Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №145/1756/25 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/1756/25

Провадження № 2/145/208/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.26 с-ще Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Споживчий центр" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 07.04.2025 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №06.04.2025-100002538, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 12000,00 грн, строком на 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 24.08.2025. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту – 15 % від суми кредиту та дорівнює 1800,00 грн, нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Неустойка 120,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

ТОВ "Споживчий центр" свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит.

Відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову, утворилась заборгованість у розмірі 16788,82 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7531,30 грн, по процентам в розмірі 4217,52 грн, неустойка - 5040,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ "Споживчий центр".

Разом з тим відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме проведена часткова сплата по кредитному договору на суму: 2584,78 грн від 19.04.2025; 2584,78 грн від 04.05.2025; 2584,78 грн від 18.05.2025; 2584,78 грн від 01.06.2025; 2584,78 грн від 15.06.2025; 2584,78 грн від 29.06.2025, при цьому, під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості.

Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 06.04.2025-100002538 від 07.04.2025 у розмірі 16788,82 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 05.12.2025 справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

12.12.2025 відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив у якому остання зазначає, що вона не заперечує факту отримання кредитних коштів від ТОВ "Споживчий центр". Разом з тим, позовні вимоги в частині розміру заборгованості вважає надмірними, економічно необґрунтованими та такими, що підлягають зменшенню з огляду на наступне.

Частина зобов`язань нею була виконана, а саме нею було здійснено шість платежів по 2584,78 грн, загальна сума сплаченого складає 2584,78*6=15508,68 грн.

Тобто вона фактично повернула більше ніж отримала, але позивач продовжує нараховувати значні проценти та штрафи, продовження нарахування яких вважає неправомірним та таким, що повинно бути зменшено судом, як несправедливе та фінансове обтяження.

Зазначає, що має складне матеріальне становище, стабільного доходу не має, має сімейні зобов`язання та витрати на утримання родини. Має двох неповнолітніх дітей: дочці 7 років, сину 1 рік 3 місяці, перебуває у декретній відпустці, просить врахувати ці обставини під час визначення остаточної суми зобов`язання.

Крім того, просить врахувати її статус дружини учасника бойових дій.

Просить зменшити суму заборгованості, врахувавши сплачені нею кошти; складне матеріальне становище; статус члена сім`ї учасника бойових дій; неспівмірність нарахованих відсотків.

24.12.2025 представником позивача ОСОБА_2 подано до суду додаткові пояснення у справі, у яких останній зазначає наступне.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти законності розміру процентної ставки, передбаченої в кредитному договорі.

Законом України "Про споживче кредитування" передбачено п. 5 ст. 8, що визначає максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Також, п. 17 прикінцевих положень Закону України "Про споживче кредитування" повністю спростовує доводи відповідача стосовно незаконності розміру процентної ставки.

Розділ IV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про споживче кредитування" доповнено п. 17 згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023, яким передбачено наступне: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Звертає увагу, що закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набув чинності 24.12.2023. Отже, денна процентна ставка передбачена кредитним договором є застосованою та законною, оскільки кредитний договір № 06.04.2025-100002538 був укладений 06.04.2025.

Відповідач заперечує вірність розрахунку спірної заборгованості, проте не зробив власного, а відтак вести мову предметно про конкретні суми не доводиться.

Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

За відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача.

Прийняти та долучити дані додаткові пояснення та докази до матеріалів справи.

Інших заяв та клопотань до суду не надходило.

Оскільки Тиврівським районним судом Вінницької області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Судом установлено, що 06.04.2025 між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 06.04.2025-100002538, шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною цього договору.

Паспорт споживчого кредиту (а.с.15-16) підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором - А715, пропозицію про укладання кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) (а.с.17-20), заявка кредитного договору № 06.04.2025-100002538 (кредитної лінії) (а.с.20-21), відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 06.04.2025-100002538 (кредитної лінії) (а.с.21-22), інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 (а.с.22зворот-23) - підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором - Е715.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит, сума - 12000 грн, строк кредитування 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 24.08.2025. Процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія пов`язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 1800,00 грн, неустойка 120,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Орієнтована реальна річна процентна ставка за кредитом становить 6469,13%. Орієнтована загальна вартість кредиту для споживача - 25847,80 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом - 13847,80 грн.

ОСОБА_1 погодилась на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Без реєстрації відповідача на сайті Товариства, без створення особистого кабінету, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без подання заявки на отримання кредитних коштів, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Тому укладення кредитного договору відповідало внутрішній волі відповідача.

ТОВ "Споживчий центр" умови договору виконало, надавши 07.04.2025 відповідачеві кредит у розмірі 12000,00 грн, що стверджується повідомленням ТОВ "УПР" від 03.11.2025 № 191-0311 (а.с.14) та не спростовується відповідачем.

Водночас відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку із чим згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 06.04.2025-100002538 від 07.04.2025 (а.с.24) вона має заборгованість у розмірі 16788,82 грн, яка складається із: 7531,30 грн - основний борг, 4217,52 грн - відсотки, 5040,00 грн - неустойка.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Разом з тим подані позивачем докази підтверджують, що ОСОБА_1 уклала кредитний договір (оферти) №06.04.2025-100002538 від 07.04.2025, отримала кредит, користувалась кредитними коштами й допустила прострочення виконання грошового зобов`язання.

Крім того, ОСОБА_1 частково сплатила борг на суму 15508,68 грн (2584,78 грн від 19.04.2025; 2584,78 грн від 04.05.2025; 2584,78 грн від 18.05.2025; 2584,78 грн від 01.06.2025; 2584,78 грн від 15.06.2025; 2584,78 грн від 29.06.2025), що є підтвердженням існування такого боргу та відповідає позиції Верховного Суду викладеній в постанові від 10.09.2019 по справі № 916/2403/18.

Суд, перевіривши довідку - розрахунок, дійшов висновку, що позивачем підтверджено заборгованість відповідача у загальному розмірі 11748,82 грн, тому в цій частині позов підлягає до задоволення.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача неустойки в сумі 5040,00 грн.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідно до якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо позиції відповідача, що на неї, як на дружину військовослужбовця, поширюються норми ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Отже, військовослужбовцям, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Посилаючись на положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідач надала суду посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 2018 року свого чоловіка ОСОБА_3 .

Суд зазначає, що кредитний договір з відповідачем укладений 07.04.2025, відсотки за яким нараховувалися з 07.04.2025 по 13.07.2025. Водночас, долучене відповідачем посвідчення учасника бойових дій свого чоловіка свідчить про те, що він є учасником бойових дій, однак не підтверджує, що він у період нарахування процентів за кредитним договором брав участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України чи брав безпосередню участь в антитерористичній операції.

Отже, твердження відповідача щодо неможливості стягнення відсотків з неї за кредитним договором є безпідставним.

Також суд відхиляє заперечення відповідача щодо несправедливості умов кредитного договору, оскільки при його укладенні вона була повідомлена про розмір відсотків, порядок їх сплати та інші суттєві обставини договору, і добровільно уклала цей договір та користувалася отриманими коштами.

Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконувала свої зобов`язання перед товариством, що є істотним порушенням договору, внаслідок якого позивач позбавлений можливості отримати суму кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, на що розраховував при укладенні договору, а тому суд вважає, що в цій частині позов є обґрунтований та доведений належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі грн 2422,40 грн.

Керуючись ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 615, 625, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 7, 10, 12, 13, 75-79, 81, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" суму заборгованості за кредитним договором№06.04.2025-100002538 від 07 квітня 2025 року в розмірі 11748 (одинадцять тисяч сімсот сорок вісім) гривень 82 копійки.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судові витрати в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 17 лютого 2025 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", код ЄДРПОУ 37356833, адреса: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Іванець В. Д.