Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №546/133/26 — Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/133/26

номер провадження 3/546/59/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді Зіненка Ю.В., розглянувши матеріал, який надійшов від Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований по АДРЕСА_1 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , РНОКПП – не встановлено,

за ч. 2 ст. 172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

25 квітня 2024 року ОСОБА_1 призначено на посаду стрільця-санітара 3 роти 7 взводу військової частини НОМЕР_2 , військове звання солдат. Згідно вимог ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби 36ройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно дотримуватись Конституції та законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідник вчинків.

Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування нa службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника). Згідно вимог ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків він зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, a якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Згідно ст. 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, підтримувати на високому рівні особисту бойову готовність, досконало володіти закріпленою за ним зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням, ретельно готуватися особисто, готувати зброю, техніку та інше майно до занять (стрільб, навчань), виконання завдань за призначенням, постійно стежити за їх наявністю і станом, своєчасно чистити зброю і шанцевий інструмент, проводити технічне обслуговування озброєння та техніки, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з текінкою та в інших випадках, додержуватися правил пожежної безпеки.

Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і нe залишати їх без дозволу командира (начальника).

Статтею 14 «Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», затвердженої Наказом Міністра оборони України 29.06.2005 № 359 (у редакції наказу Міністерства оборони України 20.10.2015 № 569) передбачено, що під час видачі стрілецької зброї та боєприпасів військовослужбовцям командир (керівник, начальник) зобов`язаний нагадати їм порядок поводження зі стрілецькою зброєю та боєприпасами, зокрема щодо заборони: використання несправної стрілецької зброї; зберігання поза розташуванням військової частини (удома, у гуртожитку, на робочому місці) стрілецької зброї, у тому числі й спортивної, та боєприпасів; носіння пістолета без кобури, боєприпасів до будь-якої зброї розсипом; мати при собі стрілецьку зброю під час перебування в санаторії, будинку відпочинку, у відпустці, на лікуванні, a також під час відвідування театрів, клубів та інших громадських місць, якщо перебування в них не пов`язане з несенням служби; під час поводження зі стрілецькою зброєю безпідставно спрямовувати зброю у бік людей, тварин, транспорту, будинків, інших будівель, споруд. За необхідності стрілецька зброя має бути спрямована на поверхню, яка зможе прийняти кулю (у землю, стовбур дерева, кулевловлювач), або вгору під кутом 45-60 градусів; користуватися без необхідності чужою зброєю та зброєю, навички поводження з якою відсутні; виймати пістолет з кобури без потреби; залишати стрілецьку зброю та боєприпаси без нагляду; тримати палець на спусковому гачку без необхідності; закривати або затикати сторонніми предметами канал ствола; проводити чищення стрілецької зброї бензином та іншими легкозаймистими речовинами, a також абразивними матеріалами; під час поводження з боєприпасами допускати їх пошкодження, забруднення тощо.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжується до теперішнього часу.

Проте солдат ОСОБА_1 в порушення правил поводження з боєприпасами допустив вчинення військового адміністративного правопорушення. Встановлено, що 28.10.2025 до чергової частини BП № 2 Полтавської області надійшло повідомлення про те, що за адресою: м. Решетилівка, вул. Великотирнівська, працівниками поліції було зупинено гр. ОСОБА_1 з метою перевірки військово-облікових документів, під час даної перевірки останній, згадавши, що має при собі предмет циліндричної форми зовні схожий на гранту типу М67 самостійно виявив бажання добровільно видати працівникам поліції вищезазначений предмет циліндричної форми для подальшого його огляду та вилучення. 28.10.2025 спільно з працівниками УBTC ГУHП в Полтавській області проведено огляд вищезазначеного предмет циліндричної форми, зовні схожий на гранату типу М67, після проведення огляду даний предмет вилучено та поміщено до спец пакету УBTC для подальшого його скерування до НДЕКЦ в Полтавській області з метою встановлення приналежності даного предмету. 28.10.2025 спільно з працівниками кінологічної служби проведено огляд будинку та прилеглої до нього території за місцем проживання останнього за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого будь-яких вибухо-небезпечних речовин, предметів та боєприпасів виявлено не було. 28.10.2025 опитано ОСОБА_1 , котрий пояснив, що він, дійсно являється діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 та дійсно пpoвoдить бойові завдання з метою захисту суверенітету та цілісності Батьківщини, так в кінці травня місяця 2024 року під час проведення чергового бойового завдання, під час бойовик дій останній, помітивши, що на землі поруч ньoгo знаходиться ручна бойова граната типу М67, розуміючи, що у подальшому дана бойова граната може бути застосована ворогом стосовно нього чи йoгo побратимів, вирішив забрати її собі, поклавши в кишеню куртки, з метою перешкоджання ворогу здійснення дій, котрі спрямовані на зашкодити йому чи його побратимів, після проведення бойових дій останній поклав дану бойову гранату дo себе у цивільну куртку та забувши про неї поїхав до себе додому, надалі 28.10.2025 останнього було зупинено працівниками ГРПП для подальшої перевірки йoгo документів, під час якої ОСОБА_1 , згадавши, щo у верхній правій кишені його куртки знаходиться ручна бойова граната М67 повідомив про даний факт працівників поліції та на вимогу працівників поліції видав її для проведення подальшого огляду.

24 листопада 2025 року скеровано постанову про призначення вибухо-технічної експертизи з метою уточнення інформації, a caмe чим являється вищезазначений вилучений предмет, на підставі якої отримано висновок вибухо-технічної експертизи № CE-19/117-25/25602-ВТХ від 25.11.2025, в котрому зазначено, що наданий нa дослідження предмет є ручною осколковою гранатою М6, яка відноситься до категорії вибухових пристроїв (боєприпасів).

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані як адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-19 КУпАП.

У судове засідання 17 лютого 2026 року ОСОБА_1 не з`явився, повідомлений належним чином шляхом передання телефонограми за номером телефону, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення – 0664451422 (а.с. 38). У письмовому клопотанні, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 просив розглядати справу за його відсутності, свою вину визнає у повному обсязі (а.с. 34).

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за статтею 172-19 КУпАП не є обов`язковою. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу з огляду на положення ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Крім визнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, про що він зазначив у письмовому клопотанні, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-19 КУпАП, підтверджується наступними дослідженими судом доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення від 20 січня 2026 року, в якому зазначені обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-19 КУпАП (а.с. 1-8);

копією постанови слідчого СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Ворожцова Дениса від 26 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження № 12025170440000832 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України, вчиненого ОСОБА_1 . Кримінальне провадження закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із малозначністю вчиненого кримінального правопорушення (а.с. 9-11);

копією письмових пояснень ОСОБА_1 , в яких останній зазначив, що в кінці травня 2024 року під час здійснення бойового завдання біля своєї позиції він побачив бойову гранату. Розуміючи, що бойова граната може бути використана проти нього або його побратимів, ОСОБА_1 підняв її та поклав в карман своєї куртки з метою перешкоджання ворогу здійснення дій. Котрі були спрямовані зашкодити йому та його побратимам. У подальшому ОСОБА_1 поклав бойову гранату у свою цивільну куртку та, забувши про неї, поїхав додому. 28 жовтня 2025 року близько 07 години 00 хвилин він вийшов з приміщення власного будинку та попрямував в бік м. Решетилівка, де близько 08 години 00 хвилин його зупинили працівники поліції з метою перевірки документів. На запитання поліцейських чи є у нього заборонені речі ОСОБА_1 згадав, що у нього при собі в куртці є бойова граната, тому повідомив поліцейським, що у верхній правій кишені куртки у нього бойова граната типу «М-67». У подальшому вищевказану гранату було вилучено (а.с. 12-13);

копією постанови слідчого СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Ворожцова Д.І. від 28 жовтня 2025 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025170440000832, зокрема предмету, схожого на корпус гранати зеленого кольору типу М-67 з маркувальним позначенням (TNS 12H024-013 1947) (а.с. 14-15);

копією висновку експерта № СЕ-19/117-25/25602-ВТХ від 25 листопада 2025 року, згідно з яким предмет, схожий на корпус гранати зеленого кольору типу М-67 з маркувальним позначенням (TNS 12H024-013 1947), є ручною осколковою гранатою НОМЕР_4 , яка відноситься до категорії вибухових пристроїв (боєприпасів) (а.с. 16-21). До вказаного висновку експерта додані фототаблиці із зображеннями об`єкта дослідження (а.с. 22-26);

копією довідки відділу ВТ та ПТД Полтавського НДЕКЦ МВС про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 27 листопада 2025 року, згідно з якою ручна осколкова граната М67 належить до категорії небезпечних об`єктів (а.с. 27);

копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 118, згідно з яким з 25 квітня 2024 року ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 (а.с. 33).

За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Норми статті 280 КУпАП визначають обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Пунктом 14 розділу І Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої 29 червня 2005 року наказом Міністерства оборони України № 359, під час видачі стрілецької зброї та боєприпасів військовослужбовцям командир (керівник, начальник) зобов`язаний нагадати їм порядок поводження зі стрілецькою зброєю та боєприпасами, зокрема щодо заборони: зберігання поза розташуванням військової частини (удома, у гуртожитку, на робочому місці) стрілецької зброї, у тому числі й спортивної, та боєприпасів; носіння пістолета без кобури, боєприпасів до будь-якої зброї розсипом; мати при собі стрілецьку зброю під час перебування в санаторії, будинку відпочинку, у відпустці, на лікуванні, а також під час відвідування театрів, клубів та інших громадських місць, якщо перебування в них не пов`язане з несенням служби.

Як було встановлено судом, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, однак на момент вчинення адміністративного правопорушення не виконував обов`язки військової служби.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Таким чином, особливий період (воєнний стан) в Україні розпочався з моменту оприлюднення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами), тобто з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та на момент вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення воєнний стан не був скасований та діяв на усій території України.

Санкцією ч. 2 ст. 172-19 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами, вчинені в умовах особливого періоду.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-19 КУпАП.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальними правилами ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

Враховуючи обставини вчинення правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність особи, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 стягнення у виді мінімального штрафу, що передбачено санкцією ч. 2 ст. 172-19 КУпАП.

Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 665 гривень 60 коп.

Таким чином, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 40-1, 172-19, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП, суд

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-19 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави.

Реквізити для сплати штрафу - Отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м.Решетилів/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959255; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Рахунок отримувача: UA868999980313090106000016606; Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції; Наявність відомчої ознаки: «00» Без деталізації за відомчою ознакою.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок на користь держави.

Реквізити для зарахування судового збору - Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Речовий докази по справі, а саме ручну осколкову гранату М67 конфіскувати у власність держави.

Роз`яснити, що відповідно до положення частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що згідно частин 1, 2 статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя Ю.В. Зіненко