Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №177/2730/25 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2730/25

Провадження № 3/177/4/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А.

за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, Кривенко І.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

До Криворізького районного суду Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , відповідно до якого, 12.09.2025 о 18 год. 45 хв., останній керував транспортним засобом марки Volkswagen Transporter, р/н НОМЕР_1 , по трасі Н-23, 105 км у с. Вільне Лозуватської територіальної громади Криворізького району, Дніпропетровської області, із ознаками наркотичного сп`яніння (поведінка, яка не відповідає обстановці, блідість обличчя, звужені зіниці, що не реагують на світло), та в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження медичного огляду на визначення стану сп`яніння в установленому законом порядку в спеціалізованому медичному закладі КЗ «КБЛНПД» ДОР відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, повідомлявся належним чином. Водночас, останній реалізував своє право на захист, передбачене ст. 268 КУпАП та до участі в справі залучив захисника, адвоката Кривенко І.М., а тому засідання проведено за відсутністю ОСОБА_1 .

У судовому засіданні захисник Кривенко І.М. заявила клопотання про закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки матеріали справи не містять доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, вказані в протоколі ознаки сп`яніння, виявлені працівниками поліції, є надуманими та не відповідають дійсності та матеріали складеними працівниками поліції з порушенням вимог КУпАП. Фактично складання матеріалів за ч. 1 ст.130 КУпАП зумовлено відмовою ОСОБА_1 прослідувати з працівниками поліції до ТЦК.

Суд, вислухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши відеозаписи на DVD-диску з відеофіксацією правопорушення та письмові матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

У розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Із аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено, серед іншого, адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки Volkswagen Transporter, р/н НОМЕР_1 , 12.09.2025 зафіксовано на відеозаписі диску DVD-R.

Захисник зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки на відеозаписі зафіксовано розмову поліцейського з особою, яка перебувала в транспортному засобі, що знаходився на узбіччі дороги у нерухомому стані.

При дослідженні фрагментів відеозапису на диску DVD-R видно, що на ньому зафіксовано, як на вимогу працівників поліції, подану звуковим сигналом, зупинено транспортний засіб Volkswagen Transporter, р/н НОМЕР_1 . За кермом знаходиться водій, який представився ОСОБА_1 , зазначив свою дату народження. Під час спілкування з поліцейським, двигун транспортного засобу працює, водій із салону не виходить, в автомобілі знаходиться пасажир – дружина ОСОБА_1 . Безпосередньо ОСОБА_1 пояснює працівникам поліції що саме він керує транспортним засобом, а тому доводи захисника в частині, що ОСОБА_1 не є водієм і, відповідно, не є суб`єктом відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд визнає необґрунтованими.

Щодо доводів захисника, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог КУпАП, а саме в ньому не зазначено місце вчинення правопорушення, має неякісний друк, а в рапорті працівника поліції відсутня дата його складання.

Як вбачається з матеріалів справи, до Криворізького районного суду Дніпропетровської області вперше матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 надійшли 24.09.2025, які постановою від 29.09.2025 повернуті до Полку ПП в місті Кривий Ріг УПП у Дніпропетровській області ДПП для належного оформлення, оскільки вказане місце вчинення правопорушення не конкретизовано з прив`язкою до місцевості, що необхідно для визначення підсудності справи.

Після усунення встановлених судом недоліків, уточнивши місце правопорушення з прив`язкою до територіальної громади Криворізького району Дніпропетровської області, матеріали повторно направлені до суду.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містить усі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Також, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисником не надано суду доказів звернення ОСОБА_1 із заявами про неправильність дій працівників поліції чи порушення його прав під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 отримано копію протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить його підпис без будь-яких застережень та зауважень. У графі для пояснень по суті правопорушення ОСОБА_1 власноруч вказано «пояснення бажаю надати в суді».

Із урахуванням викладеного, доводи захисника щодо невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам КУпАП, суддя вважає необгрунтованими.

Відповідно до п.п. 8, 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015 (далі по тексту – Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані алкогольного або іншого сп`яніння чи перебуває під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції згідно з ознаками, визначеними в п. 3, 4 розділу І Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я із видачею направлення за формою, наведеною в додатку №1 до Інструкції.

Так, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння – поведінка, яка не відповідає обстановці, блідість обличчя, звужені зіниці, що не реагують на світло, виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 12.09.2025, в розумінні п. 4 розділу І, п. 1 розділу ІІ Інструкції є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан сп`яніння, а у випадку відмови в проходженні огляду – визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Однак, дослідженням фрагментів відеозапису на диску DVD-R встановлено, що після зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , поліцейським останньому повідомлено причину зупинки - наявність інформації, що свідчить про причетність водія транспортного засобу до вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення. Під час спілкування з ОСОБА_1 , працівниками поліції з`ясовувалося питання його перебування у розшуку та необхідністю направлення водія до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. ОСОБА_1 категорично відмовився проїхати до ТЦК та СП, пояснив, що проходив військово-лікарську комісію, у розшуку не перебуває, акцентував увагу незаконності вимог працівників поліції щодо його направлення до ТЦК та СП. На пропозицію вийти з автомобіля для поверхневої перевірки та вимог відкрити багажник, ОСОБА_1 також відповів відмовою, запропонував щоб його дружина, яка є пасажиром, відкрила багажник автомобіля для огляду. Розмова поліцейського з водієм тривала більше 11 хвилин, після чого поліцейський повідомив, що вбачає у останнього ознаки наркотичного сп`яніння, та обов`язок проїхати до медичної установи для проведення огляду. На зауваження ОСОБА_1 , що таким чином поліцейський намагається його відвезти до ТЦК та СП, поліцейський відповідає «спочатку поїдемо до медичного закладу», після чого ОСОБА_1 повідомив що в такому разі він відмовиться від проходження огляду на визначення стану сп`яніння.

Працівниками поліції у направленні до медичного закладу та протоколі про адміністративне правопорушення вказані виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння як: поведінка, яка не відповідає обстановці, блідість обличчя, звужені зіниці, що не реагують на світло.

Зазначені ознаки відповідають ознакам, вказаним у п. 4 розділу І Інструкції, які визначають правомірність пред`явлення вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Однак, з поведінки ОСОБА_1 на переглянутих фрагментах відеозапису не вбачаються такі ознаки сп`яніння, як поведінка, яка не відповідає обстановці. ОСОБА_1 поводив себе адекватно, чітко відповідав на запитання працівників поліції, висловлював свої заперечення, його поведінка та мова цілком відповідали обстановці. Водій не виходить із салону автомобіля, веде розмову з поліцейським через ледь відкрите вікно, тому незрозуміло яким чином поліцейським встановлено наявність у ОСОБА_1 таких ознак як блідість обличчя, звуженість зіниць, що не реагують на світло.

Визначаючи склад вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, обов`язково необхідно встановлювати наявність дійсних підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, передбаченими п.п. 3, 4 розділу І Інструкції. Саме наявність/відсутність таких підстав зумовлює правомірність/неправомірність дій працівників поліції щодо вимоги пройти огляд на визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку.

Отже, дані з диску DVD-R свідчать про той факт, що першочергово працівниками поліції було оголошено ОСОБА_1 про перебування його в розшуку органами РТЦК, у зв`язку з чим, вважали за необхідне доставити останнього до РТЦК. Водночас, отримавши від ОСОБА_1 відмову вийти з автомобіля та прослідувати з працівниками поліції до РТЦК, останній не діяли не у спосіб, визначений законом, а саме, не здійснили його адміністративне затримання, що визначено ст. ст. 24, 36-37 Закону України «Про Національну поліції» та ст.ст. 260-261 КУпАП.

Слід зазначити, що така поведінка працівників поліції відносно ОСОБА_1 , після висловлення останнім відмови прослідувати до РТЦК, фактично у подальшому провокувала відмову останнього від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що зумовлено побоюванням бути доставленим до РТЦК.

Таким чином, у даному конкретному випадку, дії працівників поліції не були направлені на усунення можливого порушення порядку військового обліку та мобілізації, затримання та доставки ОСОБА_1 до РТЦК та СП, як того вимагає законодавство, а були направлені на складення протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, що пов`язано з небажанням водія бути доставленим до РТЦК та СП, його спонукання до відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, із метою уникнення затримання та доставки до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема в справах «Кобець проти України» від 14.02.2018, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення вини «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Водночас, встановлені судом обставини у цій справі, викликають обґрунтовані сумніви у причетності ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, щодо його умислу на відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які б у достатній мірі вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею ст. 284 КУпАП передбачено, що у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому приходить до переконання про необхідність закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП,у зв`язку з відсутністю в діях останнього інкримінованого йому складу адміністративного правопорушення.

З огляду на закриття провадження в справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір у порядку ст. 40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. ч.1 ст. 130, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, – закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Суддя: