Вирок від 16 лютого 2026 р. у справі №161/160/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 16 лютого 2026 р.

Справа: №161/160/26

Суддя: Покидюк В. М.

Справа № 161/160/26

Провадження № 1-кп/161/518/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 17 лютого 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025030580002451, що надійшов з Луцької окружної прокуратури, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луцька Волинської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, непрацевлаштованого, розлученого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.04.2022 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць, звільненого 11.03.2025 по відбуттю строку покарання,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Так, ОСОБА_4 , о 14 годині 24 хвилин 21 вересня 2025 року, діючи умисно, в умовах воєнного стану, який введений на території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, який в передбаченому законом порядку неодноразово продовжено та який діяв на час вчинення кримінального правопорушення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи у середині приміщення під`їзду будинку АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, таємно, повторно, викрав велосипед марки «FORMULA», вартість якого відповідно до висновку експерта № СЕ/103-25/13590-ТВ від 14.10.2025 становить 3 433 гривень 33 копійок, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на вище вказану суму.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення та не оспорював фактичних обставин, пояснивши при цьому, що правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, мотив і мету, а також форму вини, суду дав показання, що дійсно він о 14 годині 24 хвилини 21 вересня 2025 року в під`їзді будинку № 4, що за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Загородня, викрав велосипед марки «FORMULA».

Не заперечив кваліфікацію кримінального правопорушення, а також те, що він своїми діями завдав потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 3 433 гривень 33 копійок.

На даний час збитки потерпілій ОСОБА_6 не відшкодував.

У вчиненому щиро розкаявся, запевнив, що зробив для себе належні висновки, просив суворо його не карати та, на підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.

Від потерпілої ОСОБА_6 , яка в судове засідання не з`явилася, надійшла заява про розгляд справи без її участі, завдані збитки не відшкодовано, цивільний позов заявляти не буде, щодо призначення покарання покладається на розсуд суду.

Під час судових дебатів прокурор Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 просила призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим ОСОБА_4 , його винність у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, підтверджується зібраними під час досудового провадження доказами, фактичні обставини яких ніким не оспорюються, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно з ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів і дані про особу винного.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує, що він раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку, відбував реальну міру покарання у виді позбавлення волі, завдані потерпілій збитки не відшкодував, однак вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся, його поведінка в суді свідчить про щире каяття та усвідомлення незаконності вчинених ним дій, в судовому засіданні висловлював щирий жаль з приводу вчиненого, готовність нести покарання та засуджував свою поведінку, запевнив, що зробив для себе належні висновки та в подальшому не буде вчиняти кримінальних правопорушень, висловив бажання відшкодувати потерпілій завдану шкоду, тяжких наслідків не настало, потерпіла на призначенні суворого покарання не наполягає, має постійне місце реєстрації та проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей 2022 та 2023 років народження, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебував на стаціонарному лікуванні з 16.04.2025 по 21.04.2025 у Центрі терапії залежностей КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності», та з 27.08.2025 по 28.08.2025 з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Гостра інтоксикація», тому суд, з врахуванням наведеного, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його критичного відношення до скоєного та беззаперечного визнання своєї вини, думки потерпілої, яка сама по собі не є вирішальною, але враховується судом в сукупності з іншими обставинами, незначної суми завданих збитків, наявності обставини, що пом`якшує покарання, та відсутності обставин, що його обтяжують, а також приймаючи до уваги принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства та призначає йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, в межах санкції частини статті, у виді позбавлення волі на певний строк, із звільненням, на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

Визнаючи тривалість іспитового строку та вид обов`язків, визначених ст. 76 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і наявність обставини, що пом`якшує покарання, та визначає їх у обсязі необхідному і достатньому для виправлення обвинуваченого, тривалістю 3 (три) роки.

На переконання суду, таке покарання із застосуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням, враховуючи фактичні обставини справи, є справедливим, оскільки співвідноситься між поставленою метою та засобами її досягнення.

При цьому, у даному випадку, з урахуванням суми завданої майнової шкоди, на думку суду, призначення покарання без звільнення від його відбування, сприймалося б, як непропорційне до вчиненого діяння.

На думку суду обрана міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Речові докази, згідно з ст. 100 КПК України, відповідно, залишити за належністю законному володільцю, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати, згідно з ст. 124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 .

Даних щодо накладення арештів на майно у кримінальному провадженні прокурором не надано.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

-кофту з переливчистим рожево-чорного кольору з надписом «HOLLISTER Califоrnia» та емблемою, схожою на птаха; штани джинсові сірого кольору марки «MARTIS JEANS» – залишити за належністю законному володільцю;

-DVD-R диск – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 1 337 (одну тисячу триста тридцять сім) грн. 10 коп. процесуальних витрат за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/103-25/13590-ТВ від 14.10.2025.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua