Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №608/2608/25 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія:

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2026 р. Справа № 608/2608/25

Номер провадження2/608/184/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Запорожець Л. М.

за участю секретаря с/з Фаштиковської М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чортків в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно. В позовній заяві вказала, що її чоловік - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина. На час відкриття спадщини вона перебувала з померлим у зареєстрованому шлюбі. Інших спадкоємців першої черги, окрім неї та дочки спадкодавця, немає. Зазначає, що фактично проживала разом зі спадкодавцем на час його смерті, тому вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки протягом установленого строку не відмовилася від неї. Інша спадкоємиця - відповідач ОСОБА_2 (дочка померлого) - добровільно відмовилася від прийняття спадщини на її користь, про що подала нотаріально засвідчену заяву. Заява про відмову від спадщини від 17 лютого 2017 року зареєстрована приватним нотаріусом у спадковій справі №181. До складу спадщини після смерті її чоловіка входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний Будинок за життя належав спадкодавцю на праві приватної власності, однак за життя спадкодавець не здійснив державну реєстрацію права власності на цей будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Внаслідок відсутності відповідного запису про право власності спадкодавця в державному реєстрі виникли перешкоди для нотаріального оформлення спадщини.

Вказує, що у встановлені строки звернулася до приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний будинок. Однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки у спадковій справі відсутні належні правовстановлюючі документи на будинок - за життя спадкодавець не оформив належним чином право власності, тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Квятковський Д. В. не з`явилися, на адресу суду поступила заява про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримують, просять задоволити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, судом належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, про що свідчить оголошення, розміщене на офіційному веб. порталі Судової влади України.

Враховуючи подані заяви, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити з наступних мотивів.

За положеннями ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).

За положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 (чоловік позивачки) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть від 23 вересня 2016 року.

Після його смерті відкрилася спадщина. До складу спадщини після смерті ОСОБА_3 входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний Будинок за життя належав спадкодавцю на праві приватної власності. Право власності померлого на Будинок підтверджується, зокрема, випискою з негосподарської книги Білобожницької сільської ради про реєстрацію ОСОБА_3 як власника домоволодіння та іншими документами, зокрема копією технічного паспорта, довідками МБТІ.

На час відкриття спадщини позивачка перебувала з померлим у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 19 вересня 1987 р.

Інших спадкоємців першої черги, окрім позивачки та дочки спадкодавця, немає.

Позивачка фактично проживала разом зі спадкодавцем на час його смерті, тому вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки протягом установленого строку не відмовилася від неї. Інша спадкоємиця - відповідач ОСОБА_2 (дочка померлого) добровільно відмовилася від прийняття спадщини на користь позивачки, про що подала нотаріально засвідчену заяву. Заява про відмову від спадщини від 17 лютого 2017 року зареєстрована приватним нотаріусом у спадковій справі №181.

Таким чином, після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини спадкоємцем за законом залишилася лише позивачка.

Позивачка у встановлені строки звернулася до приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний будинок. Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки у спадковій справі відсутні належні правовстановлюючі документи на будинок - за життя спадкодавець не оформив належним чином право власності.

Відповідно до ст. 346 Цивільного кодексу України однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності на нерухомі речі підлягають державній реєстрації.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом/заповітом , нотаріус перевіряє склад спадкового майна.

Необхідною умовою для видачі свідоцтва про право на спадщину є подання спадкоємцем документа, що підтверджує право власності спадкодавця на спадкове майно.

Згідно ст.46 Закону України «Про нотаріат», п.п. 1-4 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, п.4.15, п.4.18 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання документів, що підтверджують належність цього майна спадкодавцеві.

Відповідно до ст.ст. З, 15, 16, 18, 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами здійснюється за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Відповідно до п.4.18 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає правовстановлюючий документ. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до змісту ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкоємцям переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент смерті і не припинилися внаслідок його смерті.

Серед таких прав - право приватної власності ОСОБА_3 на спірний будинок. Позивачка як дружина спадкодавця належить до першої черги спадкоємців за законом (ст. 1261 ЦК України) і на законних підставах прийняла спадщину після його смерті.

Згідно з ч. З ст. 1268 ЦК України, якщо спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого строку не подав заяву про відмову. Позивачка проживала спільно з чоловіком, що підтверджується відміткою про реєстрацію місця проживання у будинку за адресою спадкодавця та не відмовлялась від спадщини, відтак вона є такою, що прийняла спадщину. Натомість єдина інша спадкоємиця (Відповідач) добровільно відмовилась від своїх спадкових прав, про що свідчить її заява, отже право на спадкування будинку належить виключно позивачці.

Стаття 317 ЦК України визначає зміст права власності: власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 318 ЦК України встановлює, що суб`єктами права приватної власності є фізичні особи нарівні з іншими учасниками цивільних відносин. ОСОБА_3 за життя набув у власність спірний будинок.

Відсутність державної реєстрації цього права не означає відсутності самого права - право власності виникло в спадкодавця на підставі законного набуття майна (ст. 328 ЦК України).

Таким чином, на момент смерті спадкодавцю належало речове право власності на будинок, яке відповідно до закону перейшло в спадщину його спадкоємцям.

Відповідно до п. 3.5 розділу VII Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину у разі відсутності документів, що підтверджують зареєстроване право власності спадкодавця на нерухоме майно. Зокрема, якщо спадкодавець за життя не зареєстрував право власності на будинок у встановленому законом порядку, нотаріус не може видати свідоцтво і роз`яснює спадкоємцю необхідність звернення до суду.

Верховний Суд України (Касаційний цивільний суд) у своїй практиці підтвердив, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який застосовується лише за наявності перешкод для оформлення спадщини в нотаріальному порядку. Зокрема, у постанові ВС від 22.09.2021 р. у справі № 227/3750/19 зазначено: у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину спадкоємець вправі звернутися до суду з позовом. Якщо спадкоємець прийняв спадщину, але не може отримати свідоцтво через відсутність зареєстрованого права померлого, суд має право своїм рішенням визнати за спадкоємцем право власності на спадкове майно.

Аналогічні правові висновки викладені й в інших рішеннях Верховного Суду та узагальненнях судової практики.

Отже, заявлений позивачкою спосіб захисту - звернення до суду для визнання права власності на спадкове майно - відповідає вимогам закону та судовій практиці, а позовні вимоги є обґрунтованими і законними.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підставними та їх слід задоволити в повному обсязі.

На підставі 316,317, 318, 328, 344 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 12, 76, 81, 89, 263, 264, 265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , жительки с. Біла Чортківського району Тернопільської області до ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: с. Біла Чортківського району Тернопільської області) про визнання права власності на спадкове майно - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними (господарськими) будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що залишився після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя:/підпис/

Згідно з оригіналом

Оригінал заочного рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2608/25

Заочне рішення набрало законної сили " " ________________ року.

Суддя: Л. М. Запорожець

Копію заочного рішення видано " " ________________ року.

Секретар: