Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №604/65/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/65/26

Провадження № 2/604/205/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року cелище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі

головуючого судді Федорович І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовної заяви.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Заявлені вимоги мотивує тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, подружні відносини припинилися, вважає, що можливості зберегти сім`ю нема. Від шлюбу мають двоє дітей.

Процесуальні дії та рішення суду.

Ухвалою судді від 26 січня 2026 року у справі відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін.

Позивачка подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, не заперечила проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судові засідання не з`явився, за даними позовної заяви він знаходиться за кордоном.

Відповідач надав до суду Заяву про згоду на розірвання шлюбу із ОСОБА_1 , посвідчену нотаріусом за кордоном.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи.

Згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 14 травня 2016 року Підволочиським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 14 травня 2016 року, актовий запис №22. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище “ ОСОБА_4 ”.

У сторін від шлюбу є спільні діти:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановлено, що обоє із подружжя бажають розірвати шлюб.

Судом встановлено, що сторони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних стосунків. Сімейні відносини відсутні. Відтак шлюб існує лише формально, що не відповідає його змісту.

Норми права, які підлягають застосуванню, та мотиви суду при ухваленні рішення.

Частиною 1 статті 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка; кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно зі статтею 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

За змістом ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до вимог ст. 112 Сімейного кодексу України:

1.Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

2.Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Суд звертає увагу на фундаментальний принцип, згідно з яким примусове збереження шлюбу є неприпустимим.

Суд не може примушувати до збереження шлюбу, якщо хтось один із подружжя не бажає його продовжувати, і, зважаючи на те, що у цій справі воля обох сторін на розірвання шлюбу виражена чітко і недвозначно, подальше збереження шлюбу було б невиправданим і не відповідало б інтересам жодної зі сторін.

Висновок суду. Враховуючи те, що шлюбні відносини припинилися, обоє з подружжя не заперечують проти розірванні шлюбу, з огляду на засади добровільності шлюбу, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Позивачка просила в позовній заяві залишити їй прізвище " ОСОБА_4 ".

Розподіл судових витрат.

У зв`язку з тим, що позивачка не заявила вимог про стягнення судового збору з відповідача, судовий збір необхідно залишити за позивачкою.

Керуючись ст.ст. 81, 258, 259, 265, 352, 354 ЦПК , суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задоволити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 травня 2016 року у Підволочиському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис №22.

3. Позивачці залишити прізвище “ ОСОБА_4 ”.

4. Судовий збір покласти на позивача.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Підволочиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ,

РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя І.В. Федорович