Суд: Сколівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 16 лютого 2026 р.
Справа: №453/2196/25
Суддя: Микитин В. Я.
ЄУНСС: 453/2196/25
НП: 3/453/49/26
ПОСТАНОВА
іменем України
17 лютого 2026 року місто Сколе
Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин В.Я., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши справу за матеріалами, котрі надійшли від Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, заміжньої, має на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючої, встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності притягалася, -
за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 05.12.2025 року близько 09:55 год. по вул. Героїв Маківки у м. Сколе Стрийського району Львівської області, повторно протягом року після вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, керувала належним ОСОБА_2 транспортним засобом марки MAZDA моделі 323, державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушила вимоги підпункту «а» пункту 2.1. Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи двічі належно та завчасно повідомленою про місце, дату та час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у призначені судові засідання щоразу з`являлася, після роз`яснення їй прав та обов`язків, визначених у ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, обставини, котрі викладені у складеному відносно неї протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, заперечила. Надала пояснення, згідно з котрими вона посвідчення на право керування транспортними засобами встановленого зразка не отримувала, при цьому її вже було притягнуто 06.11.2025 року до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді сплати штрафу у розмірі 3 400 грн., котрий вона сплатила 20.11.2025 року. Вказала, що на її переконання, у матеріалах цієї справи відсутні відповідні докази на підтвердження тієї обставини, що вона повторно 05.12.2025 року близько 09:55 год. по вул. Герїв Маківки у м. Сколе Стрийського району Львівської області керувала належним ОСОБА_2 транспортним засобом марки MAZDA моделі 323, державний номерний знак НОМЕР_2 , а надані працівниками поліції відеофайли на підтвердження такої обставини є не повними, зокрема не зафіксовано близько 15 хв. їх розмови з працівниками поліції на місці події, й цю розмову вони видалили вочевидь умисно. Тому просила не накладати на неї адміністративного стягнення, а провадження у цій справі закрити.
Суддя, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до підпункту «а» пункту 2.1. Правил дорожнього руху, порушення котрого двічі ставиться у провину ОСОБА_1 , водій транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами 2-4 ст. 126 КУпАП, у тому числі й за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або особою, позбавленою права керування транспортними засобами, встановлена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , будучи водійкою, у вказаній дорожній обстановці наведеної вище вимоги Правил дорожнього руху щоразу не дотрималася, так як її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у розумінні згаданих приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:
- протоколом про адміністративне правопорушення на бланку серії ЕПР1 № 532167, котрий складений 05.12.2025 року о 10:18 год. інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області сержантом поліції Люберою А.С. відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, котре призвело до порушення Правил дорожнього руху;
- довідкою від 05.12.2025 року, сформованою на підставі відомостей з порталу Національної поліції України, відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року за № 1395, згідно котрої ОСОБА_1 на підставі постанови ЕНА № 6099569 була притягнута 06.11.2025 року до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, за що на неї було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн., котрий ОСОБА_1 сплачено 20.11.2025 року у повному обсязі;
- записами з нагрудних відеореєстраторів № 1848 та № 1455, котрі містяться на оптичних дисках, долучених інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області сержантом поліції Люберою А.С. до вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення та на відповідний запит судді, та котрі в цілому кореспондується з фактичними обставинами цієї справи про адміністративне правопорушення й вказують на факт порушення ОСОБА_1 інкримінованих їй Правил дорожнього руху, зокрема зафіксовано факт керування нею транспортним засобом, зупинку такого керованого нею транспортного засобу та ненадання нею посвідчення встановленого зразка щодо наявності в неї права керування таким керованим нею транспортним засобом.
Одночасно суддя не приймає до уваги надані пояснення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо відсутності повної відеофіксації з місця події та непідтвердження належними засобами доказування факту керування нею транспортним засобом, оскільки зазначені пояснення є неспроможними із зібраними у матеріалах цієї справи доказами, повністю їм суперечать. Суддя вважає, що такі пояснення ОСОБА_1 , як і її позиція у цій справі, спрямовані на уникнення нею встановленої законом відповідальності та можливості накладення на неї адміністративного стягнення. Так, наявні та досліджені суддею відеофайли з нагрудних відеореєстраторів № 1848 та № 1455, котрими зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зупинку такого керованого нею транспортного засобу та ненадання нею посвідчення встановленого зразка щодо наявності в неї права керування таким керованим нею транспортним засобом, у своїй сукупності є цілком достатніми для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та належними доказами саме до цієї справи.
Суддя зазначає, що доказів істотного порушення інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області сержантом поліції Люберою А.С. законодавства при складанні відносно ОСОБА_1 вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, зібрані матеріали цієї справи не містять. Поряд з цим, належить взяти до уваги й те, що вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою (поліцейським) і його дії в порядку, передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувались, у тому числі й з підстав відсутності за її твердженнями повного відеозапису з місця події та наявної їх розмови поза увімкненим відеореєстратором.
Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки остання повторно протягом року керувала транспортним засобом, будучи особою, яка не має такого права, чим порушила вимоги підпункту «а» пункту 2.1. Правил дорожнього руху.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні статей 34-35 цього Кодексу обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність останньої, у зв`язку з чим вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч. 5 ст. 126 КУпАП, - у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
При цьому, щодо накладення додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, то матеріалами цієї справи про адміністративне правопорушення не підтверджується та обставина, що транспортний засіб марки MAZDA моделі 323, державний номерний знак НОМЕР_2 , котрим 05.12.2025 року близько 09:55 год. по вул. Героїв Маківки у м. Сколе Стрийського району Львівської області, керувала ОСОБА_1 , їй не належить, а тому у судді немає достатніх підстав для застосування такого додаткового стягнення у даному конкретному випадку.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у матеріалах цієї справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення ОСОБА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 665 грн. 60 коп..
Керуючись статтями 8-9, 23, 33-35, 40-1, 126, 221, 245, 251-252, 268, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.
Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або вислати особі, щодо якої її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.
З платіжними реквізитами для оплати штрафу в гривнях та справляння судового збору можна ознайомитись за вебсторінками: https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/recvizutu_raxunku_derz_budzet/ та https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/tax/.
Серед іншого, положеннями статей 307 та 308 КУпАП встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та стягнення у подвійному розмірі визначеного штрафу.
Враховуючи положення ст. 317 КУпАП, обов`язок по виконанню цієї постанови у частині позбавлення права керування транспортними засобам покласти на відповідальну посадову особу Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження – з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Визначений спеціальним законом строк пред`явлення даної постанови до виконання у частині сплати штрафу та справляння судового збору, тривалістю в три місяці, вважається перерваним та встановлюється з дня припинення або скасування введеного в Україні воєнного стану. В іншій частині строк пред`явлення даної постанови до виконання не переривається та становить три місяці.
Суддя Володимир МИКИТИН
Оригінал: reyestr.court.gov.ua