Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №687/1041/25 — Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи687/1041/25

№2/687/20/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 лютого 2026 року Чемеровецький районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Борсука В.О.,

з участю секретаря - Пагор Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чемерівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,

встановив:

У жовтні 2025 року позивач звернувся в суд з позовною заявою до відповідача про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що Кам`янець-Подільським районним судом винесено рішення від 03.05.2018 року за яким стягнуто з позивача на користь відповідача, аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 850 гривень, щомісячно, починаючи з 20.03.2018 року і до повноліття ОСОБА_3 ..

Враховуючи те, що розмір аліментів, який стягується з відповідача на дитину, в умовах збільшення рівня цін та прожиткового мінімуму на дитину недостатньо для нормального розвитку дитини та її матеріального забезпечення, а тому вимушена звернутися в суд з позовом в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/4 частини, від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати набрання законної сили рішення суду та до досягнення донькою повноліття.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, однак до суду надійшла заява від представника позивача, згідно якої позовні вимоги підтримує, справу просить розглядати у її відсутності та у відсутності позивача.

В судове засідання відповідач не з`явився, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади.

Тому, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи та приходить до висновку за можливе розглядати справу у його відсутності в порядку заочного розгляду справи на підставі зібраних у справі доказів, згідно п.1 ч.1 ст.280 ЦПК України, та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.282 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження від 03.11.2010 року батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..

Рішенням Кам`янець-Подільським районним судом Хмельницької області від 03.05.2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 850 грн, щомісячно, починаючи з 20.03.2018 року і до повноліття ОСОБА_3 ..

Згідно відповіді з державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 17.11.2025 року вбачається, що за період з січня 2025 року по вересень 2025 року сума доходу ОСОБА_2 становить 198905,20 грн.

Згідно довідок доданих до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 знаходилась на амбулаторному лікуванні з 01.02.2024 року по 02.02.2024 року, з 18.11.2024 року по 22.11.2024 року, з 04.12.2024 року по 13.12.2024 року, з діагнозами ГРВІ та ФРЗ.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов`язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

За положеннями частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач є працездатною, фізично здоровою особою, що здатна забезпечувати належний рівень утримання, як себе, так і неповнолітніх дітей, він несе витрати на утримання свого майна.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

З огляду на зміну віку дитини, що вочевидь призводить до зміни її життєвих потреб та відповідно збільшення витрат, які б ці потреби забезпечували, враховуючи право отримувача аліментів визначати спосіб стягнення таких аліментів (у частці від заробітку чи у твердій грошовій сумі), суд вважає, що поданий позивачем позов є обґрунтований та підлягає до задоволення.

За таких обставин, зважаючи на особу платника аліментів, який має стабільний та офіційний дохід, суд приходить до висновку, що сума аліментів у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) є необхідною та достатньою для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач при зверненні з позовом до суду був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011, судові витрати в цій частині на відповідача не покладаються (що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19).

Керуючись ст.ст. 1-18, 76,77, 81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263 - 265, 268, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Змінити спосіб стягнення та розмір аліментів, встановлений рішенням Кам`янець-Подільським районним судом Хмельницької області від 03.05.2018 року у справі №676/1793/18 з твердої грошової суми на частку з усіх видів заробітку (доходу).

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) останнього, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до повноліття дитини.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_2 .

Суддя Борсук В.О.