Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №285/39/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/39/26

провадження № 3/0285/251/26

17 лютого 2026 року м. Звягель

Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Помогаєв А.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Польщі, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №551220 ОСОБА_1 26.12.2025 року о 12 год 36 хв по вул. Шосейна в с. Романівка Звягельського району керував автомобілем Honda Pilot, номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Така неявка не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст. ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Підпункт "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

На підтвердження наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду надано результат тесту приладу "Drager" від 26.12.2025, який заповнено некоректно. У бланк результату обстеження, виготовлений друкованим способом, у розділі "П. І. Б. особи, що тестують" внесено рукописний запис про двох осіб " ОСОБА_2 " та "Коваль Альберт Себастьян". У розділі бланку "П.І. Б. інспектора/лікаря" інформація відсутня.

За таких обставин, з наданого результату обстеження неможливо однозначно встановити особу, відносно якої проведено тестування.

У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ ) вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Протокол про адміністративне правопорушення містить невірну інформацію про належність ОСОБА_1 до громадянства України.

З відеозапису, доданого до протоколу, вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином Республіки Польщі та не володіє українською мовою. Посадовими особами поліції не було забезпечено участь перекладача під час роз`яснення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проходження огляду на стан сп`яніння, складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.

ЄСПЛ має усталену практику щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у декількох рішеннях цього Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст. 6-3, підпункт (е), означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа «Шабельник проти України», рішення від 19 лютого 2009 року).

Відповідно до пункту 12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941 (далі - Інструкція №1376), особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови, підписати його. У разі, якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.

Достеменно розуміючи, що ОСОБА_3 є іноземцем - громадянином Республіки Польщі, поліцейські, в порушення вимог п. 12 Інструкції №1376 не залучили при складанні протоколу перекладача.

Як вбачається з відеозапису ОСОБА_3 недостатньо розумів, що від нього вимагають працівники поліції, хоча і виконував їх вимоги.

У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 володіє у достатньому обсязі українською мовою, якою було складено протокол про адміністративне правопорушення і, відповідно, останній не мав можливості з ним ознайомитись, надати пояснення, заперечення.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантовано право кожного обвинуваченого на переклад мовою, якою володіє особа, розглядається як невід`ємна складова права на захист (параграф 3 ст. 6 Конвенції).

При цьому, провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважається кримінальним у розумінні Конвенції (Рішення ЄСПЛ у справі «Швидка проти України», «Лутц проти Німеччини» та ін.).

Відповідно до практики ЄСПЛ, дотриманням права на допомогу перекладача є однією зі складових прав обвинуваченого на захист, у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд.

Інформація про звинувачення має надаватися особі мовою яку він розуміє, якщо особа не володіє мовою, що використовується і не розуміє її документ, що містить звинувачення, повинен бути перекладений, мовою зрозумілою обвинуваченому (рішення ЄСПЛ у справі «Ермі проти Італії» від 18 жовтня 2006 р).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що поліцейським під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 порушено права останнього, зокрема, в частині його складення без участі перекладача та ознайомлення з іншими документами рідною мовою, не роз`яснено йому належним чином права та обов`язки, не роз`яснено йому процедуру проведення огляду, у зв`язку з чим, було порушено його право на захист.

Згідно ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу, інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з`ясовує обставини справи.

Докази у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зібрано з грубим порушенням його права на захист, що виключає можливість їх використання для доведення вини.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суддя дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ :

Провадження в адміністративній справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Помогаєв