обмеження розміру денної процентної ставки), то в ньому повинні бути враховані положення чинного на момент укладення договору законодавства щодо максимального розміру денної процентної ставки, яка не може перевищувати 1 % в день. А тому відповідні умови договору щодо нарахування процентів у розмірі 1,99 % в день є нікчемними, оскільки відсоткова ставка, встановлена законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, не може бути збільшена умовами договору. Тому суд з урахуванням умов договору та норм чинного на час виникнення правовідносин законодавства, що встановлюють максимальний розмір денної процентної ставки (не може перевищувати 1 % у день), уважає за необхідне навести власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за відсотками за договором про споживчий кредит № 5536242 від 29.03.2024.

Таким чином, виходячи із суми кредиту у розмірі 10000 грн, процентної ставки у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом та строку кредитування (строку договору) тривалістю 123 дні (за період з 29.03.2024 по 29.07.2024), заборгованість відповідача по відсотках за договором про споживчий кредит № 5536242 від 29.03.2024 становить 12300 грн (10000,00 грн * 1%*123 дні).

Отже, суд уважає за необхідне також стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за відсотками за договором про споживчий кредит № 5536242 від 29.03.2024 у сумі 12300 грн.

Щодо позовної вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою в сумі 3360 грн за договором про споживчий кредит № 5536242 від 29.03.2024 суд уважає, що підстави для стягнення неустойки відсутні, оскільки 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і діє по цей час.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також цим Законом внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року та такі нарахування підлягають списанню.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою за договором про споживчий кредит № 5536242 від 29.03.2024 у розмірі 3360 грн задоволенню не підлягає.

Щоро розрахунків та розміру заборгованості за договором позики № 79462875 від 11.03.2024 (а. с. 55-57), укладеного між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Так, в обґрунтування наявності заборгованості відповідача за договором позики № 79462875 від 11.03.2024 позивачем надано розрахунок заборгованості, із якого вбачається, що станом на 31 грудня 2024 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 37275 грн, з яких: 9000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 28275 грн – сума заборгованості за відсотками (а. с. 67).

Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконав умови договору позики № 79462875 від 11.03.2024, суму отриманих кредитних коштів не повернув, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за основною сумою боргу за цим договором в розмірі 9000 грн.

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача відсотків у розмірі 28275 грн, суд робить нижченаведений висновок.

За умовами договору позики № 79462875 від 11.03.2024 сторони погодили розмір денної процентної ставки 2,50 %, встановили строк кредитування 30 днів, датою повернення позики було визначено 09.04.2024. При цьому, п. 4 договору визначено можливість пролонгації договору, але не більше, ніж на 90 календарних днів.

Оскільки договір позики № 79462875 укладений між сторонами 11 березня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (в частині обмеження розміру денної процентної ставки), то в ньому повинні бути враховані положення чинного на момент укладення договору законодавства щодо максимального розміру денної процентної ставки, яка не може перевищувати 1 % в день. А тому відповідні умови договору щодо нарахування процентів у розмірі 2,50 % в день є нікчемними, оскільки відсоткова ставка, встановлена законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, не може бути збільшена умовами договору. Тому суд з урахуванням умов договору та норм чинного на час виникнення правовідносин законодавства, що встановлюють максимальний розмір денної процентної ставки (не може перевищувати 1 % у день), уважає за необхідне навести власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за відсотками за договором позики № 79462875 від 11.03.2024.

Таким чином, виходячи із суми кредиту у розмірі 10000 грн, процентної ставки у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом та строку кредитування (із пролонгацією) тривалістю 120 днів, заборгованість відповідача по відсотках за договором позики № 79462875 від 11.03.2024 становить 12000 грн (10000,00 грн * 1%*120 днів).

Отже, суд уважає за необхідне також стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за відсотками за договором позики № 79462875 від 11.03.2024 у сумі 12000 грн.

Щоро розрахунків та розміру заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 49562-03/2024 від 29.03.2024 (а. с. 73-76), укладеного між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 .

Так, в обґрунтування наявності заборгованості відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 49562-03/2024 від 29.03.2024 позивачем надано розрахунок заборгованості, із якого вбачається, що станом на 31 грудня 2024 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 39000 грн, з яких: 10000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 29000 грн – сума заборгованості за відсотками (а. с. 84).

Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконав умови договору про надання фінансового кредиту № 49562-03/2024 від 29.03.2024, суму отриманих кредитних коштів не повернув, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за основною сумою боргу за цим договором в розмірі 10000 грн.

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача відсотків у розмірі 29000 грн, суд робить нижченаведений висновок.

За умовами договору про надання фінансового кредиту № 49562-03/2024 від 29.03.2024 сторони погодили розмір денної процентної ставки 2,50 % та строк кредитування 120 днів, датою повернення позики було визначено 26.07.2024.

Оскільки договір про надання фінансового кредиту № 49562-03/2024 від 29.03.2024 укладений між сторонами 29 березня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (в частині обмеження розміру денної процентної ставки), то в ньому повинні бути враховані положення чинного на момент укладення договору законодавства щодо максимального розміру денної процентної ставки, яка не може перевищувати 1 % в день. А тому відповідні умови договору щодо нарахування процентів у розмірі 2,50 % в день є нікчемними, оскільки відсоткова ставка, встановлена законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, не може бути збільшена умовами договору. Тому суд з урахуванням умов договору та норм чинного на час виникнення правовідносин законодавства, що встановлюють максимальний розмір денної процентної ставки (не може перевищувати 1 % у день), уважає за необхідне навести власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за відсотками за договором про надання фінансового кредиту № 49562-03/2024 від 29.03.2024.

Таким чином, виходячи із суми кредиту у розмірі 10000 грн, процентної ставки у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом та строку кредитування тривалістю 120 днів, заборгованість відповідача по відсотках за договором про надання фінансового кредиту № 49562-03/2024 від 29.03.2024 становить 12000 грн (10000,00 грн * 1%*120 днів).

Отже, суд уважає за необхідне також стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за відсотками за договором про надання фінансового кредиту № 49562-03/2024 від 29.03.2024 у сумі 12000 грн.

Щоро розрахунків та розміру заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 49701-03/2024 від 29.03.2024 (а. с. 86-89), укладеного між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 .

Так, в обґрунтування наявності заборгованості відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 49701-03/2024 від 29.03.2024 позивачем надано розрахунок заборгованості, із якого вбачається, що станом на 31 грудня 2024 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 35250 грн, з яких: 10000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 25250 грн – сума заборгованості за відсотками (а. с. 97).

Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконав умови договору про надання фінансового кредиту № 49701-03/2024 від 29.03.2024, суму отриманих кредитних коштів не повернув, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за основною сумою боргу за цим договором в розмірі 10000 грн.

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача відсотків у розмірі 25250 грн, суд робить нижченаведений висновок.

За умовами договору про надання фінансового кредиту № 49701-03/2024 від 29.03.2024 сторони погодили розмір денної процентної ставки 2,50 % та строк кредитування 120 днів, датою повернення позики було визначено 26.07.2024.

Оскільки договір про надання фінансового кредиту № 49701-03/2024 від 29.03.2024 укладений між сторонами 29 березня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (в частині обмеження розміру денної процентної ставки), то в ньому повинні бути враховані положення чинного на момент укладення договору законодавства щодо максимального розміру денної процентної ставки, яка не може перевищувати 1 % в день. А тому відповідні умови договору щодо нарахування процентів у розмірі 2,50 % в день є нікчемними, оскільки відсоткова ставка, встановлена законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, не може бути збільшена умовами договору. Тому суд з урахуванням умов договору та норм чинного на час виникнення правовідносин законодавства, що встановлюють максимальний розмір денної процентної ставки (не може перевищувати 1 % у день), уважає за необхідне навести власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за відсотками за договором про надання фінансового кредиту № 49701-03/2024 від 29.03.2024.

Таким чином, виходячи із суми кредиту у розмірі 10000 грн, процентної ставки у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом та строку кредитування тривалістю 120 днів, заборгованість відповідача по відсотках за договором про надання фінансового кредиту № 49701-03/2024 від 29.03.2024 становить 12000 грн (10000,00 грн * 1%*120 днів).

Отже, суд уважає за необхідне також стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за відсотками за договором про надання фінансового кредиту № 49701-03/2024 від 29.03.2024 у сумі 12000 грн.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд робить висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, оскільки правовідносини, які склалися між сторонами по даній справі, виникають з договірних відносин, які є обов`язковими для виконання сторонами, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про споживчий кредит № 1428014 від 29.03.2024 у розмірі 18229,66 грн, яка складається із 8329,66 грн заборгованості за основною сумою боргу, 9450 грн заборгованості за відсотками та 450 грн заборгованості за комісією за надання кредиту;

заборгованість за договором про споживчий кредит № 5536242 від 29.03.2024 у розмірі 23450 грн, яка складається із 10000 грн заборгованості за основною сумою боргу, 12300 грн заборгованості за відсотками та 1150 грн заборгованості за комісією за надання кредиту;

за договором позики № 79462875 від 11.03.2024 у розмірі 21000 грн, яка складається із 9000 грн заборгованості за основною сумою боргу, 12000 грн заборгованості за відсотками;

за договором про надання фінансового кредиту № 49562-03/2024 від 29.03.2024 у розмірі 22000 грн, яка складається із 10000 грн заборгованості за основною сумою боргу, 12000 грн заборгованості за відсотками;

за договором про надання фінансового кредиту № 49701-03/2024 від 29.03.2024 у розмірі 22000 грн, яка складається із 10000 грн заборгованості за основною сумою боргу, 12000 грн заборгованості за відсотками, а всього стягнути заборгованостей на загальну суму 106679,66 грн.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2062,37 грн грн пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 68,11 %).

На підставі ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 639, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України та керуючись ст. ст. 141, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольними частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованості:

- за договором про споживчий кредит № 1428014 від 29.03.2024 у розмірі 18229,66 грн, яка складається із 8329,66 грн заборгованості за основною сумою боргу, 9450 грн заборгованості за відсотками та 450 грн заборгованості за комісією за надання кредиту;

- за договором про споживчий кредит № 5536242 від 29.03.2024 у розмірі 23450 грн, яка складається із 10000 грн заборгованості за основною сумою боргу, 12300 грн заборгованості за відсотками та 1150 грн заборгованості за комісією за надання кредиту;

- за договором позики № 79462875 від 11.03.2024 у розмірі 21000 грн, яка складається із 9000 грн заборгованості за основною сумою боргу, 12000 грн заборгованості за відсотками;

- за договором про надання фінансового кредиту № 49562-03/2024 від 29.03.2024 у розмірі 22000 грн, яка складається із 10000 грн заборгованості за основною сумою боргу, 12000 грн заборгованості за відсотками;

- за договором про надання фінансового кредиту № 49701-03/2024 від 29.03.2024 у розмірі 22000 грн, яка складається із 10000 грн заборгованості за основною сумою боргу, 12000 грн заборгованості за відсотками,

а всього стягнути заборгованостей на суму 106679 (сто шість тисяч шістсот сімдесят дев`ять) грн 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2062 (дві тисячі шістдесят дві) грн 37 коп. у рахунок повернення коштів по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 03 лютого 2026 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА