Вирок від 16 лютого 2026 р. у справі №953/1632/26 — Київський районний суд м. Харкова

Суд: Київський районний суд м. Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 16 лютого 2026 р.

Справа: №953/1632/26

Суддя: Кіндер В. А.

Справа № 953/1632/26

Провадження № 1-кп/953/610/26

В И Р О К

Іменем України

17 лютого 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників кримінального провадження, в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226130000012 від 16.01.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Ромни Сумської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який не є особою з інвалідністю, не є військовослужбовцем, не одружений, не має на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку, із середньою спеціальною освітою, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2025 року ОСОБА_3 , близько 20 години 30 хвилин, перебуваючи поблизу під`їзду №1 будинку № 319, розташованому по вул. Академіка Павлова у місті Харкові, вступив у словесний конфлікт із малознайомим йому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , перебуваючи у положенні стоячи на відстані одного кроку позаду ОСОБА_4 , наніс останньому один удар кулаком лівої руки в обличчя потерпілому, а саме у ліву навколоочну ділянку, внаслідок чого потерпілий втратив рівновагу та впав. Після цього, ОСОБА_3 нахилився до потерпілого та наніс не менше п`яти ударів кулаками обох рук по голові, спині та тулубу ОСОБА_4 .

Внаслідок протиправних дій з боку ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_4 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 09-129/2026 від 26.01.2026 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців у лівій навколоочній ділянці, у ділянці проекції правого лобного бугра, у ділянці проекції тіла лівої лопатки, у правій клубовій ділянці, які згідно з п. п. 2.3.2. «б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності у спрощеному проваджені. ОСОБА_3 , захисником якого є адвокат ОСОБА_5 , беззаперечно визнав свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку. Обвинувачений ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_4 ознайомлені з обмеженням права на апеляційне оскарження. Зважаючи на викладене, суд, за клопотанням прокурора ОСОБА_6 в порядку ч. 1 ст. 302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.

За встановлених органом досудового розслідування обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто спричинення умисних легких тілесних ушкоджень.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, на утримані малолітніх осіб та осіб похилого віку немає.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченого відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке є умисним, ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, наявність обставини, що пом`якшує покарання, майновий стан обвинуваченого.

Санкція частини першої статті 125 КК України передбачає покарання, зокрема, у виді штрафу.

Зважаючи на відсутність відомостей щодо офіційного працевлаштування обвинуваченого, наявності законних джерел доходу, суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому покарання у виді грошового стягнення. Відсутність зайнятості обвинуваченого ставить під сумнів наявність у нього реальної можливості виконання покарання у виді штрафу.

Відтак, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При обрані виду покарання судом враховано, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що обвинувачений є особою з інвалідністю першої або другої групи, особою, яка досягла пенсійного віку, або військовослужбовцем строкової служби.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. 368, ст. 374, ст. 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що у разі ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських настає відповідальність за ч.2 ст.389 КК України, яка передбачає покарання у виді пробаційного нагляду на строк до трьох років або обмеження волі на той самий строк.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та ст. 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua