Суд: Дубровицький районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Дата: 16 лютого 2026 р.
Справа: №949/236/26
Суддя: Оборонова І.В.
Справа №949/236/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2026 року м. Дубровиця
Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025186110000051 від 11 червня 2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красилівка, Звягельського району, Житомирської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, із середньою спеціальною освітою, громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 Кримінального кодексу України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 (зі змінами та доповненнями), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту, в червні 2025 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в с. Красилівка Звягельського району Житомирської області, а саме біля місцевого сміттєзвалища, виявив дикорослі рослини конопель, з яких він зірвав листя та таким чином незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс.
Після того ОСОБА_3 зірване листя рослин конопель переніс до домоволодіння за місцем свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де його висушив, частково подрібнив та помістив в ємність, тобто розпочав незаконно зберігати у власному будинку за місцем свого проживання без мети збуту.
10 червня 2025 року близько 23 години 30 хвилин, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , який рухався транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «2110», р.н. НОМЕР_1 , було зупинено на стаціонарному блокпості поблизу с. Бережниця Сарненського району Рівненської області працівниками державної прикордонної служби України та в його особистих речах виявлено та вилучено частково подрібнену рослинну речовину зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/118-25/9323-НЗПРАП від 26.06.2025 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом, загальна маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 5,311 г, яку ОСОБА_3 умисно, незаконно придбав, зберігав та перевозив для власного вживання без мети збуту, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» канабіс віднесено до списку I таблиці II «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено».
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичних засобів без мети збуту.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до Дубровицького районного суду Рівненської області в порядку ст.302 КПК України, з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Із змісту заяви обвинуваченого, яка була складена у присутності захисника ОСОБА_4 , вбачається, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Відповідно до частин 2, 3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, та те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381–382 КПК України.
При цьому, у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, а саме незаконно придбав, зберігав та перевозив наркотичні засоби без мети збуту.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
У поданій заяві ОСОБА_3 зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені у повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення беззаперечно визнає у повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
Згідно зі ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, згідно зі ст.12 КК України, класифікується як кримінальний проступок.
Характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує те, що він раніше не судимий (а.п.36), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.п.37-39), за місцем проживання характеризується позитивно (а.п.42).
Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Тому, визначаючи міру і вид покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність пом`якшуючих покарання обставин, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, та вважає необхідним і достатнім призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу, наближеного до мінімальної межі, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.309 КК України, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Крім того, таке покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, та відповідатиме особі ОСОБА_3 .
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Майнова шкода відсутня.
Документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 4011,30 грн., відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, до обвинуваченого не застосовувались.
У Х В А Л И В :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати на залучення експерта на загальну суму 4011,30 грн (чотири тисячі одинадцять гривень 30 копійок).
Речові докази: частково подрібнена рослинна речовина зеленого кольору — канабіс, яка упакована в спецпакет експертної служби МВС України №2385716 та яка передана на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області — знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua