Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №636/344/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/344/25 Провадження 2-а/636/24/26

Дата 13.02.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Бруславської В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Зінченко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чугуєві в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 38 від 03 січня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 03 січня 2025 року начальником мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. 03 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 на підставі зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення (далі за текстом «постанова»), згідно якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та на нього накладено штраф у розмірі 25500,00 гривень.

В обґрунтування рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у постанові зазначається, що 03.01.2025 по прибуттю ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період дії правового режиму воєнного стану, було встановлено факт порушення ОСОБА_1 . Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою визначення придатності до військової служби, ОСОБА_1 було видане направлення на проходження медичного огляду, але ОСОБА_1 від отримання зазначеного направлення відмовився, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

ОСОБА_1 повідомив, що не відмовлявся від проходження медичного огляду. Навпаки він якраз висловив прохання видати йому направлення на проходження ВЛК в установленому законом порядку. На це службові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовили у видачі направлення та заявили ОСОБА_1 , що він буде проходити ВЛК тільки «під їхнім конвоєм».

На це ОСОБА_1 прямо вказує у своїх поясненнях у протоколі про адміністративне правопорушення, де зазначено, зокрема, що належним чином повістку він не отримував, а був «запрошений», тобто фактично затриманий та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 працівниками патрульної поліції для уточнення даних. ОСОБА_1 був затриманий працівниками патрульної поліції та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі нібито того, що він перебуває «у розшуку». При цьому працівниками патрульної поліції, усупереч вимог закону протокол адміністративного затримання у відношенні ОСОБА_1 не складено. Затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 відбулося фактично біля 16 години 03 січня 2025 року.

По доставленні до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 з`ясувалося, що нібито на його адресу направлялася повістка про виклик, яку він не міг отримати, бо проживає за іншою адресою, будучи узятим на облік як внутрішньо переміщена особа в с. Тернова Чугуївського району Харківської області та перебуваючи в межах територіальною юрисдикції та на обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На це службові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 заявили, що їх це не хвилює, а ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про виклик по факту направлення повістки на останню відому працівникам ТЦК адресу. Незважаючи на повідомлені ОСОБА_1 обставини, службові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , ігноруючи приписи військово-облікового законодавства, зокрема те, що ОСОБА_1 має обліковуватися у ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи на меті притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, пред`явили йому вимогу негайно пройти ВЛК.

Позивач вказує, що протягом встановленого законом строку після свого внутрішнього переміщення подавав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_3 про взяття на облік, у зв`язку з чим незрозуміло з яких причин за даними реєстру «Резерв+» він обліковується у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 має ряд хронічних захворювань, наявність яких обумовила визнання його обмежено придатним до військової служби при проходженні ВЛК, яку він проходив у ІНФОРМАЦІЯ_4 у 2020 році. У зв`язку з цим він не міг пройти медичний огляд ВЛК у день свого затримання, оскільки не мав при собі медичних документів, які підтверджують наявні у нього захворювання та зберігаються вдома.

Один вже той факт, що вимога пройти «медичний огляд» пред`явлена ОСОБА_1 за відсутності медичних документів, свідчить про незаконність дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже - про незаконність постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Зінченко С.А. в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, просила задовільнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили, відзив не надали.

На підставі ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 37 від 03.01.2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Постановою про адміністративне правопорушення № 38 від 03 січня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 гривень.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 37 від 03.01.2025 встановлено, що ОСОБА_1 надав пояснення вказуючи, що повістку не отримував, з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за запрошенням поліції, для узгодження даних. Від проходження ВЛК не відмовляється, має намір пройти його з медичним документами, які підтверджують його захворювання.

Згідно з копією тимчасового посвідчення військовозобов`язаного від 04.02.2020 виданого на ім`я ОСОБА_1 встановлено, що останній непридатний до військової служби у мирний час та обмежено придатний у воєнний час.

З довідки № 6323-7001134314 від 26.04.2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вбачається, що ОСОБА_1 має фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи, обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами першою, другою та третьою ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

На виконання вимог ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.

Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Враховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, колегія суддів зазначає, що на момент притягнення позивача до адміністративного правопорушення (21.01.2025) діяв особливий період.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон № 3543-XII).

Відповідно до абзацу 2 частини першої та частини третьої ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до абзацу 2 пункту 56 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352 (далі – по тексту Положення № 352) оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за формою згідно з додатком 17.

Конкретні строки явки до призовних дільниць установлюються районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в повістках за формою згідно з додатком 18, вручення яких проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Розпорядження керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки розсилається відповідним органам місцевого самоврядування, керівникам підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти.

Відповідно до пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі - по тексту Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із пунктом 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

На виконання пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Отже, саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки законодавцем покладено обов`язок здійснювати заходи оповіщення та призову громадян.

Згідно з абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З наведеного слідує, що для кваліфікації дій за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення, тобто вчинення такого порушення особою в особливий період.

Положеннями ст. 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Положеннями ст. 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (ч. 1 ст. 247 КУпАП).

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На виконання вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом положень ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 202 року № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Відповідно до п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі по тексту Порядок № 560) за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно із пунктами 40-41 Порядку № 560 під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.

Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач фактично змінив місце проживання, однак у встановленому законом порядку не повідомив про це відповідний ТЦК та СП та не оновив свої військово-облікові дані.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовозобов`язані зобов`язані: повідомляти у семиденний строк органи, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну місця проживання, сімейного стану, освіти, місця роботи тощо.

Аналогічний обов`язок передбачений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року.

Суду не надано доказів від відповідача щодо належного направлення повістки позивачу.

Суд враховує, що у відповідності до пункту 3.5 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони від 14 серпня 2008 року №402, військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Отже, надання медичної карти встановленого зразку є навіть не правом, а обов`язком військовозобов`язаної особи.

З огляду на це вимога службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , пред`явлена ОСОБА_1 негайно, без будь-яких документів «їхати під їхнім конвоєм» для проходження ВЛК є незаконною, як і відмова з боку службових осіб відповідача надати ОСОБА_1 можливість отримати ці документи, для їхнього подальшого подання до ВЛК.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, час прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначено як 16 година 00 хвилин 03 січня 2025 року та власне, це і зазначено як час скоєння, за версією відповідача, ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

При цьому, у протоколі зазначається, що ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у кабінеті № 31 Слобідського ІНФОРМАЦІЯ_3 о 21.00 год. 03 січня 2025 року.

В той же час у постанові час скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення зазначається як 11.00 год. 03 січня 2025 року.

Наведене з дозволяє стверджувати про те, що службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та розгляді адміністративної справи і винесенні постанови про адміністративне правопорушення не встановлено час скоєння правопорушення, тобто обставину, яка має істотне значення, а отже - не дотримано приписи ст.ст. 256 та 283 КУпАП, що повинно мати своїм наслідком скасування постанови про адміністративне правопорушення, як незаконної.

На підставі наведених доказів, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення № 38 за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 03.01.2025 року відносно ОСОБА_1 є протиправною та підлягає скасуванню з тих підстав, що: постанова винесена з грубими процесуальними порушеннями; в справі про адміністративне правопорушення відсутні докази, що підтверджують вчинення правопорушення; відсутній склад адміністративного правопорушення та відсутні підстави притягнення до адміністративної відповідальності; працівниками ТЦК та СП порушено вимоги п. 2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». Таким чином оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 9 ,19, 77, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.

Клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Ніколаєва В.В. про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу цієї позовної заяви у зв`язку з його майновим станом – задовільнити.

Звільнити від сплати судового збору по цій справі ОСОБА_1 .

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 38 від 03 січня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 (десяти) днів з дня складення повного рішення суду до Другого апеляційного адміністративного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений також в разі його пропуску з інших поважних причин.

Суддя Бунін Є.О.