Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №161/24490/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/24490/25

Провадження № 3/161/82/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2026 року м.Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Шестернін В.Д., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -

- за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

І.Опис обставин, установлених під час розгляду справи

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №205702 від 18.11.2025, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

У протоколі викладений фактичний склад адміністративного правопорушення (фабула обвинувачення):

- 29.10.2025, 18:00, АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство економічного та психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , а саме: ображала, обмежила доступ в користуванні частиною будинку, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

ІІ.Пояснення учасників справи

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Вину не визнала, пояснила, що жодних протиправних дій стосовно матері ОСОБА_2 не вчиняла. Вона є власником 1/8 частини будинку, яка являє собою квартиру з окремим входом, добудувала до неї кімнату і веранду. Вона обслуговує свою частину будинку, в тому числі інженерні комунікації, ремонтує газовий котел, якщо той виходить з ладу (котел є старий і тільки вона вміє це робити), сплачує житлово-комунальні послуги. В іншій частині будинку проживає мати ОСОБА_2 з старшою дочкою (її сестрою), а середня дочка проживає в Португалії. Матір вороже налаштована до неї, хоче виселити її з будинку, постійно зводить наклепи, всюди скаржиться, викликає поліцію і вчиняє провокації.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, однак не змогла чітко вказати які саме дії 29.10.2025 вчиняла її дочка ОСОБА_1 . Економічне насильство вбачає в тому, що дочка ОСОБА_1 не допускає її до лічильника газу, який знаходиться в її квартирі (частині будинку), та не платить за послуги спожитого газу. Просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Представник потерпілої, адвокат Стасюк В.Я. в судовому засіданні підтримав позицію потерпілої, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки в її діях наявний склад адміністративного правопорушення.

ІІІ.Застосоване судом законодавство

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Відповідно до ч. 3 ст. 173-2 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п`ятнадцяти діб.

ІV.Висновок суду

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Необхідно розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство». Особливостями ознак насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися. Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, яка страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.

Під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Отже, самі по собі лише нецензурні висловлювання та образи до іншої особи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , які приходяться одна одній дочкою та матір`ю, вбачається, що між ними тривалий час існують напружені і конфліктні відносини, що виникли на грунті суперечок про речові права на спільне майно (житловий будинок, в різних частинах якого вони окремо проживають), порядок користування житловим будинком, в тому і комунікаціями в ньому, а також про оплату житлово-комунальних послуг.

Конфлікт між ними існує постійно, супроводжується взаємними претензіями і звинуваченнями, та носить побутовий характер. Суд не встановив ознак домашнього насильства.

Крім того, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 тих фактичних дій, які ставляться їй в провину згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення. Останній не є самостійним і беззаперечним доказами вини особи.

Суд дослідив наявні в матеріалах справи докази (протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №205702 від 18.11.2025, рапорт, заяву ОСОБА_2 від 30.10.2025, письмове пояснення ОСОБА_2 від 18.11.2025, письмове пояснення ОСОБА_3 від 18.11.2025, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 18.11.2025), співставив їх з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та поясненнями потерпілої та її представника, наданими ними безпосередньо в судовому засіданні, врахував принципи презумпції невинуватості та стандарт доказування «поза розумним сумнівом» та дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

За таких обставин, суд вважає за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 3 ст. 173-2, ст. ст. 33, 34, 35, 283-285, 268, 294 КУпАП, суд -

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін