Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №369/23177/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 16 лютого 2026 р.

Справа: №369/23177/25

Суддя: Мартиненко В. С.

Справа № 369/23177/25

Провадження № 2-а/369/147/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участі секретаря судового засідання Алілуйко Н.О.,

представника позивача Іваненко І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Іваненко Ірина Петрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Іваненко Ірина Петрівна, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення R226209 від 03.12.2025, прийняту начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та закрити провадження у справі.

В обґрунтування вимог заяви позивач посилався на те, що він не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки вчасно уточнив свої військово-облікові дані та був визнаний придатним до військової служби, повторний медичний огляд мав пройти у липні 2029 року. Позивач не відноситься до категорії військовозобов`язаних, які були зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для повторного проходження медичного огляду.

Відповідач відзив на позов не надав.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги заяви підтримали.

Позивач, представник відповідача в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази надані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що 19.07.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був оглянутий Військово-лікарською комісією при І відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнаний придатним до військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії І відділу ТЦК №13 від 26.07.2024, копія якої долучена до позову. На підставі вказаної довідки позивачу було видано військово-обліковий документ № 210120236289111200061 від 26.07.2024, копія якого міститься в матеріалах справи, в якому зазанчено про необхідність повторного медичного огляду до липня 2029.

В мобільному застосунку «Резерв+» позивача зазначено, що ТЦК та СП 23.10.2025 звернувся до Нацполіції щоб доставити позивача для складання протоколу. Причина: не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК. Крім того, зазначено, що дата взяття на облік 19.06.2003, дата ВЛК 19.07.2024, номер протоколу ВЛК 138/13, придатний.

03.12.2025 за результатами розгляду адміністративної справи щодо ОСОБА_1 начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 встановив, що 27.11.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він зазначає, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності). Спосіб надходження заяви: Через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист”, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП вирішено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000.00 грн, про що було складено постанову про накладення адміністративного стягнення R226209 від 03.12.2025.

Згідно зі статтею 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 2 розділу II ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Оскільки судом встановлено, що 19.07.2024 ОСОБА_1 був оглянутий Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 та визнаний придатним до військової служби та мав пройти повторний медичний огляд до липня 2029, суд дійшов висновку про те, що вимоги, передбачені пунктом 2 розділу II ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», за порушення яких позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, на нього не розповсюджувалися.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що суб`єкт владних повноважень не подав до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не виконано обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, в зв`язку з чим судом не встановлена наявність складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, у зв`язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про необхідність стягнути на користь позивача судовий збір, сплачений ним за подання позовної заяви до суду, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 484 гривень 48 копійок.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Керуючись ст.ст. 139, 205, 241-246, 250, 255, 268, 271, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Іваненко Ірина Петрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення R226209 від 03.12.2025, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 484 гривень 40 копійок.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄРДПОУ НОМЕР_2 .

Суддя Мартиненко В.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua