Рішення від 11 лютого 2026 р. у справі №204/10308/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/10308/25

Провадження № 2-др/204/21/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Павлюк Д.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпрі заяву адвоката Дударенко Анастасії Дмитрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу, поданої в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшла заява адвоката Дударенко Анастасії Дмитрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу, поданої в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви адвокат вказала на те, що 06.01.2026 року Чечелівським районним судом міста Дніпра було розглянуто цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та ухвалено рішення, яким позовні вимоги були задоволені частково. Проте, у рішенні судом не було вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу. Так, представник заявника – адвокат Дударенко А.Д. надає суду докази надання ОСОБА_1 професійної правничої допомоги адвоката, понесених у зв`язку з розглядом справи №204/10308/25, а саме: Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правничої допомоги адвокатом від 02.09.2025, Акт № 1 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги адвокатом від 13.01.2026 р. до Договору про надання правничої допомоги адвокатом від 02.09.2025, рахунок № 1 від 13.01.2026 р. Окремо зазначає, що станом на 15.01.2026 року витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн. 00 коп. не було сплачено, оскільки відповідно до умов п. 3 Додаткової угоди № 1 від 30.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги адвокатом від 02.09.2025 року: “Сторони домовилися, що оплата визначеної у п. 2 цієї Додаткової угоди суми здійснюється протягом 5-х (п`яти) робочих днів з дати ухвалення остаточного рішення у даній справі, що набрало законної сили.”. У зв`язку із зазначеним, адвокат звернулась до суду із зазначеною заявою та просить ухвалити додаткове рішення по справі, яким стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

05 листопада 2025 року представник відповідача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Шпичак К.М. через систему «Електронний суд» подала до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги в якому зазначила, що витрати на оплату послуг адвоката не є співмірними із складністю справи, часом витраченим адвокатом на підготовку позовної заяви та заяви про забезпечення позову та ціною позову, у зв`язку із чим відсутні підстави для стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу.

Згідно ухвали суду від 02.02.2026 заява про стягнення витрат на правничу допомогу прийнята до розгляду; постановлено проводити розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши подану заяву, матеріали справи, суд вважає необхідним ухвалити у даній справі додаткове рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Встановлено, що 06.01.2026 року Чечелівським районним судом міста Дніпра було розглянуто цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та ухвалено рішення, яким позовні вимоги були задоволені частково; визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис зареєстрований за №41442, вчинений 17.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» відступило право вимоги на підставі Договору факторингу №ККЛУ-21042021 від 21 квітня 2021 року за Кредитним договором №1264149 від 20.11.2020 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , за період з 20.04.2021 року по 26.04.2021 року включно у розмірі 33 730 грн., з яких: 10 000 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 22 800 грн. – заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 ЗУ «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача; в іншій частині позовних вимог – відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 (сорок вісім) коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь держави судовий збір 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 (дев`яносто шість) коп.

Цим же рішенням, скасовані заходи забезпечення позову в частині зупинення стягнення у виконавчому провадженні №68470699, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 17 травня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №41442, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» заборгованості у розмірі 33 730.00 грн., накладені ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 06 жовтня 2025 року.

Встановлено, що питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, судом вирішено не було.

У зв`язку із зазначеним, представник позивача звернулась до суду в порядку п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України із відповідною заявою, в якій просила ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у даній справі позивачу ОСОБА_1 адвокатським бюро «Анастасії Дударенко» надавалася правнича допомога на підставі укладеного договору про надання правничої допомоги адвокатом від 02.09.2025 року та ордеру серії АЕ №1428609 (а.с.107).

Згідно п.2 додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги адвокатом від 02.09.2025 року (а.с.108), вартість послуг щодо надання правничої допомоги та представництва інтересів ОСОБА_1 у Чечелівському районному суді міста Дніпра складає 10 000 грн.

Відповідно до п.3 додаткової угоди, сторони домовились, що оплата суми здійснюється протягом 5-ти робочих днів з дати ухвалення остаточного рішення у даній справі, що набрало законної сили.

Як вбачається з акту №1 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги адвокатом від 13.01.2026 року до договору про надання правничої допомоги адвокатом від 02.09.2025 року (а.с. на звороті 108), представництво інтересів ОСОБА_1 у Чечелівському районному суді міста Дніпра в рамках справи №204/10308/25, включає в себе: складання тексту позовної заяви, складання тексту заяви про забезпечення позову. Разом до сплати підлягає 10 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що адвокатським бюро «Анастасії Дударенко» складено рахунок №1 від 13 січня 2026 року на оплату наданих адвокатом послуг згідно акту №1 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги адвокатом від 13.01.2026 року до договору про надання правничої допомоги адвокатом від 02.09.2025 року в розмірі 10 000 грн. (а.с.109).

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представник позивача подав докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат на суму 10 000 грн. у строк передбачений законом. Суд вважає, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу підтверджені належними і допустимими доказами (укладеним договором, платіжним дорученням), тому вони приймаються судом до уваги.

Одночасно з цим, суд враховує, що 05 листопада 2025 року представник відповідача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Шпичак К.М. через систему «Електронний суд» подала до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Враховуючи, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання наданих послуг, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, також враховуючи, що відповідач просив зменшити суму витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на правову допомогу у цій справі, зменшивши їх з 10 000 грн. до 2 000 грн., що є співмірним з наданим адвокатом обсягом послуг, які відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та з врахуванням частково задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи зазначені норми Закону, а саме особливості розподілу судових витрат між сторонами у справі, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн., як такі, що знайшли своє документальне підтвердження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,137,141,270 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Дударенко Анастасії Дмитрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу, поданої в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

В іншій частині заяви – відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Суддя Н.В. Токар