Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №420/41588/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/41588/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 16 грудня 2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо не розгляду ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), рапорту від 29.10.2024 про виплату мені одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 1 січня календарного року та неприйняття відповідного рішення за результатом розгляду вказаного рапорту;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) розглянути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), рапорт від 29.10.2024 про виплату мені одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 1 січня календарного року та прийняти відповідне рішення за результатом розгляду вказаного рапорту.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.10.2024 позивач військовослужбовець – помічник командира батальйону з правової роботи військової частини НОМЕР_1 лейтенантом, звернувся із рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити йому одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту у відповідності до підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Рапорт прийнято та зареєстровано 29.10.2024 за Вх. №1816. Проте жодного рішення за результатом розгляду його рапорту від 29.10.2024 мені надано не було. 28.06.2025 позивачем направлено командиру військової частини НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку рапорт від 28.06.2025 року з проханням надати йому інформацію про причини нездійснення виплати належної позивачу одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту на підставі його рапорту від 29.10.2024 (Вх. №1816), про що свідчить опис вкладення та накладна №6900500520437. 20.07.2025 року позивачем направлено командиру військової частини НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку рапорт від 19.07.2025 року з проханням надати йому інформацію про причини нездійснення виплати належної йому одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту на підставі мого рапорту від 29.10.2024 (Вх. №1816), про що свідчить опис вкладення та накладна №6900500571872. Жодної відповіді на вказані вище рапорти від 29.10.2024, 28.06.2025, 19.07.2025 щодо виплати позивачу належної одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту командиром військової частини НОМЕР_1 надано мені не було.

Вважаючи, що військовою частиною НОМЕР_1 було вчинено протиправну бездіяльність, яка полягає у нерозгляді рапорту позивача від 29.10.2024 року про виплату йому одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 1 січня календарного року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, посилаючись на те, що відповідно до п.1, 2, 3 Розділу XXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260, одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту виплачується особам, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу строком на 1 рік і більше. Одноразова грошова допомога виплачується особам офіцерського складу - десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року. Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця після набрання чинності першим контрактом, призначення на посаду та вступу до виконання обов`язків за посадою на підставі наказу командира. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2025 № 273 Позивача виключено зі списків особового складу частини, в зв`язку з призначенням на посаду офіцера управління ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.

05 січня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Станом на 17 лютого 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

10.09.2024 року ОСОБА_1 (далі – позивач), як військовослужбовець – лейтенант запасу, уклав з Міністерством оборони України в особі Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » перший контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу (далі – Контракт).

Відповідно до пункту 1 Контракту він добровільно взяв на себе зобов`язання, зокрема, проходити військову службу в Збройних Силах України протягом строку дії Контракту на всій території України або за її межами в порядку, визначеному законодавством, а в разі настання особливого періоду - і понад встановлений строк Контракту відповідно до вимог, визначених пунктом 2 частини 9 статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Пунктом 3 Контракту визначено, що цей Контракт є строковим та укладається відповідно до строків установлених законодавством, за погодженням сторін на 2 (два) роки.

Відповідно до пункту 11 Контракту, Контракт набирає чинності з 09.10.2024 року.

Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.10.2024 року №108, лейтенанта ОСОБА_2 , призваного на військову службу за контрактом ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року № 65/2022, призначено на посаду помічника командира батальйону з правової роботи військової частини НОМЕР_1 , ВОС-8503003.

З 09.10.2024 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення та наказано вважати таким, що справу та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 4090 грн на місяць, шпк «старший лейтенант юстиції».

Як зазначено у вказаному Витягу, вислуга у Збройних Силах України, на день зарахування у списки особового складу частини, становить: у календарному обчисленні – 00 років 00 місяців 00 днів; у пільговому обчисленні – 00 років 00 місяців 00 днів; у загальному обчисленні – 00 років 00 місяців 00 днів; наказано виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 420% щомісячну надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу, військового звання та надбавки за вислугу років, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. Присвоєно особистий номер: 2997300993.

29.10.2024 року позивач, військовослужбовець – помічник командира батальйону з правової роботи військової частини НОМЕР_1 лейтенантом, звернувся із рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити йому одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту у відповідності до підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Рапорт прийнято та зареєстровано 29.10.2024 року за Вх. №1816.

Проте жодного рішення за результатом розгляду рапорту позивача від 29.10.2024 року надано не було.

27.03.2025 року Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_4 позивачу видано посвідчення учасника бойових дій (далі – УБД) серії НОМЕР_5 .

28.06.2025 року позивачем направлено командиру військової частини НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку рапорт від 28.06.2025 року з проханням надати йому інформацію про причини нездійснення виплати належної йому одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту на підставі мого рапорту від 29.10.2024 року (Вх. №1816), про що свідчить опис вкладення та накладна №6900500520437 (копії рапорту, опису вкладення та накладної наявні в матеріалах справи).

Згідно Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.07.2025 року №204, позивача, старшого лейтенанта юстиції військової служби за контрактом ОСОБА_2 , помічника командира батальйону з правової роботи військової частини НОМЕР_1 , відповідно до пункту 116 Положення про проходження громадянами України військово служби у Збройних Силах України, нижчепойменованих осіб офіцерського складу, згідно підпункту 1 (розформування (реформування) військової частини або скорочення штатних осад, якщо до кінця встановленого строку проведення цих заходів не вирішено питання щодо дальшого службового використання вивільнених військовослужбовців УВІЛЬНИТИ від займаних посад та ЗАРАХУВАТИ у розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 04.07.2025 року №279.

20.07.2025 року позивачем направлено командиру військової частини НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку рапорт від 19.07.2025 року з проханням надати йому інформацію про причини нездійснення виплати належної йому одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту на підставі його рапорту від 29.10.2024 року (Вх. №1816), про що свідчить опис вкладення та накладна №6900500571872 (копії рапорту, опису вкладення та накладної наявні в матеріалах справи).

Жодної відповіді на вказані вище рапорти від 29.10.2024 року, від 28.06.2025 року та від 19.07.2025 року щодо виплати належної позивачу одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту командиром військової частини НОМЕР_1 надано не було, що не спростовано відповідачем у відзиві.

16.09.2025 року наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) №373 позивача, старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_2 , колишнього помічника командира з правової роботи військової частини НОМЕР_1 призначено офіцером управління ІНФОРМАЦІЯ_4 , ВОС – 8503003.

Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.09.2025 року №273, позивача старшого лейтенанта юстиції військової служби за контрактом ОСОБА_2 , колишнього помічника командира з правової роботи військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 19.09.2025 року №373, на посаду – офіцером управління ІНФОРМАЦІЯ_4 , ВОС – АДРЕСА_1 , вважати таким, що з 25.09.2025 року вибув до нового місця служби.

З 25.09.2025 року позивача виключено зі списків особового складу частини, а з котлового 26.09.2025 року.

25.09.2025 року військовою частиною НОМЕР_1 позивачу видано грошовий атестат №73.

З пункта 5.3 грошового атестату вбачається, що: - виплачено одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту, наказ командира не виплачувалась (пункт 5.3).

Згідно Витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 28.09.2025 року №271, позивача, старшого лейтенанта юстиції військової служби за контрактом ОСОБА_2 , особистий номер НОМЕР_3 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому склад) від 12.09.2025 року №369, на посаду офіцера управління ІНФОРМАЦІЯ_4 , ВОС – 8503003 ( АДРЕСА_1 ), який прибув із військової частини НОМЕР_1 , з 28.09.2025 року зарахувати до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 , на всі види забезпечення і вважати таким, що 28.09.2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 3810 гривень на місць (15 тарифний розряд), шпк «старший лейтенант юстиції».

Вважаючи, що військовою частиною НОМЕР_1 було вчинено протиправну бездіяльність, яка полягає у нерозгляді його рапорту від 29.10.2024 року про виплату позивачу одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 1 січня календарного року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять, зокрема, одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацом 1-2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 (далі - Постанова №704), визначено виплачувати одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту в таких розмірах:

- особам рядового складу - вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;

- особам сержантського і старшинського (молодшого начальницького) складу - дев`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;

- особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу - десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

При цьому, пунктами 2, 3 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Тобто, безпосередньо Законом №2011-XII та постановою Кабінету Міністрів України №704 визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, до яких законодавцем віднесено і позивача, здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони України.

В свою чергу, наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Згідно з пунктом 1 розділу ХХІІ Порядку №260, одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту виплачується: особам, які приймаються на посади рядового складу строком на 3 роки; особам, які приймаються на посади сержантського і старшинського складу строком від 3 до 5 років; особам, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу строком від 1 до 5 років; особам, які підписали контракт строком на 5 років, із числа військовослужбовців, призначених на посади осіб сержантського і старшинського складу, осіб офіцерського складу після закінчення вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (підготовка яких здійснюється за державним замовленням), за умови вступу до виконання обов`язків за цими посадами.

Пунктом 3 розділу ХХІІ Порядку №260 визначено, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця після набрання чинності першим контрактом, призначення на посаду та вступу до виконання обов`язків за посадою на підставі наказу командира. При цьому військовослужбовцям, що уклали перший контракт про проходження військової служби під час навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, військових коледжах або навчальних частинах (центрах), одноразова грошова допомога виплачується після закінчення навчання у цих навчальних закладах у військових частинах, до яких їх призначено для подальшого проходження військової служби.

Відповідно до пункту 4 розділу ХХІІ Порядку №260 (у редакції чинній станом на час звернення позивача із рапортом про виплату ОГД) одноразова грошова допомога не виплачується:

- особам рядового складу, які в період проходження військової служби за контрактом уклали контракт про проходження військової служби на посадах сержантського та старшинського складу;

- особам сержантського та старшинського складу, яких у період проходження військової служби за контрактом прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;

- особам офіцерського складу, які в період проходження кадрової військової служби в добровільному порядку виявили бажання проходити військову службу за контрактом;

- у разі продовження військової служби за новим контрактом;

- у разі повторного прийняття на військову службу за контрактом осіб, звільнених з військової служби за контрактом;

- у разі підписання контракту для проходження військової служби у Збройних Силах України особами, звільненими з військової служби за контрактом, з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також зі служби в правоохоронних органах.

Таким чином, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця після набрання чинності першим контрактом, укладеним особою строком не меншим, ніж зазначено в п.1 розділу ХХІІ Порядку №260, та за відсутності підстав для відмови у її виплаті, визначених п.4 розділу ХХІІ Порядку № 260.

Згідно із пунктом 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 №124, рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру. Згідно з пунктом 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 №40, рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Відповідно до статей 14, 31, 66 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Командир бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність, укомплектованість особовим складом, успішне виконання бригадою (полком, кораблем 1 і 2 рангу, окремим батальйоном) бойових завдань; бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; внутрішній порядок; стан і збереження зброї, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів; стан фінансового господарства; всебічне забезпечення бригади, стан пожежної та екологічної безпеки. Командир бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) є прямим начальником усього особового складу полку.

Відповідно до абзацу 5 пункту 8 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Відповідно до абзаців 2, 9 пункту 4.3 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» (у редакції наказу Міністерства оборони України від 14.02.2020 №44), грошове забезпечення, заробітна плата та інші виплати (індексація, грошова компенсація за речове майно, харчування, піднайом житла тощо) особовому складу виплачується за місцем штатної служби (перебування та фінансовому та інших видах забезпечення).

Одноразові додаткові види грошового забезпечення виплачуються після виникнення права на їх одержання (видання відповідного наказу про виплату).

Отже, аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що одноразова грошова допомога після укладення першого контракту, запроваджена з 01.01.2018 року підпунктом 8 пункту 6 Постанови №704, належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців. Це одноразова виплата, яку держава надає громадянам, що вперше укладають контракт на проходження військової служби. Ця одноразова грошова допомога спрямована на підтримку новобранців та стимулювання громадян до вступу на військову службу. Така одноразова грошова допомога виплачується зокрема військовослужбовцям Збройних Сил України, які вперше вступили на військову службу за контрактом та уклали перший контракт одного із таких видів: контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу; контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського і старшинського складу; контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу. Право на отримання одноразової грошової допомоги для військовослужбовця виникає після набрання чинності першим контрактом, призначення на посаду та вступу до виконання обов`язків за посадою. Вказана одноразова грошова допомога виплачується один раз, на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому нарахованої суми до виплати, який видається на підставі рапорту військовослужбовця. Одноразова грошова допомога виплачується у складі грошового забезпечення за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні. Розмір одноразової грошової допомоги залежить від виду укладеного військовослужбовцем контракту про проходження військової служби та від прожиткового мінімуму працездатних осіб, встановленого Законом про державний бюджет на 1 січня календарного року, коли укладено відповідний контракт. Одноразова грошова допомога не виплачується у випадках, визначених у пункті 4 розділу XXII Порядку №260.

Як встановлено судом, 29.10.2024 року позивач, військовослужбовець – помічник командира батальйону з правової роботи військової частини НОМЕР_1 лейтенантом, звернувся із рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити йому одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту у відповідності до підпункту 8 пункту 6 Постанови №704.

Рапорт прийнято та зареєстровано 29.10.2024 за Вх. №1816.

Проте жодного рішення за результатом розгляду рапорту позивача від 29.10.2024 року відповідачем прийнято не було.

Відтак суд вважає, що відповідач безпідставно ухилився від розгляду рапорту позивача.

28.06.2025 року позивачем направлено командиру військової частини НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку рапорт від 28.06.2025 року з проханням надати йому інформацію про причини нездійснення виплати належної йому одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту на підставі мого рапорту від 29.10.2024 (Вх. №1816), про що свідчить опис вкладення та накладна №6900500520437.

20.07.2025 року позивачем направлено командиру військової частини НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку рапорт від 19.07.2025 з проханням надати йому інформацію про причини нездійснення виплати належної мені одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту на підставі мого рапорту від 29.10.2024 (Вх. №1816), про що свідчить опис вкладення та накладна №6900500571872.

Жодної відповіді на вказані вище рапорти від 29.10.2024 року, від 28.06.2025 року, від 19.07.2025 року командиром військової частини НОМЕР_1 позивачу надано не було. Зазначені обставини відповідачем у відзиві не спростовані.

Отже, відповідач не розглянув по суті рапорт позивача від 29.10.2024 року про виплату йому одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 1 січня календарного року.

В той же час, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції, та, відповідно, відсутність належним чином оформленого рішення за результатом розгляду рапорту позивача від 29.10.2024 року про виплату йому одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 1 січня календарного року, свідчить про протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на встановлені обставини справи, надаючи оцінку факту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 від 29.10.2024 року про виплату йому одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 1 січня календарного року та неприйняття відповідного рішення за результатом розгляду вказаного рапорту.

З аналізу приписів Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, яким затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, слідує, що вирішення питання про виплату військовослужбовцю одноразової допомоги після укладення першого контракту відноситься до дискреційних повноважень відповідача.

Водночас, судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що рапорт позивача про виплату йому одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» належним чином розглянуто, доданим документам надана оцінка, та за наслідкомйого розгляду прийнято рішення.

З огляду на вищенаведене та те, що заява рапорт позивача не був розглянутий по суті, похідна позовна вимога також підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача розглянути рапорт ОСОБА_1 від 29.10.2024 про виплату йому одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 1 січня календарного року та прийняти відповідне рішення за результатом розгляду вказаного рапорту.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 від 29.10.2024 року про виплату йому одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 1 січня календарного року та неприйняття відповідного рішення за результатом розгляду вказаного рапорту.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 29.10.2024 року про виплату йому одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 1 січня календарного року та прийняти відповідне рішення за результатом розгляду вказаного рапорту.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Суддя С.О. Cтефанов