Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №161/23118/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/23118/25

Провадження № 2-а/161/27/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Олексюка А.В.,

при секретарі судових засідань – Опальчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

10.11.2025 до суду надійшов вищевказаний позов.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що у жовтні 2025 року через додаток «Резерв+» він дізнався про перебування у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2 . 10.10.2025 під час візиту до ТЦК йому інкримінували порушення ч. 3 ст. 210 КУпАП через нібито неявку за повісткою №22358 від 18.04.2025. Попри його заперечення щодо відсутності складу правопорушення та закінчення строків притягнення до відповідальності, службові особи ТЦК, шляхом психологічного тиску та погроз залишити в базі розшуку, змусили його визнати провину та сплатити штраф.

Вказує, що жодного розгляду справи по суті не відбулося, повістки він не отримував, постанову №4987 від 10.10.2025 йому на місці не вручили, а копію він отримав лише 07.11.2025 поштою після власного запиту від 22.10.2025.

Вважає зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки адміністративного правопорушення він не вчиняв, а при її винесенні було грубо порушено норми процесуального права.

Просив суд поновити пропущений строк звернення до суду, скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 4987 від 10.10.2025 року, провадження у справі закрити, стягнути з відповідача витрати.

Ухвалою суду від 13.11.2025 року позовну заяву прийнято судом та відкрито провадження у справі.

03.12.2025 до суду надійшов відзив від представника відповідача, обґрунтований тим, що відповідно до пунктів 30-1–30-3 Порядку №560, ОСОБА_1 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів було сформовано повістку №3134689 від 08.04.2025 із датою явки 18.04.2025. Повістку надіслано «Укрпоштою», однак лист повернувся з відміткою про відсутність адресата (Повістка була надіслана за тією адресою ( АДРЕСА_1 ), яку Позивач вказав при уточненні даних). Згідно з абз. 3 пп. 2 п. 41 Порядку №560, така відмітка є належним підтвердженням оповіщення. Через неявку ОСОБА_1 та відсутність пояснень, ТЦК та СП, керуючись Порядком №1487, направив звернення до поліції щодо його розшуку за вчинення правопорушення за ст. 210, 210-1 КУпАП. 10.10.2025 винесено постанову №4987 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн. До винесення постанови ОСОБА_1 подав заяву (вх. №22358 від 10.10.2025), якою повністю визнав провину у порушенні правил військового обліку та надав згоду на притягнення до відповідальності. Скориставшись правом на добровільну сплату, передбаченим законодавством, він оплатив 50% від суми накладеного штрафу в розмірі 8 500 грн. Вказують, що оформлення відстрочки від призову на військову службу по мобілізації та/або наявність бронювання не виключає обов`язку у військовозобов?язаного щодо уточнення облікових даних. Вважають постанову №4987 правомірною та такою, що була винесена відповідно до норм чинного законодавства.

09.02.2026 на адресу суду надійшла відповідь на відзив.

16.02.2026 позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві просив розгляд справи провести у їх відсутності, в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч. 1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Судом встановлено, що постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі підполковника ОСОБА_2 від 10.10.2025 року №4987, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 210 ч. 3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі - 17 000 грн. КУпАП.

В постанові зазначено, що «10.10.2025 року, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що громадянин в реєстрі «ОБЕРІГ» міститься інформація про те, що громадянин ОСОБА_1 не прибув по повістці №3134689 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 18.04.2025 року, чим порушив вимоги ч. 1 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.п.2 п.1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, що затверджений Постановою КМУ N? 1487 від 30.12.2022 року. 10.10.2025 року, ОСОБА_1 особисто подав заяву, зареєстровану ІНФОРМАЦІЯ_3 за вхідним №22358 – про визнання факту вчинення ним вищевказаного адміністративного правопорушення, якою підтверджує, що не оспорює факт вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та дає свою згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності» (а.с.10-11).

Військовозобов?язаному ОСОБА_1 була сформована повістка за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів (виклик N?3134689 від 08.04.2025 року). Дана повістка була надіслана Позивачу за допомогою Національного оператора поштового зв?язку «Укрпошта», із необхідністю явки у конкретно визначений час - 09.00 год 18.04.2025 року (а.с.24).

Позивач стверджує, що оскаржувану постанову він виявив у своїй поштовій скриньці за адресою АДРЕСА_2 , 07.11.2025 року. У зв`язку з чим просив поновити строк на оскарження постанови.

Статтею 289 КУпАП визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

У відповідності до приписів ч.1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи, відсутність доказів отримання постанови позивачем раніше ніж 07.11.2025 та для дотримання критерію розумності встановлених строків для розгляду справи та принципу юридичної визначеності, суд вважає за необхідне поновити пропущений процесуальний строк для оскарження постанови.

10.10.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою за вхідним №22358 на ім?я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо визнання вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, яке полягає у неявці до ТЦК та СП за повісткою № НОМЕР_1 . Не оспорює вчинене адміністративне правопорушення та погоджується на притягнення його до адміністративної відповідальності (а.с.21).

ОСОБА_1 оплатив половину штрафу в розмірі 8500,00 грн (а.с.6).

Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки Україниза викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Згідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Правила військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, передбачені Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, що затверджений постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року.

У відповідності до абз. 3 пп. 2 п. 41 вказаного Порядку належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного у разі надсилання повістки засобами поштового зв?язку є день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою відповідному ТЦК та СП.

Згідно пп.2 п.1 військовозобов?язані повинні прибувати за викликом ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих ними документах.

Крім того, пунктом 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов?язок та військову службу» передбачено, що громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України зобов?язані прибувати за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду.

Підпунктами 7, 8 пункту 1 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

У випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

Відповідно до пунктів 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: місце проживання та місце перебування; номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Тому, відповідно до законодавства обов`язком позивача є повідомляти про зміну місця проживання.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 , поданої на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо визнання ним вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП від 10.10.2025, вбачається, що позивач реалізував право, визначене ст. 279-9 КУпАП, не заперечив факт допущеного порушення, яке полягало у неявці до ТЦК та СП за повісткою № НОМЕР_1 , та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності. У зв`язку з цим, відповідно до ч. 2 зазначеної статті, постанову у справі було винесено того ж дня без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З урахуванням зазначеної обставини суд доходить висновку про безпідставність доводів позивача щодо порушення процедури розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Крім того, посилання позивача на неналежну та незаконну поведінку працівників ТЦК щодо нього, вчинення психологічного тиску, шантажу та погроз не доведено в ході судового розгляду, окрім цього така поведінка працівників ТЦК мала б бути предметом розгляду правоохоронними органами з ініціативи самого позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної постанови.

Статтями 245-246 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова №4987 від 10.10.2025 року про накладення адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП є обґрунтованою та такою, що відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, тому, зважаючи на вимоги ст. 139 КАС України, понесені позивачем витрати відповідачем не відшкодовуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 11,77-78, 241-246, 287 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк