Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №717/229/26 — Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа № 717/229/26

Номер провадження 3/717/135/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року селище Кельменці

Суддя Кельменецького районного суду Чернівецької області Кудиба З. І., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої,

ВСТАНОВИЛА:

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 656350 з доданими до нього матеріалами, складений стосовно ОСОБА_1 , у якому зазначено, що 20 листопада 2025 року за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вона ухилялася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо створення належних умов для життя та виховання своїх неповнолітніх дітей – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановлено, що діти проживали в умовах, які не відповідали необхідним санітарним та гігієнічним нормам, що створювало загрозу їх життю та здоров`ю: у житловому приміщенні спостерігався безлад, розкидані речі, значна кількість бруду та неприємний запах.

Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги частини другої статті 150 Сімейного кодексу України щодо обов`язку батьків створювати належні умови для життя та виховання дітей.

В матеріалах справи наявна письмова заява ОСОБА_1 , у якій вона просить розглянути справу за її відсутності та повністю визнає свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та доданими до нього матеріалами.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для справи.

Згідно зі статтею 252 КУпАП, орган або посадова особа, що розглядає справу, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та керуючись законом.

Відповідно до частини першої статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення належних умов життя, навчання та виховання дітей.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в ухиленні ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо створення належних умов для життя та виховання неповнолітніх дітей, що проявлялося в проживанні дітей в умовах, які не відповідали санітарним та гігієнічним нормам і створювали потенційну загрозу їхньому життю та здоров`ю.

Відповідно до частини другої статті 251 КУпАП обов`язок зі збору доказів покладається на уповноважених осіб, визначених статтею 255 КУпАП. Орган, що розглядає справу, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, керуючись законом (ст. 252 КУпАП).

Згідно зі статтями 19 та 62 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи діють лише в межах повноважень і на підставі закону, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі статтею 22 КУпАП адміністративне стягнення застосовується пропорційно характеру та наслідкам вчиненого правопорушення. При визначенні виду та розміру стягнення суд враховує особу правопорушника, характер і наслідки правопорушення, наявність пом`якшуючих обставин, зокрема визнання вини та щире каяття, а також мету адміністративного провадження – виховання особи та запобігання повторному вчиненню порушень.

У даній справі ОСОБА_1 повністю визнала свою вину та щиро розкаялася у вчиненому. Встановлено, що негативні наслідки для дітей обмежилися антисанітарними умовами, які не спричинили тривалих шкод, системної загрози їхньому життю та здоров`ю не встановлено, інших скарг чи повідомлень про порушення не надходило.

Враховуючи характер правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, наявність пом`якшуючих обставин, суд приходить до висновку, що застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу є достатнім, пропорційним та відповідає цілям адміністративного впливу.

Суд враховує, що ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства. Цей факт є особливою обставиною при визначенні заходів адміністративного впливу та звільняє від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір». Водночас накладення штрафу є пропорційним характеру правопорушення та спрямоване на виховний ефект, при цьому не створює надмірного фінансового навантаження на особу.

Керуючись статтями 22, 184, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Судовий збір не стягується на підставі Закону України «Про судовий збір» у зв`язку зі статусом інваліда з дитинства.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, притягнутою до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання її до Кельменецького районного суду Чернівецької області.

Суддя Кудиба З. І.