Вирок від 16 лютого 2026 р. у справі №367/738/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/738/26

Провадження по справі № 1-кп/367/732/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , (відеоконференцзв`язок)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025111050000437 від 24.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Пісківка Бородянського району Київської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23.11.2025 о 16 годині 00 хвилин, патрулюючи по вул. Жовтнева в м. Буча Київська області, сержант поліції ОСОБА_6 та лейтенант поліції ОСОБА_7 у складі екіпажу «Акцент-310», на службовому автомобілі марки «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , при виконанні покладених на них обов?язків з безперервного та цілодобового патрулювання території обслуговування з метою контролю за дотриманням учасниками дорожнього руху чинних правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху на території обслуговування відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, виявили та зупинили транспортний засіб марки «Ауді А4», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки водій рухався з порушенням Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 №1306. Під час перевірки документів встановлено, що ОСОБА_4 позбавлений права керування транспортним засобом.

Встановлено, що постановою Ірпінського міського суду Київської області від 12.12.2023 (справа №367/8425/23), яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Крім того, постановою Ірпінського міського суду Київської області від 08.05.2024 (справа №367/8339/23), яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Крім того, постановою Бородянського районного суду Київської області від 04.11.2024 (справа №939/2357/24), яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на загальну суму 74800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 років.

Крім того, постановою Ірпінського міського суду Київської області від 18.02.2025 (справа №367/980/25), яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

Крім того, постановою Ірпінського міського суду Київської області від 27.03.2025 (справа №367/981/25), яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Незважаючи на зазначені постанови Ірпінського міського суду Київської області та Бородянського районного суду Київської області, які набрали законної сили, 23.11.2025, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду, з метою не виконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість виконати постанови суду, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус судів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України, ОСОБА_4 керував транспортним засобом марки «Ауді А4», д.н.з. НОМЕР_2 , до моменту фактичної зупинки 23.11.2025 об 16 год 00 хв за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева.

Крім того, 15.12.2025 ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого єдиного протиправного умислу, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість виконати постанови суду, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України, керував транспортним засобом «Ауді А4» д.н.з. НОМЕР_2 та потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, в результаті чого працівниками БПП в с. Чайка УПП в Київській області ДПП НП України відносно ОСОБА_4 складено адміністративні протоколи за ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, які 15.12.2025 скеровані до Бородянського районного суду Київської області для розгляду в межах повноважень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою провину, підтвердив вищевикладені обставини кримінального правопорушення, та надав пояснення, що неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, був про це обізнаний, проте все одно сідав за кермо автомобіля. У вчиненому розкаюється, готовий понести покарання.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, що характеризують його особу. При цьому суд роз`яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Оцінивши встановлені по справі обставини, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена в ході судового розгляду, а його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, яке відноситься до нетяжкого злочину, останній є раніше не судимим в силу ст. 89 КК України, офіційно не працевлаштований, одружений, має постійне місце реєстрації та проживання, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Крім того, повідомив суд, що на його утриманні перебувають четверо дітей, він є єдиним утриманцем сім`ї та джерелом його доходів є нерегулярні підробітки.

Обставиною, яка пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд визнав щире каяття, оскільки обвинувачений у судовому засіданні визнав свою провину, висловив жаль з приводу вчиненого та осуд своєї поведінки.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Враховуючи вказані вище обставини, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, беручи до уваги характер вчиненого обвинуваченим злочину, відсутність у останнього офіційних джерел доходу, суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.382 КК України

У той же час, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Суд вважає, що призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої йому статті КК України із застосуванням ст. 75-76 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним нових злочинів, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таке покарання також буде достатнім, справедливим та необхідним для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 12, 50, 65-68, 75-76, 382 КК України, ст. 100, 368, 370, 374, 394, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ: оптичний диск CD-R, на якому містяться відеозаписи із службової боді-камери та автомобільного відеореєстратора працівника поліції за 23.11.2025 відносно події з ОСОБА_4 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Ірпінський міський суд Київської області, при цьому відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді

Суддя ОСОБА_1