Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №692/150/26 — Драбівський районний суд Черкаської області

Суд: Драбівський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про видачу і продовження обмежувального припису

Дата: 16 лютого 2026 р.

Справа: №692/150/26

Суддя: ЛЕВЧЕНКО Л. О.

Справа № 692/150/26

Провадження № 2-о/692/19/26

17.02.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Левченко О.В.,

за участю: секретаря Савенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 .

У обґрунтуванні заяви зазначила, що вона та ОСОБА_2 про живають у зареєстрованому шлюбі за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що ОСОБА_2 систематично вживає наркотичні засоби, алкогольні напої та веде антисоціальний спосіб життя. Заявник постійно потерпає від психологічного та фізичного насильства, яке проявляється у погрозах її життю та здоров`ю, застосуванню нецензурної лексики образливого характеру, неодноразовому акті фізичного насильства щодо заявника та членів її родини. Вказує, що відносно ОСОБА_2 неодноразово виносились термінові заборонні приписи, однак даними заходами той нехтує, продовжує вчиняти дії, які призводять до здійснення домашнього насильства. Також вказує, що з наданих доказів вбачається систематичне перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, агресивна поведінка, яка призводить до порушення психологічного стану заявника та спільних дітей. Тому просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на строк шість місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:

-заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 ;

-заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Ухвалою Драбівського районного суду від 04.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 05.02.2026.

Судове засідання 05.02.2026 було відкладено у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Судове засідання 06.02.2026 було відкладено за письмовим клопотанням ОСОБА_1 .

У судове засідання 16.02.2026 заявник ОСОБА_1 не прибула, заяв та клопотань не надсилала.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з?явився, про день та час розгляду справи повідомлявся судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 350-1 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, якими заявник обґрунтовує заяву, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі докази мають відповідати критеріям достатності, допустимості, належності і достовірності, визначених ст.77-80 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок розгляду судом справ про видачу обмежувального припису регулюються положеннями Глави 13 ЦПК України, а відповідні правовідносини Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до вимог ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

У ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Вказаною статтею також визначено, що кривдник - це особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі , а особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Згідно копії свідоцтва про шлюб (серія та номер нечітко), виданого 01.10.2024 Четвертим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 01.10.2024.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади № 205/012902797, сформованого 04.09.2025, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_3 .

Згідно довідки Безбородьківського старостинського округу виконавчого комітету Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області № 17 від 29.01.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території АДРЕСА_1 , проживає без реєстрації з дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно копії термінового заборонного припису стосовно кривдника серія АА № 316660 від 27.01.2026, цей припис винесено стосовно ОСОБА_2 строком на 10 діб - до 06.02.2026 у зв`язку з скоєнням ним домашнього насильства психологічного та фізичного характеру. Постраждалою особою вказана ОСОБА_1 .

Окрім того, до матеріалів додано копії протоколів про адміністративне правопорушення серія ВАД № 983526 від 27.01.2026 складеного за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_2 та серія ВАД № 983527 від 27.01.2026, складеного за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_2 , однак відомостей про прийняті процесуальні рішення за наслідками розгляду вказаних протоколів суду не надано, тому вказані протоколи, які по суті є актами обвинувачення, не можуть прийматись до уваги у якості доказів вини ОСОБА_2 у інкримінованих правопорушеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; наречені; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); дід (баба) та онук (онука); прадід (прабаба) та правнук (правнучка); вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); рідні брати і сестри; інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.

У той же час суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 1 цього Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

При цьому, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.

Таким чином, зважаючи на наведені правила Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі.

Обґрунтовуючи свої вимоги заявниця вказує на систематичне вживання ОСОБА_2 наркотичних засобів та алкогольних напоїв, ведення антисоціального способу життя, постійного вчинення відносно заявника та членів її сім`ї психологічного та фізичного насильства, неодноразове винесення відносно нього термінових заборонних приписів та агресивну поведінку щодо заявника та спільних дітей.

Проте, наданими доказами підтверджується тільки факт спільного проживання та перебування у шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та одноразове винесення відносно ОСОБА_2 термінового заборонного припису 27.01.2026. Інші аргументи заявника не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять як характеризуючих ОСОБА_2 даних, так і доказів систематичного вчинення ним домашнього насильства у будь-якій формі, зловживання алкоголем, вживання наркотичних засобів та проявів агресивної поведінки щодо заявниці та/або їх спільних дітей. Також жодним доказом не підтверджено порушення психологічного стану заявника та/або дітей, нанесення шкоди їх здоров`ю та звернень за допомогою, зокрема, медичною та /або психологічною, у зв`язку з проявами домашнього насильства.

За таких обставин, оцінивши усі надані заявницею докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд, приходить до висновку про недоведеність обставин, якими заявниця обґрунтовує свої вимоги, відсутність даних про фактори та ризики вчинення ОСОБА_2 повторного домашнього насильства щодо ОСОБА_1 , тому приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу обмежувального припису.

Відповідно ч.3 ст.350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 77-80, 81, 89, 259,263-265, 268, 293, 350-1 - 350-6 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.О.Левченко

Повний текст рішення виготовлено 17 лютого 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua