Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №716/1776/25 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1776/25

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2026 м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.

з участю секретаря судових засідань Бортніка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 02.02.2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено. Визнано за позивачкою право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку літ.А загальною площею 52,1 м2, житловою — 27,10 м2, сараю літ.Б, гаражу літ.В., літньої кухні літ.Г, вбиральні літ.Д, огорожі №1-3, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 7321585400:01:002:0009, площею 0,0997 га.

До закінчення судових дебатів представник позивача заявив про понесені позивачкою судові витрати на правову допомогу, докази яких будуть надані у встановлений процесуальним законом строк.

Частина 8 ст.141 ЦПК України, зобов`язує сторону подати докази про розмір понесених у зв`язку з розглядом справи витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

09.02.2026 року, представник позивача адвокат Данищук В.В. подав до суду докази понесення витрат на правову допомогу та просив суд ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з відповідача ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18250,00 гривень.

Встановлено, що стороною позивача дотримані як строки подання заяви про понесені судові витрати, так і строки подання доказів на підтвердження їх розміру, а тому підстави для залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду відсутні.

Відповідно до ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Сторони та їх представники повідомлялися про час та місце судового засідання з ухвалення додаткового рішення, проте до судового засідання не з`явилися, будучи повідомленими про дату, час та місце його проведення.

За таких обставин, суд ухвалює додаткове рішення за відсутності сторін та їх представників. При цьому фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Так, згідно частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1-3 статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування по справі.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу представником позивачки надано договір про надання правничої допомоги №34 від 03.05.2025, ордер про надання правничої допомоги №134 від 03.05.2025, орієнтовний розрахунок на правничу допомогу від 03.05.2025, розрахунок судових витрат до договору про надання правничої допомоги від 06.02.2026, квитанцію до прибуткового касового ордера №1 від 06.02.2026.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Судом встановлено, що згідно розрахунку судових витрат до договору про надання правничої допомоги від 06.02.2026 витрати позивачки на правову допомогу становлять 18250,00 грн.

Заяв про зменшення витрат на правову допомогу від відповідача не надходило.

Частиною ч.2 ст.141 ЦПК України визначено, що судові витрати пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, а також те, що під час ухвалення рішення від 02.02.2026 року судом не вирішувалося питання про витрати позивачки на професійну правничу допомогу, суд ухвалює з цього питання додаткове рішення та приймає до уваги обставини справи та її значення для позивачки, умови укладеного договору про надання правової допомоги, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, та приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 18250,00 грн, і вважає це співмірним обсягу наданих адвокатом послуг з урахуванням їх вартості, наведених в розрахунку судових витрат до договору про надання правничої допомоги від 06.02.2026.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 247, 259, 270, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , понесені витрати на правову допомогу у розмірі 18250 (вісімнадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржено позивачем до Чернівецького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Вайновська О.Є.