Вирок від 16 лютого 2026 р. у справі №213/5309/25 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/5309/25

Номер провадження 1-кп/213/108/26

В И Р О К

Іменем України

17 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участі: прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження 12025041740000304 від 08.10.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, курсант навчального взводу навчальної роти школи базової загальновійськової підготовки ВЧ НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізацій, курсант навчального взводу навчальної роти школи базової загальновійськової підготовки в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби, в порушення вимог ст. 68 Конституції України, ст.ст. 9,11,16,28,29,30,31,35-38,127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №578-ХIV, ст.ст. 3,4,6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551- ХIV та Військової присяги, вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

Так, ОСОБА_4 неодноразово притягнутий судами до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: постановою Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 24.04.2024, відповідно до якої останньому призначено покарання у виді штрафу в сумі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, яка набрала законної сили 07.05.2024; постановою Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 26.06.2024, відповідно до якої йому призначено покарання у виді штрафу в сумі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, яка набрала законної сили 09.07.2024; постановою Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 16.09.2024, відповідно до якої йому призначено покарання у виді штрафу в сумі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, яка набрала законної сили 27.09.2024; постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 02.08.2024, відповідно до якої йому призначено покарання у виді штрафу в сумі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, яка набрала законної сили 13.08.2024; постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 09.04.2025 року, яка набрала законної сили 22.04.2025 року, відповідно до якої до ОСОБА_4 застосовано адміністративне стягнення у виді 15 діб адміністративного арешту з позбавленням права керування транспортними засобами строком 10 (десять) років.

Однак, ОСОБА_4 , діючи умисно, заздалегідь знаючи і розуміючи, що він позбавлений права керувати транспортними засобами, оскільки його посвідчення водія здане на зберігання до підрозділу патрульної поліції, а також розуміючи те, що на останнього неодноразово складені адміністративні протоколи за керування транспортними засобами без посвідчення водія, за якими його визнано винним і призначено покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами та маючи реальну можливість їх виконати, нехтуючи встановленою за рішенням суду забороною права керування транспортними засобами, будучи обізнаним, що керування транспортними засобами без посвідчення водія є протиправним діянням, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення статті 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, достовірно знаючи що він позбавлений права керувати транспортними засобами, всупереч судовим рішенням, 08.10.2025 року о 15:22 годині керував транспортним засобом – автомобілем «Mazda» 626 з реєстраційним номером НОМЕР_2 , рухаючись по проїзній частині дороги в сторону буд. №12 по вул. Промениста, в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, де на підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», був зупинений екіпажем патрульної поліції УПП м. Кривий Ріг «Буран 302», не виконавши таким чином судового рішення щодо заборони керування транспортними засобами.

Зазначені умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України за ознаками умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження.

Вищезазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Так, під час судового засідання, обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. З наслідками надання згоди щодо оскарження вироку ознайомлений.

Обвинувачений підтвердив, що дійсно був ознайомлений з усіма постановами про позбавлення права керування транспортними засобами. Повідомив, що авто належить сусіду, якйи попросив поставити його в гараж. До вчиненого ставиться критично, вину визнав.

Прокурор під час судового засідання заявив, що не заперечує проти розгляду кримінального провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Зазначив, що відсутні обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, та наявні обставини, що пом`якшують покарання – щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

За вказане кримінальне правопорушення просив призначити покарання у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

ІІ. Висновки суду та мотиви призначення покарання.

За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, обставини в сукупності, які не оспорюються учасниками судового провадження, і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України за ознаками умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, особу винного, який є неодруженим, на утриманні малолітніх дітей не має, з середньою освітою, є військовослужбовцем, на обліках у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, вину визнав повністю.

Відповідно до досудової доповіді, складеної на виконання ст. 314-1 КПК України, згідно з якою Інгулецький районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області вважає, що ризик вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення оцінюється, як середній, та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється також як середній, у зв`язку з чим орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Водночас суд враховує, що обвинувачений сам підтвердив у судовому засіданні несплату штрафів за постановами про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому суд вважає, що покарання обвинуваченому має бути призначене у вигляді позбавлення волі, а не у вигляді штрафу.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому судом враховується щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Враховуючи вищевикладене, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного ОСОБА_5 , наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що покарання йому повинно бути призначене у вигляді позбавлення волі на строк три роки.

ІІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався і підстав для його застосування суд не вбачає.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

Транспортний засіб автомобіль «Mazda 626», р/н НОМЕР_3 , - залишити за належністю власнику.

Матеріали кримінального провадження № 12025041740000304 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням при справі 213/5309/25, пр. № 1-кп/213/108/26

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копія вироку після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1