Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №760/22074/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/22074/25 2-а/760/324/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Верещінської І.В., за участі секретаря судових засідань Негари А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2025 року позивач звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА №3419579 від 06.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 06.11.2024 відносно нього працівником патрульної поліції - інспектором 2 роти 1 роту 3 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції в м. Києві - Новицькою Іриною Іванівною винесено постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, за те, що 12.09.2025, о 09 год. 37 хв. в м. Києві по проспекту Голосіївський, 94/1, водій, керуючи транспортним засобом «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків чим порушив п.8.5.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Даною постановою на Позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

В обґрунтування поданого позову позивач посилався на те, що він рухався з дотриманням правил дорожнього руху та не порушував вимог розміток проїзної частини. Вважає, що інспектор незаконно виніс постанову відносно нього. Доказів вказаного інспектором правопорушення матеріали справи не містили, а тому, притягнення його до адміністративної відповідальності необґрунтоване та суперечить вимогам Закону.

Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП є недоведеним, а складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону.

Враховуючи вищевикладене, Позивач просив позов задовольнити.

11.08.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Верещінської І.В.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 03 вересня 2025 року адміністративний позов залишений без руху.

09 вересня 2025 року на виконання Ухвали суду позивач надав заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 06.11.2025 судом було відкрито провадження у справі та розгляд призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03.11.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказує, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №3419579 від 06.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - винесена законно та обґрунтовано. Вказує, що працівниками Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції як уповноваженими та відповідальними особами вірно винесено постанову, з дотриманням правил чинного законодавства, а тому немає підстав для її скасування, оскільки доказів, які б спростовували факт вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, останнім суду не надано.

Просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

З матеріалів справи вбачається, що 06.11.2024 відносно ОСОБА_1 працівником патрульної поліції - інспектором 2 роти 1 роту 3 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції в м. Києві - Новицькою Іриною Іванівною винесено постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, за те, що 12.09.2025, о 09 год. 37 хв. в м. Києві по проспекту Голосіївський, 94/1, водій, керуючи транспортним засобом «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків чим порушив п.8.5.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Даною постановою на Позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Дослідивши складену постанову серії ЕНА №3419579 від 06.11.2024 та матеріали справи, суд не знайшов підтверджень вини Позивача, а саме: в матеріалах справи відсутні пояснення свідків порушення ОСОБА_1 ПДР, відсутня також фото чи відео фіксація, які б підтвердили порушення Позивачем ПДР України, зокрема того, що 12.09.2025 року він, керуючи транспортним засобом, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків чим порушив п.8.5.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, при її винесені не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок працівників патрульної поліції про скоєння Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КпАП України.

П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст.33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Доказів того, що Позивачем скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, Відповідачем при надісланні на адресу суду відзиву на позовну заяву до суду надано не було і та такі докази в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що Відповідачем не було надано до суду належних доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення останнього до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст.286 КАС України.

Так, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3419579 від 06.11.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень підлягає скасуванню.

Враховуючи наведе вище, позов останнього підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.122 ч.5, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3419579 від 06.11.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень - скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.В. Верещінська