Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №127/31142/25 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Суд: Тиврівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 16 лютого 2026 р.

Справа: №127/31142/25

Суддя: Іванець В. Д.

Справа № 127/31142/25

Провадження № 2/145/275/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.26 с-ще Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

АТ "ОТП Банк"звернулося до суду з позовом, в якому вказує, що 22.12.2023 між ОСОБА_1 та АТ "ОТП Банк"укладено кредитний договір №0296/980/2820034/23, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах визначених в графіку платежів відповідно до додатку № 1.

Разом із тим повідомляє, що умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (графіком погашення кредиту) строки не повернуті.

Як наслідок, станом на 08.09.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором № 0296/980/2820034/23, становить 42840,42 грн, а саме: непрострочене тіло кредиту: 29535,67 грн, сума непрострочених відсотків: 956,1 грн, прострочене тіло кредиту: 8464,33 грн, прострочені відсотки по договору: 3884,32 грн, пеня: 0 грн.

Таким чином, відповідачем було грубо порушено умови кредитного договору №0296/980/2820034/23 від 22.12.2023.

Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 0296/980/2820034/23 від 22.12.2023 та понесені судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.10.2025 позовну заяву передано на розгляд Вінницькому районному суду Вінницької області.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 19.11.2025 матеріали позовної заяви передано на розгляд за підсудністю до Тиврівського районного суду Вінницької області.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 18.12.2025 справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачка ОСОБА_1 про розгляд справи була належно повідомлена в силу приписів п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відзиву до суду не подала. Так, згідно з відповіддю з УДМС у Вінницькій області від 17.12.2025 та Тростянецького старостинського округу № 4 Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області від 18.12.2025 № 126/3/02-04/27/25 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На зазначену адресу рекомендованим листом скеровано копію ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області про відкриття провадження у справі. 15.01.2026 до суду повернулось рекомендоване повідомлення із відміткою - адресат відсутній. Іншої адреси відповідачка суду не повідомляла.

Оскільки Тиврівським районним судом Вінницької області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що 22.12.2023 ОСОБА_1 ознайомилась з паспортом споживчого кредиту, підписавши його власноруч (а.с.25).

Цього ж дня між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №0296/980/2820034/23, шляхом підписання анкети-заяви про надання банківських послуг в АТ "ОТП Банк", за умовами якого банк встановлює до картки кредитну лінію (безготівковий кредит) в національній валюті на споживчі цілі. Розмір фіксованої процентної ставки становить 5 % в місяць, а впродовж пільгового періоду 0,01% річних (є незмінною протягом строку дії кредитної лінії та не може бути збільшено банком в односторонньому порядку). Розмір кредитного ліміту встановлюється згідно рішення кредитного комітету банку (від 1000,00 грн до 500000,00 грн). Строк дії кредитної лінії 12 місяців з правом продовження. Кредитна лінія надається без застави. Орієнтована загальна річна процентна ставка: 79,58 % річних. Орієнтована загальна вартість кредиту: 13250,42 грн (а.с.26-29).

Відповідно до звіту-рахунку за період з 22.12.2023 по 23.04.2025 (а.с.16) загальний розмір кредиту наданого відповідачу становить 38000 грн.

14.07.2025 АТ "ОТП Банк" на адресу ОСОБА_1 , у зв`язку з неналежним виконанням останньою умов кредитного договору № 0296/980/2820034/23 від 22.12.2023, скеровано досудову вимогу щодо погашення простроченої заборгованості в сумі 42840,42 грн (а.с.31).

Згідно з наданим позивачем розрахунку заборгованості станом на 23.04.2025 відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №0296/980/2820034/23 від 22.12.2023, у розмірі 43840,42 грн. (а.с.7-15).

Разом з тим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 42840,42 грн.

До цього часу зобов`язання не виконано.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Водночас суд зазначає, що ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 1 частини першої статті 274 ЦПК України), не подала, як і жодних доказів на спростування факту укладення договору, використання кредитних коштів чи розміру заборгованості.

Разом з тим подані позивачем докази підтверджують, що ОСОБА_1 уклала кредитний договір №0296/980/2820034/23 від 22.12.2023,отримала кредит, користувалася кредитними коштами й допустила прострочення виконання грошового зобов`язання.

Крім того, зі звіту-рахунку за період з 22.12.2023 по 23.04.2025 вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала погашення кредитної заборгованості (а.с.16-23), що свідчить про визнання нею боргу за кредитним договором і обов`язків, які виникли з цього договору.

Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконувала свої зобов`язання перед банком, що є істотним порушенням договору, внаслідок якого позивач позбавлений можливості отримати суму кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, на що розраховував при укладенні договору, а тому суд вважає, що даний позов є обґрунтований та доведений належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі грн 2422,40 грн.

Керуючись ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 615, 625, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 7, 10, 12, 13, 75-79, 81, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором № 0296/980/2820034/23 від 22 грудня 2023 року в розмірі 42840 (сорок дві тисячі вісімсот сорок) гривень 42 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судові витрати в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 17 лютого 2026 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство "ОТП Банк", код ЄДРПОУ 21685166, адреса: вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Іванець В. Д.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua