Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №204/8825/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа №204/8825/25

Провадження №2/204/531/26

РІШЕННЯ

іменем України

17 лютого 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Книш А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ольгинської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить визнати за нею право власності на житловий будинок «А1», який має загальну площу 58,7 м2, житлову площу – 43,4 м2, та складається з житлових кімнат площею 13,9 м2, 6,2 м2, 8,0 м2, 15,3 м2, кухні площею 6,8 м2, кладової 2,0 м2, веранди «а1» площею 6,5 м2, крильця – «а’» з надвірними будівлями і спорудами: літня кухня – «Б1», гараж – «В1», сарай – «г1», вбиральня – «Д1», паркан - №1, мощення – І, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На обґрунтування позову зазначено, що 28.05.1990 р. позивач уклала договір купівлі-продажу житлового будинку, відповідно до якого купила житловий будинок житловою площею 43,4 м2, загальною площею 58,7 м2 з надвірними будівлями: літня кухня, гараж, сарай, вбиральня, крильце, паркан, мощення, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Після початку повномасштабного вторгнення позивач вимушена була переміститися на безпечну територію з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. На сьогоднішній день позивачу відомо, що будинок є пошкодженим, про що подавалися відомості до поліції та наявний витяг з ЄРДР, однак відстежувати стан майна постійно неможливо через перебування в окупації. Виходячи з вищевикладеного, оскільки було втрачено оригінали документів на житловий будинок, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про житловий будинок відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на житловий будинок у БТІ з тимчасово окупованої території на даний час неможливо, позивач не може розпоряджатися своїм майном, що порушує її право власності та право на отримання від держави компенсації за пошкоджене житло.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 26 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

16 вересня 2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначає, що Ольгинська селищна військова адміністрація Волноваського району Донецької області позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 28 травня 1990 року, посвідченого головою Миколаївської сільської Ради, який зареєстровано 18 червня 1990 року Бюро технічної інвентаризації м. Волновахи Донецької області, реєстраційний напис №1111, позивачу на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.10-11).

Згідно копій технічного паспорта на квартиру, де власником зазначено позивача, генерального плану, довідки-характеристики, акту оціночної вартості домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 57,70 кв.м., складається з житлового будинку «А1», загальною площею 58,7 м2, житлову площу – 43,4 м2, та складається з житлових кімнат площею 13,9 м2, 6,2 м2, 8,0 м2, 15,3 м2, кухні площею 6,8 м2, кладової 2,0 м2, веранди «а1» площею 6,5 м2, ганок – «а?» з надвірними будівлями і спорудами: літня кухня – «Б1», гараж – «В1», сарай – «Г1», вбиральня – «Д1», паркан - №1, мощення – І (а.с.12-15).

З 18 липня 1985 року позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7-9).

Відповідно до листа відділу «Центр надання адміністративних послуг» Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області від 09 липня 2025 року щодо відомостей про проведення реєстрації права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , наразі доступ до реєстрових книг та реєстраційних справ, зберігачем яких є Товариство з обмеженою відповідальністю «Волноваське бюро технічної інвентаризації», - відсутній. Підприємство та документація не евакуйовані та знаходяться на тимчасово окупованій території (а.с.16).

Відомості про реєстрацію права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні (а.с.16 зворотна сторона).

Вирішуючи пред`явлені позовні вимоги суд виходить з такого.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У пункті 1 частини другої зазначеної статті передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном згідно з положеннями частини першої статті 317 ЦК України.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття права власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ураховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018 року у справі N 920/615/16, від 05 вересня 2019 року у справі N907/310/18).

Стаття 392 ЦК України, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 760/14438/15-ц.

Отже, розглядаючи обставини цієї справи в контексті вказаних норм права за загальним правилом судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується або оспорюється. Тобто положення статті 392 ЦК України спрямовано на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Така правова позиція викладена у пункті 13 постанови Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі N 910/1016/17, пункті 12 постанови від 17 квітня 2018 року у справі N 914/1521/17).

З огляду на викладене, ураховуючи надані суду докази, суд уважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про визнання за позивачем права власності.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ольгинської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 58,70 кв.м., житловою площею 43,40 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Ольгинська селищна військова адміністрація Волноваського району Донецької області, місцезнаходження: Донецька обл., Волноваський р-н, сел. Ольгинка, вул.Маяковського, б. 32Б, ідентифікаційний код 44329149.

Головуючий