Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 15 лютого 2026 р.
Справа: №161/2388/26
Суддя: Мазур Д. Г.
Справа № 161/2388/26
Провадження № 3/161/1162/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Луцьк 16 лютого 2026 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Мазур Д.Г., за участю: секретаря судового засідання Дручок О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
В С Т А Н О В И В:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 26 січня 2026 о 23 год 45 хв. гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Master д.н.з. НОМЕР_1 в м. Луцьку, по вул. Рівненська, 47, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації, виражене тремтіння пальців. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у лікаря нарколога в медичному закладі відмовився.
Такі дії ОСОБА_1 , кваліфіковані як порушення п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, зазначив, що він не керував транспортним засобом.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд доходить до таких висновків.
Згідно з ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 280 КУпАП підлягають з`ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Частиною четвертою статті 266 КУпАП визначено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.
Згідно з Розділом 1 п. 2. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, зазначено, що огляд на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
В п. 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться:
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «ВОЦТЗ», у якому зазначено, що у ОСОБА_1 ;
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
-рапортом;
- поясненнями ОСОБА_1 , в яких вказано, що він керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції;
- постановою ЕНА №6571529 від 27.01.2026;
-відеозаписом;
Як передбачено п. 2. 5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.
Таким чином, норми ПДР встановлюють обов`язок водія, а не право пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.
Суд констатує, що факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №576268, письмовими поясненнями, в яких ОСОБА_1 вказує, що керував транспортним засобом, постановою ЕНА №6571529 від 27.01.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, яка ОСОБА_1 не оскаржувалась, а накладене на нього стягнення у виді штрафу було ним сплачено. Окрім того, з досліджуваного судом відеозапису з боді-камер поліцейських на «2:20-2:30 хв» водій ОСОБА_1 , зазначив що керував транспортним засобом.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина доведена встановленими судом доказами «поза розумним сумнівом».
Доказів на підтвердження протилежного ОСОБА_1 суду надано не було.
Таким чином, суддя оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що в діях ОСОБА_1 , міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
В рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
На переконання судді, правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, така тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Так, водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Також, ОСОБА_1 було заявлено клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з можливим поданням доказів, проте яких саме доказів ним не було вказано.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адмінісративної відповідальності та дослідивши докази дійшов висновку, що підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 , немає, оскільки у справі достатньо наявних доказів для ухвалення рішення, і немає потреби в додаткових процесуальних діях та враховуючи те, що суду не надано перелік можливих доказів.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеня її вини, суддя вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таким чином, позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання, а саме запобігання вчиненню нових правопорушень особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому ОСОБА_1 , необхідно стягнути 665,60 грн судового збору.
Керуючись ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
(Реквізити сплати: рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; назва отримувача коштів: ГУК у Волинській області/Волинська область/21081300; код отримувача (код ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998).
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
(Реквізити сплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету22030106).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур
Оригінал: reyestr.court.gov.ua