Рішення від 11 лютого 2026 р. у справі №450/3563/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3563/25 Провадження № 2/450/307/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі Хамуляк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про предмет спору : стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 299651119 від 13.08.2023 року у розмірі 116055 грн.,-

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача): 13.08.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено Кредитний договір № 299651119 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства. У вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, розміру і типу процентної ставки. 13.08.2023 року ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 25 000, 00 грн. на банківську картку відповідача № 4149-49XX-XXXX-6792.

28.11.2018 року ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01. В подальшому сторони договору Факторингу, неодноразово продовжували строк дії договору. Пунктом 2.1 розділу 2 договору факторингу №28/1118-01 передбачено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 254 від 17.10.2023 року до договору факторингу №28/1118-01 ТзОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 299651119.

10.10.2024 року ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 10/1024-01. Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 10.10.2024 року до договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 року від ТзОВ «Таліон Плюс» до ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 299651119.

04.06.2025 року ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осібборжників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу б/н від 04.06.2025 року до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 116055,00 грн. Сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви становить 116055,00 грн та складається із заборгованості по кредиту у розмірі 25 000, 00 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 91055,00 грн. На підставі наведеного, просить заявлені позовні вимоги задоволити.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз`яснено сторонам, що у відповідності до ч. 7 ст. 279 ЦПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.

У вказаний строк сторони не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 13.08.2023 року ОСОБА_1 уклала з ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір кредитної лінії № 299651119 шляхом підписання договору, паспорту споживчого кредиту проекту «Смарт» та заявки, наклавши на такі одноразовий електронний ідентифікатор.

Відповідно до п.1.1 даного договору товариство зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розміру кредитного ліміту на суму 25 000, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно п.1.2 даного договору кредит надається строком до 1857 днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період 30 днів).

Відповідно до п.8.3.1 договору за користування кредитом протягом дисконтного періоду (до 12.09.2023 включно) позичальнику нараховуються відсотки щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 116,8 % річних, що становить 0,32 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Після закінчення дисконтного періоду відсотки нараховуються за процентною ставкою 1,05 % в день на суму залишку кредиту.

Встановлено, що кредитодавець 13.08.2023 року повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 299651119 від 13.08.2023 року, що підтверджується випискою по рахунку відповідача відкритого в АТ КБ «Приватбанк» за період 13.08.2023 – 18.08.2023. Суд вважає, що дана виписка є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів.

Таким чином, кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором.

28.11.2018 року ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01.

Згідно п.2.1 договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта.

Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 254 від 17.10.2023 року до договору факторингу №28/1118-01 ТзОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 53475,00 грн., з яких 25 000, 00 грн. заборгованість по основному боргу та 28475,00 грн. заборгованість за процентами.

Вищезазначеними доказами підтверджено перехід права вимоги від первісного кредитора до ТзОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 299651119 до відповідача на суму 53475,00 грн.

10.10.2024 року ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 10/1024-01. Згідно п.2.1 договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 10.10.2024 року до договору факторингу № 31/0724-01 від ТзОВ «Таліон Плюс» до ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зазначено про відступлення права вимоги до відповідача на загальну суму 116055, 00 грн., з яких 25000, 00 грн. заборгованість по основному боргу, 91055,00 грн. заборгованість за процентами.

04.06.2025 року ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТзОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб -боржників.

Відповідно до реєстру боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року зазначено про відступлення права грошової вимоги до відповідача на загальну суму 116055, 00 грн., з яких 25000, 00 грн. заборгованість по основному боргу, 91055,00 грн. заборгованість за процентами.

Згідно долучено позивачем розрахунку заборгованості, який зроблено ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 299651119 за період з 13.08.2023 по 17.10.2023 складає 53475,00 грн., з яких 25 000, 00 грн. заборгованість по основному боргу та 28475,00 грн. заборгованість за процентами.

У розрахунку заборгованості, який зроблено ТОВ «Таліон Плюс» зазначено, що за період 17.10.2023 по 09.01.2024 проведено донарахування відсотків за кредитним договором та загальна заборгованість за кредитним договором № 299651119 складає: 116055, 00 грн., з яких 25000, 00 грн. заборгованість по основному боргу, 91055,00 грн. заборгованість за процентами.

Правовою підставою заявлених позивачем вимог є положення цивільного законодавства, які регулюють зобов`язальні правовідношення.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12статті 11Закону України «Про електронну комерцію»).

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 525,526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно дост.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит)позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору . Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до укладених між сторонами договорів та статей 1049, 1050 та 1054ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Статті 527,530 ЦК України зазначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини 1статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного Кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 Цивільного Кодексу України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідност. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

У ч. 2ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

За змістом ч. 4ст. 263 ЦПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, позивачем доведено, що між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» був укладений договір у електронній формі, у якому були узгоджені істотні умови договору, які кредитодавцем виконано, однак, відповідач свої зобов`язання не виконав та не повернув отримані кошти в обумовлений сторонами у договорі строк, а тому з нього підлягають стягненню на користь позивача суми заборгованості за договором в розмірі 25 000, 00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу

Щодо вимог про стягнення заборгованості за відсотками, то суд зазначає наступне :

Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 р. у справі №914/868/17, відступлення майбутніх вимог можливе тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Згідно п.2.1 договору факторингу укладеного між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс», клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта.

Відтак, безпосередньо обсяг прав вимог сторонами визначається у відповідному Реєстрі прав вимоги. На час укладення реєстру прав вимоги №254 від 17.10.2023 року предмет правочину: право майбутньої вимоги мало бути визначене, проте жодної визначеної майбутньої вимоги щодо відповідача ОСОБА_1 у реєстрі, договорі чи додатках до такого між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» не було передбачено. На час укладення реєстру прав вимоги до договору факторингу від 28.11.2018 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» не індивідуалізовано належним чином предмет правочину в частині майбутніх вимог .

Враховуючи умови договору факторингу від 28.11.2018 та реєстру прав вимоги до Договору факторингу 254 від 17.10.2023 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 299651119 у сумі заборгованості 53475,00 грн., з яких 25 000, 00 грн. заборгованість по основному боргу та 28475,00 грн. заборгованість за процентами. Доказів відступлення будь-яких іншої суми заборгованості матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене ТОВ «Таліон Плюс» могло відступити право вимоги у розмірі, яке перейшло до такого від первісного кредитора, а відтак підтверджена сума заборгованості відповідача за процентами за кредитним договором № 299651119 яка була переуступлена позивачу складає 53475,00 грн.

Із врахуванням викладеного вище, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення у розмірі 53475,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно принципу змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (ст.ст.12,81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Розглядаючи справу в межах доводів та поданих доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 53475,00 грн., в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно доп.1ч.3ст.133ЦПК України,судові витрати складаються з судового збору та витрат,пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати,пов`язані з розглядом справи,покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з врахуванням наведеного з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1129,32 грн.

Згідно з частиною третьою ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За клопотанням іншої сторони, суд має право зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята ст.137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шостаст.137 ЦПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що 05.06.2025 року між Адвокатським Бюро «Тараненко та партнери» та ТзОВ «Юніт Капітал» був укладений договір про надання правової допомоги № 05/06/25-01. Між тими ж сторонами 05.06.2025 року підписана додаткова угода № 3 до вказаного вище договору.

Згідно з актом прийому передачі наданих послуг від 25.06.2025 року до договору про надання правової допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року надано послуги на правничу допомогу на суму 7 000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі, що включає в себе складання позовної заяви про стягнення заборгованості, вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту щодо зарахування кредитних коштів на рахунок боржника та підготовка та подача клопотання про отримання інформації про зарахування кредитних коштів в сумі 7000,00 грн. є завищеним, враховуючи категорію та складність справи.

А відтак, суд дійшов висновку, про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3 000 грн.

За змістом ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі частково задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 1381,00 грн., що відповідає пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 178, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Юніт Капітал,- задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163 заборгованість за кредитним договором № 299651119 від 13.08.2023 року у розмірі 53475,00(п`ятдесят три тисячі чотириста сімдесят п`ять гривень 00 коп.) грн.

В задоволенні іншої частини,- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» ЄДРПОУ 43541163 судовий збір у розмірі 1116,73 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» ЄДРПОУ 43541163 витрати на правничу допомогу у розмірі 1381,00 грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4а, офіс 10.

Відповідач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 12.02.2026 року.

СуддяН. Б. Добош