Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №460/34/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2026 року м. Рівне№460/34/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 1, 2), в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 02.07.2025 №172650004960 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по віку на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника згідно зі статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та статтями 36, 37 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 50 відсотків пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 , з 25.06.2025 та здійснювати виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог стверджує, що з 05.06.2022 перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 25.06.2025 позивач звернулася до територіального управління ПФУ з заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та призначити її згідно з статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та статтями 36 , 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 50% пенсії померлого чоловіка, до якої було додано всі необхідні документи. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 02.07.2025 № 172650004960 відмовлено у перерахунку - переході на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, у зв`язку з недосягненням заявницею пенсійного віку передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки вона вже досягла пенсійного віку, що констатовано пенсійним органом при призначенні їй пенсії за віком в 2022 році. З огляду на викладене, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. А ще просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 3000грн.

Ухвалою суду від 09.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач 1 правом на подання відзиву скористався. Заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши на відсутність у позивача права на переведення на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (з урахування положень ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») у зв`язку з недосягненням пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону. Також заперечив проти вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідач 2 також подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог з аналогічних підстав, що й відповідач 1.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Обставини справи, встановлені судом:

ОСОБА_1 з 05.06.2022 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням положень ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 3).

ОСОБА_2 перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області як отримувач пенсії по інвалідності ІІІ групи (як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС) відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14.11.1987 ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 21.10.2024 підтверджується, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки Виконавчого комітету Сарненської міської ради Рівненської області від 02.12.2025 №13/06-511 ОСОБА_1 дійсно постійно проживала разом з чоловіком ОСОБА_2 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , вели спільне господарство та була на його утриманні.

25.06.2025 позивач звернулася до територіального управління ПФУ з заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За принципом екстериторіальності вказана заява та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області.

Рішенням від 02.07.2025 №172650004960 позивачу відмовлено у задоволенні заяви. Зазначено, що вік заявниці становить 57 років. Страховий стаж – 32 роки 2 місяці 27 днів. Не працює. Відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по 3 групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера — незалежно від тривалості страхового стажу. Відповідно до п.2 ст.36 Закону непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина) померлого годувальника, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку і необхідного страхового стажу, передбаченого ст.26 цього Закону. Враховуючи вищезазначене, відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії - переході на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», в зв`язку з недосягненням заявницею пенсійного віку передбаченого ст.26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись із рішенням відповідача, з метою захисту свої прав та законних інтересів, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV(далі - Закон № 1058-ІV).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІVвідповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 10 Закону № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Статтею 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Так, за змістом абзацу 1 частини першої статті 36 Закону № 1058-ІV (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

За змістом пункту 1 частини другої статті 36 Закону № 1058-ІV непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону № 1058-ІV до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України № 1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно до ч.1 ст.38 Закону України № 1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із ч. 2 ст. 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону - довічно.

З системного аналізу вище вказаних норм законодавства слідує, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, при цьому необхідною умовою для призначення вказаним особам пенсії у зв`язку з втратою годувальника або переведення на такий вид пенсії є встановлення їм інвалідності або досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зі змісту оскаржуваного рішення відповідача 2 від 02.07.2025 слідує, що позивачу відмовлено у переході на пенсію по втраті годувальника у зв`язку з недосягненням нею пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону №1058.

Статтею 26 Закону №1058 передбачено, що пенсійний вік як для чоловіків, так і для жінок становить 60 років.

Також частиною 1 зазначеної статті передбачено, що до досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Як встановлено судом, станом на дату звернення з заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, вік позивача, ІНФОРМАЦІЯ_3 , становив 57 років.

Тобто з огляду на положення статті 26 Закону №1058, вона не досягла пенсійного віку, а тому підстави для призначення їй пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону №1058 відсутні.

Доводи позивача про те, що вона досягла пенсійного віку, оскільки отримує пенсію по віку на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Суд зауважує, що стаття 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стаття 36 Закону №1058 передбачають різні умови та підстави для призначення пенсії.

Ба більше, це призначення різних видів пенсії, а тому наявність у позивача пільги щодо зменшення пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону №1058 (передбаченої ст. 55 Закону №796), не може слугувати підтвердженням досягнення такого віку в розумінні ст. 36 вищезазначеного Закону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача 2 від 02.07.2025 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Зважаючи на правомірність рішення від 02.07.2025, похідна вимога про переведення на пенсію відповідно до статті 36 Закону №1058 та її виплату задоволенню не підлягає.

При цьому, залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що оцінка таких обставин не має вирішального значення для правильного вирішення спору по суті.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі як суб`єкти владних повноважень в ході розгляду справи довели правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Натомість, доводи та аргументи позивача, якими він обґрунтовував позовні вимоги, не знайшли підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 16 лютого 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21005, ЄДРПОУ/РНОКПП 13322403)

Суддя Т.О. Комшелюк