Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №285/348/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/348/26

провадження у справі № 2-а/0285/18/26

17 лютого 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Житомирській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

22.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 6517044 від 15.01.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а провадження у справі - закрити.

В обґрунтування позову зазначає, що 15.01.2026 поліцейським ГУНП в Житомирській області винесено оспорювану постанову, згідно якої 15.01.2026 о 20:29 по вул. О.Чернявського, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda, д.н.з. НОМЕР_1 , із неосвітленим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 м, чим порушив п. 2.9.в. ПДР України, за що передбачено адміністративну відповідальність згідно із ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. До постанови поліцейського не долучено доказів на підтвердження факту вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення. Крім того, позивачу не надано можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема правом користуватися юридичною допомогою адвоката. Обвинувачення, не підтверджене належними та допустимими доказами, має бути визнано таким, що ґрунтується на припущеннях.

Короткий зміст відзиву на позов

У відзиві на позов представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість. Зазначив, що факт керування позивачем транспортним засобом, із неосвітленим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 м, підтверджується відео-доказом, долученим до цього відзиву на позов (а.с. 47).

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення позивача, допитавши свідка, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що поліцейським Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення від 16.09.2020 року серії ЕНА № 6517044 від 15.01.2026, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 190 грн за те, що 15.01.2026 о 20:29 по вул. О. Чернявського, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda, д.н.з. НОМЕР_1 , із неосвітленим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 м, чим порушив п. 2.9.в. ПДР України, за що передбачено адміністративну відповідальність згідно із ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

На долученому відео із боді-камери поліцейського зафіксовано розгляд адміністративного матеріалу, однак відеозапис не містить фіксування номерного знака автомобіля позивача, який є неосвітленим, тобто вказаний доказ не підтверджує вчинення позивачем порушення вимог п. 2.9. «в» ПДР України.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Щодо суті інкримінованого адміністративного правопорушення

Відповідно до п. 2.9. «в» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Частиною 1 ст. 121-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, -

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, сама по собі постанова поліцейського не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, так як у вказаній постанові міститься лише описання правопорушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Згідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень, обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Наданий відповідачем відеозапис із боді-камери поліцейського не містить фіксування номерного знака автомобіля позивача, який є неосвітленим, тобто вказаний доказ не підтверджує вчинення позивачем порушення вимог п. 2.9. «в» ПДР України.

Більше того, як вбачається з відеозапису, інший працівник поліції фотографував транспортний засіб позивача на власний мобільний телефон, однак таких фото-доказів до матеріалів справи долучено не було.

Позивач заперечує вчинення ним правопорушення, оскільки правила забезпечення безпеки дорожнього руху ним не були порушені.

Відповідач покладений на нього обов`язок не виконав - не надав суду належних доказів, які б підтверджували правомірність його рішення.

Таким чином, відповідачем не доведено та не підтверджено належними доказами факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та як наслідок, не доведено факту порушення позивачем правил дорожнього руху.

Отже, суд приходить до висновку в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Щодо порушення права на юридичну допомогу адвоката

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Крім того, згідно підпункту 5 пункту 5 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що працівник поліції, згідно вимог ст. 268 КУпАП, зобов`язаний роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її право скористатись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, та вжити заходів з метою реалізації особою такого права.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 №524/9827/16-а.

Однак, як вбачається з відеодиску з нагрудної камери поліцейського, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 виявив бажання скористатись юридичною допомогою адвоката, про що тричі заявляв відповідне клопотання. Однак сержант поліції лише вказав «користуйтеся, я Вам не забороняю», не надавши реальну, об`єктивну можливість особі скористатися таким правом.

Такі дії сержанта поліції порушують право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, скористатись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, оскільки сержантом поліції не вжито належних заходів щодо надання водію об`єктивної можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

Сержант поліції, з урахуванням заявленого клопотання особи про намір скористатись юридичною допомогою адвоката, не був позбавлений можливості відкласти розгляд справи про адміністративне правопорушення на інший день, повідомити водія про дату, час та місце розгляду справи, тим самим надавши водію реальну можливість залучити до участі у розгляді справи - адвоката.

Зазначене свідчить про порушення права на захист, та як наслідок є істотним порушенням поліцейським процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є окремою підставою для задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів, які підтверджують наявність події і складу адміністративного правопорушення, а також те, що відповідачем не були вжиті заходи щодо повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, а також порушено право особи на юридичну допомогу адвоката, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6517044 від 15.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП – скасувати.

Провадження у справі закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Житомирській області (вул. Старий бульвар, 5/37, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 40108625) судовий збір в розмірі 527 гривень 16 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 17.02.2026.

Суддя Т.Б. Сташків