Вирок від 15 лютого 2026 р. у справі №199/1645/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/1645/26

(1-кп/199/562/26)

В И Р О К

іменем України

16 лютого 2026 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026053410000003, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Добропілля, Донецької обл., громадянина України, з середньою освітою, холостого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її на посаді водія акумуляторника відділення ремонту та зарядки акумуляторних батарей взводу спеціальних робіт і ремонтної роти ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_2 , 25 січня 2026 року приблизно о 11 год. 00 хв., більш точного часу під час дізнання встановити не надалось можливим, перебуваючи поблизу магазину «Крамниця», який розташований за адресою Донецька область, м. Добропілля, вул. Івана Франка, буд. 19, побачив незнайомого раніше чоловіка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мав при собі спортивний велосипед марки «TITAN», моделі «BUSTER», білого кольору. В цей час у солдата ОСОБА_3 , раптово виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння спортивним велосипедом марки «TITAN» шляхом зловживання довірою.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, солдат ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_4 , попрохав останнього передати йому велосипед під приводом з`їздити за водою, не маючи наміру повертати вказаний велосипед. Потерпілий ОСОБА_4 , довіряючи солдату ОСОБА_3 , та будучи помилково впевненим у правомірності та добросовісності дій, погодився та передав останньому свій велосипед.

Після чого солдат ОСОБА_3 , продовжуючи свій протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, поїхав на вказаному велосипеді в напрямку свого місця проживання, розпорядившись, в подальшому, чужим майном на власний розсуд.

Внаслідок умисних дій солдата ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_4 було спричинено матеріальну шкоду в розмірі вартості викраденого майна на загальну суму 5272,50 гривень.

До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані:

-письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності його захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

-письмова заява потерпілого ОСОБА_4 , щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені заяви як обвинуваченого, так і потерпілого, є усвідомленими, відповідають їх внутрішній волі, а їх процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку в обсязі обвинувачення, яке було сформульоване прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК Україні особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначаючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є умисним, закінченим, корисливим кримінальним проступком, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, той факт, що викрадене майно повернуте потерпілому, відомості про особу обвинуваченого.

Останній до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце проживання, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому,судом не встановлені і на такі обставини сторона обвинувачення не посилається.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді пробаційного нагляду у межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України, оскільки менш суворі види покарання не будуть дієвими та зможуть забезпечити досягнення його мети, підстави для призначення більш суворих видів покарання судом не встановлені і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

Запобіжний захід обвинуваченому раніше не обирався і клопотання про застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної слід сторонами не заявлялося.

На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 302, 368, 374, 3812-382 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік з покладенням на ОСОБА_3 обов`язків, передбачених п.п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.

Речовий доказ – спортивний велосипед марки «TITAN», моделі «BUSTER», білого кольору, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4 , залишити останньому.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий:

16.02.2026